Масляна — давнє християнське свято, яке прийшло до нас з язичницької культури, як ритуал проводів зими та зустрічі весни.
Головним та невід’ємним атрибутом свята є млинці, які є символом нового життя, весни та пробудження сонця.
Вважається, що з’їдаючи круглий, рум’яний, гарячий млинець, такий схожий на сонце, людина з’їдає і частинку тепла та могутності світила.
Також, за язичницькою культурою, Масляну пов’язували з днем весняного рівнодення. Але з приходом християнства Масляну почали святкувати в останній тиждень перед Великим постом, за сім тижнів до Пасхи.
Довгий час Масляна для слов’ян була і Новим роком, який на Русі до XV століття святкувався в березні.
Масляна триває сім днів, і цей період так і називається — масляний тиждень (його ще називають «сирним» або «м’ясопустним»).
Кожний день тижня має свою назву. Так, наприклад, понеділок називають «зустріччю». Цього дня добудовують крижані гірки та гойдалки і вже починають пекти млинці. Перший же млинець віддають убогим на помин покійних.
Вівторок називають днем «ігор». Цього дня з самого ранку починаються веселі ігри, молодь запрошується кататися з гір.
Середа — «ласунка». На «ласунку» тещі пригощали зятів млинцями, а для забави зятів скликали всіх рідних.
Четвер — «розгуляй». З цього дня Масляної починаються величезні гуляння.
П’ятниця — вечір «тещі». Тепер прийшла черга зятям запрошувати у гості до себе тещ і пригощати їх млинцями.
Субота ж називається днем «невістчиних посиденьок». Молода невістка запрошує до себе в гості рідних чоловіка.
Останній день Масляної називається «Прощена неділя». Цього дня слід просити вибачення у всіх рідних і знайомих за всі образи, тим самим звільняючись від гріхів перед Великим постом.
Також в останній масляний день спалюють солом’яне чучело — символ зими, проводжаючи її до наступного року. Попіл від чучела розвівали над полями — «на багатий врожай».