Кількість санкцій на перехоплення приватних комунікацій, виданих в США, на порядок менше, ніж в Україні. У минулому році спецслужби України отримали 20 тис. санкцій на прослуховування телефонів особистих і сканування інтернет-трафіку та електронної пошти громадян.
Про це заявив правозахисник, член правління Української Гельсінської групи з прав людини, співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров, під час відеоконференції на Focus.ua.
Правозахисник порівняв українську практику роботи спецслужб із західною. За його даними, число санкцій, виданих на прослуховування в США, “не в рази, а на порядок менше”, ніж в Україні. Основним процедурним відзнакою, за його словами, є наявність у США річного загальнонаціонального звіту про використання згаданого кошти видобутку інформації. “Він доступний будь-якій людині, він в інтернеті є. І це дуже гарний спосіб проти зловживань. Тому що, коли знають, скільки дали санкцій і який результат цієї діяльності — це перешкода для того, щоб знімати інформацію з якимись іншими цілями, а не з метою припинення злочинів та їх розслідування. У нас же нічого подібного немає”, — нарікає правозахисник.
“У деяких європейських країнах є така річ як інформування людини про те, що його прослуховували, після закінчення прослуховування. У нас цього теж немає. Про це мова не йде зовсім”, — зазначив Є. Захаров.
“У 2003 році раптом несподівано стало відомо, що в 2002 року судами України було видано спецслужбам 40 тисяч санкцій на зняття інформації з каналів зв’язку. Це дуже багато”, — зазначив Є. Захаров, додавши, що це дані одного із суддів. Для порівняння: за даними Верховного суду США, число санкцій не перевищує 1,5 тис., у Німеччині, Франції — менш ніж 1 тис., у Нідерландах — більше 1 тис. на рік. Водночас, за даними Є. Захарова, в одній з найменших областей України з 250-тисячним населенням — Чернівецькій, за рік було видано 823 санкції на зняття інформації з приватних каналів зв’язку.
Є. Захаров навів дані про оперативно-пошукові заходи за період з 2005 по 2008 р.: кількість санкцій на прослуховування та перехоплення трафіку зросла з 15 до 25 тис. на рік. “Минулого року, в 2009, було десь 20 тисяч. Це дуже багато”, — зазначив він, додавши, що ці дані були засекречені, оскільки є держтаємницею, яку, тим не менше, регулярно розголошували судді, “оскільки суддів почали активно прослуховувати і звинувачувати в корупції” з кримінальних справ, і таким чином судді захищалися.
“Якщо порівнювати кількість санкцій на прослуховування з кількістю вироків, що вступили в силу з тяжких і особливо тяжких злочинів, ми побачимо, що їх кількість значно менше. Приблизно на 15-20% від кількості санкцій. Що дозволяє поставити питання про ефективність цієї діяльності та про її цілі”, — зазначив він.
Правозахисник зазначив, що наразі СБУ здійснює перехоплення електронної пошти і сканування приватного трафіку поза правовим полем. Нинішня редакція Закону про оперативно-пошукову діяльність не передбачає таких повноважень спецслужб, тому таке перехоплення особистих комунікацій може успішно оскаржуватися в судах.