Україна як держава — ініціатор створення Каспійсько-Чорноморсько-Балтійського енергетичного простору, в основі концепції якого покладено принцип диверсифікації шляхів і джерел енергопостачання та сприяння вільному транзиту енергоносіїв, схвально оцінює підписання Міжурядової угоди з будівництва газопроводу «Набукко».
Про це заявив заступник голови Секретаріату Андрій Гончарук, повідомили ГолосUA в прес-службі Президента.
За його словами, «в умовах зростання обсягів споживання газу «Набукко» покращить доступ європейських країн, у тому числі України, до газових ресурсів Каспійського регіону. Тому Україна заявляє про свою зацікавленість брати участь у реалізації проекту «Набукко» на всіх його етапах — від проектування до експлуатації. Реалізація цього проекту, і зокрема, участь у ньому України сприятиме економічному та політичному розвитку країн Каспійсько-Чорноморського регіону та зміцненню їх співробітництва з Євросоюзом».
Водночас додав, що «безумовно, що проект «Набукко» суттєво видозмінить регіональну інфраструктуру транспортування енергоносіїв. Будівництво нової «газової артерії» зробить процес постачання газу в Європу більш прозорим, створить конкурентне середовище на європейському ринку газу та зніме штучно привнесену у процес торгівлі газом політичну складову, а також сприятиме виробленню принципово нових підходів у відносинах між постачальниками, транзитерами та споживачами».
«У той же час, Україна була і залишається надійним транзитером та має значний невикористаний потенціал, здатний задовольнити зростаючі потреби європейських споживачів при відносно невеликих інвестиціях у модернізацію нашої ГТС», — запевнив заступник голови Секретаріату.
Нагадаємо, 13 липня 2009 року у столиці Турецької Республіки місті Анкара відбулася історична подія — Австрія, Болгарія, Румунія, Туреччина та Угорщина підписали Міжурядову угоду з реалізації проекту «Набукко». На мапах з’явиться нова «газова артерія», якою природний газ постачатиметься до Європейського Союзу.
Підписання цієї Угоди призведе до геополітичних зрушень у регіоні та дозволить диверсифікувати маршрути постачання не лише для споживачів, а й для постачальників енергоресурсів, у першу чергу Азербайджанської Республіки та Республіки Туркменістан, а в перспективі — можливо й інших країн Каспійського та Близькосхідного регіонів, що сприятиме активізації торгівлі та стабілізації одразу кількох регіонів.