Минулого тижня політичні та економічні проблеми в Україні та її напружені відносини із ЄС й Росією привернули увагу низки закордонних видань.
Голова київського бюро Інституту по вивченню суспільної думки IFAK Кішор Шрідар в інтерв’ю газеті «Frankfurter Rundschau» (http://www.fr-online.de/in_und_ausland/politik/aktuell/?em_cnt=2086646&) охарактеризував сьогоднішню Україну як «політичне мінне поле», із яким ЄС вкрай важко та небезпечно працювати, але водночас воно представляє собою величезний 46-мільйонний ринок та ідеальний місток для поліпшення відносин ЄС із Росією. «Якщо Брюссель буде необережним і відмовить Києву у зближенні із союзом, то це підштовхне українців до співпраці із Росією. Такий сценарій однозначно не підходить Євросоюзу, який вже помічає авторитарні тенденції в вищих ешелонах влади України, які в свою чергу перебувають у стані перманентної політичної кризи та сварок», — відзначив Шрідар. Водночас він визнав, що не дивлячись на бажання Заходу співпрацювати із Україною, він не здатен повноцінно допомогти Києву подолати всі його проблеми і може діяти лише опосередковано, заохочуючи українську владу втілювати ефективні реформи.
Більш категоричною була «The Financial Times» (http://www.ft.com/cms/s/0/40fb4d38-cf2a-11de-8a4b-00144feabdc0.html), яка вважає, що сподівання більшості західних експертів на процес розвитку ліберальної демократії, економічного процвітання та справедливої судової системи в Україні як на невідворотній після Помаранчевої революції 2004-го, виявилися марними. «Серія скандалів із Кремлем, в тому числі і газових і тих, що стосуються статусу півострова Крим, продемонструвала, що Росія не допустить посилення західного впливу на території колишніх радянських республік. До того ж сам Київ недбало ставиться до забезпечення в країні стабільності, надаючи перевагу безкінечним політичним баталіям, особливо напередодні президентських виборів, чим ставить під загрозу незалежність та суверенітет власної держави», — пише видання. — » Коли у 2008-му українська економіка відчула потужний удар світової фінансової кризи справи у державі стали ще гіршими: уряд на чолі із прем’єром Тимошенко змушений був просити у МВФ кредит у розмірі 16, 4 млрд доларів. Попри те, що даний кредит фактично тримає економіку на плаву, Київ уникає виконувати всі взяті на себе зобов’язання перед фондом і кожний наступний транш кредиту отримує через значні зусилля».
Газета також наголошує, що гірше всього як для України, так і для її партнерів виявилася нездатність Помаранчевої революції подолати потужну корупцію у країні, особливо у енергетичному секторі економіки. «Всі знають, що політики, чиновники та інші представники української влади не нехтують кумівством, зловживаннями та тісними зв’язками із російськими тіньовими компаніями, коли справа доходить до газу. Саме тому ЄС не може довіряти українській стороні, яка обіцяє зробити енергетичний сектор прозорішим, але, зазвичай не виконує обіцянки. Брюссель не може змусити Україну дотримуватися доброчесної політики, однак він може відмовити їй у членстві в ЄС, що поки що успішно робить. Водночас європейські політики розуміють, що вони не можуть залишити свої відносини із Києвом напризволяще», — констатує видання.
Однак попри всі проблеми, які існують в Україні і яких більш ніж достатньо, ЄС має найближчим часом визначити своє ставлення до неї, інакше це ускладнить ситуацію не тільки в самій Україні, а й у зовнішній політиці Брюсселя відносно пострадянських країн. «Програма Східного партнерства разом із саммітом Україна-ЄС, який відбудеться на початку грудня та де буде йтися про перспективи більш тісного співробітництва, мають врешті продемонструвати якими є наміри ЄС по відношенню до України на наступні роки», — пише видання. — » Якщо Києву, який прагне укласти із ЄС так звану програму асоціації разом із договорами про вільну торгівлю та послабленням візового режиму напередодні «Євро-2012», вдасться втілити ці плани, то це зробить більше для «нормалізації» його відносин із Брюсселем, ніж всі заходи, починаючи із 1991 року», — вважає газета і додає, що якщо вибори президента зазнають провалу за всіма критеріями, то українська влада фактично поховає шанси на втілення своїх грандіозних планів по зближенню із ЄС. За оцінкою видання, політика Києва останнім часом набридла всім: Париж разом із Берліном досі не хочуть допускати Україну до участі в договорі ЄС про енергетичну єдність, основна мета якого створення інтегрованого енергетичного ринку у Європі та гарантії стабільності поставок, а Польща, яка раніше була найвірнішим союзником Києва у ЄС, роздратована непрофесійністю його підготовки до «Євро 2012».
Не оминули західні видання, зокрема «Le Figaro» (http://www.lefigaro.fr/matieres-premieres/2009/11/18/04012-20091118ARTFIG00055-moscou-menace-l-europe-d-une-nouvelle-guerre-du-gaz-.php) та «Financial Times», тему газу та його транзиту через Україну до Європи. В України, разом із Росією, особливо добре виходить тримати інтригу довкола питання чи будуть поставки газу до Європи взимку стабільними. Брюссель, опираючись на досвід двох минулих років, схоже готується до найгіршого сценарію», — вважають вони. -«Москва, в особі прем’єра Путіна та президента Медведєва не раз вже погрожувала застосувати свою енергетичну зброю, щоб покарати Україну за несплату за газ та політичну неслухняність та закликала Брюссель «підкинути мільярдик» Києву, аби той заплатив за спожитий газ». Президент Медведєв, наголошує «Le Figaro», своїми закликами до ЄС фінансово допомогти Україні прагне, зокрема, вкотре принизити Президента Ющенка, якого Кремль вважає одним із винуватців погіршення відносин між Києвом та Москвою.
Натомість німецьке видання «Sueddeutsche Zeitung» (http://www.sueddeutsche.de/) /> відзначає, що у зв’язку із нещодавнім скандалом, який ставить під сумнів версію отруєння діоксином Президента Ющенка, його шанси на січневих виборах впали майже до нуля. «Нещодавно в українській пресі з»явилася інформація, що насправді ніхто не отруював Ющенка, а він та його соратники спланували всю історію для забезпечення популярності. І хоча ця інформація не підкріплена жодними фактами, ефект від неї настільки потужний, що остаточно поховає всі надії Ющенка на переобрання», — вважає газета. — «Загалом, за її оцінкою, п’ять років Ющенка при владі більшість експертів схильна оцінювати як провал. Виходить Віктор Андрійович дійсно втратив обличчя — у прямому і переносному значенні, саме тому тепер він політизує тему епідемії свинячого грипу, намагаючись виступити у ролі рятівника нації», — підсумовує «Sueddeutsche Zeitung».