В Українi рiвень смертностi вiд хвороб серця втричi вищий, нiж у країнах Євросоюзу та США.
Кардіологи ж, які зібралися на Х-ий всеукраїнський конгрес, констатували свою безсилість через брак грошей.
За словами члена президії асоціації кардіологів «Серце» Віктора Роліка, неправильне харчування та стреси призводять до серйозних серцево-судинних захворювань. Головною причиною недбалого ставлення людей до свого здоров’я спеціаліст назвав відсутність належної профілактики кардіологічних хвороб.
«Лікування і профілактика хвороб серця здійснюється в нашій країні не за стандартами як у всьому світі. У нас кожен лікар лікує по своєму. Стандарти в Україні існують, але чи виконувати їх чи ні — обирає сам лікар», — сказав Віктор Ролік.
Представник асоціації кардіологів переконаний, що належної профілактики кардіологічних проблем не буде, допоки медицина не фінансуватиметься у повному обсязі. За словами Віктора Роліка, нині на охорону здоров’я щорічно виділяється 3% від ВВП країни, тоді як в інших європейських країнах на галузь виділяється більше 7% ВВП.
Як повiдомив директор Нацiонального наукового центру «Iнститут кардiологiї iм. Стражеска» професор Володимир Коваленко, в Українi на сьогоднi налiчується близько 8 мільйонів людей з iшемiчною хворобою серця i щорiчно дiагностується близько 50 тисяч випадкiв iнфаркту мiокарда. Найбiльш ефективний спосiб лiкування цього захворювання — iнтервенцiйна методика iз застосуванням стентування коронарних артерій.
Володимир Коваленко також розповів, що вiдповiдно до державної програми в 20 регiонах створено центри, де дiють установки для стентування. До кiнця року такi установки функцiонуватимуть у всiх регiонах. На цi цiлi необхiдно 25 мільйонів гривень.
Завiдувач кафедри внутрiшньої медицини Нацiонального медичного унiверситету iмені Богомольця Катерина Амосова наголосила, що багато аспектiв профiлактики серцевих захворювань не потребують великих витрат. Зокрема, це стосується боротьби з ожирiнням, ведення здорового способу життя.
За матеріалами: «Німецька хвиля»