Бажання американського президента Обами поновити дружні відносини між США та Росією ще раз доводить, що Москва відновила власний авторитет і готова диктувати свої правила на геополітичній арені. Таку думку висловлює газета “Le Temps” (http://letemps.ch/Page/Uuid/9a96a232-ae07-11de-afff-219c66af17ee/Les_lecons_du_conflit_entre_la_Russie_et_la_Georgie), аналізуючи оцінки міжнародною громадськістю російсько-грузинського конфлікту 2008-го року.
"Упродовж понад року уповноважена комісія Євросоюзу намагалися з’ясувати обставини, які спричинили п’ятиденну війну між двома пострадянськими державами — Грузією та Росією." — пише видання. — "Конфлікт Москви та Тбілісі став найприкрішим і водночас найделікатнішим епізодом в історії Європи після закінчення “холодної війни”. Настільки делікатним, що Брюсель призначив абсолютно невідому персону доповідати висновки щодо війни — швейцарську дипломатку Хайді Тальявіні".
Тальявіні, продовжує “Le Temps”, загалом дотримуючись нейтральної позиції, дійшла висновку, що саме Грузія відповідальна за розв’язування війни, яка забрала життя 850 осіб. Виходить, що міжнародні засоби масової інформації, дізнавшись про початок воєнних дій, одразу ж викривили події та звинуватили Росію у розв”язуванні війни. Майже ніхто із журналістів не висловив навіть припущення, що винною може бути не Москва, а Тбілісі. Звичайно, цього ніхто навіть не хотів припускати, адже головний союзник Грузії — США завжди зображали цю кавказьку країну як "молоду та відповідальну демократію", в той час як Росія постала в уяві більшості винятково як "авторитарна та агресивна держава Путіна".
"Отже перший урок, на якому робився наголос у доповіді ЄС — це те, що ніколи не можна робити передчасних висновків, заснованих на таких же передчасних судженнях. Внаслідок такого підходу пошук істини стає набагато важчим та забирає багато часу, протягом якого недалекоглядні посадовці можуть почати вибудовувати хибну міжнародну політику, підтримуючи країни-винуватці, водночас принижуючи інших." — вказує видання.
Однак, не тільки передчасні судження є уроком грузинсько-російської війни, зазначається у публікації. Жодному керівникові держави не слід перебувати у полоні ілюзій та наївності відносно становища їхньох країни на міжнародній арені. Сполучені Штати не надали президенту Саакашвілі тієї підтримки, на яку він очікував. Він сподівався, що Вашингтон беззаперечно допоможе Тбілісі як морально, так і військово. Але цього не сталося і Грузія стала фактично заручником Кремля, який тепер забезпечує незалежність Південної Осетії та Абхазії, охороняючи їх морський й територіальний простір. Саакашвілі вдається залишатися при владі лише за рахунок слабкої опозиції, яка не може висунути гідного кандидата, готового посперечатися за президентське крісло із Міхо.
Звичайно, зазначає видання, у доповіді Хайді Тальявіні звинувачувалася не тільки Грузія, а й інша учасниця війни — Росія. "Після розпаду СРСР, Кремль продовжує марити надією відновити свій контроль над територіями пострадянських держав, себто повернути свої так звані сфери впливу, тому однозначно російські високопосадовці були раді скористатися небажанням Абхазії та Південної Осетії залишатися у складі Грузії і вирішили покарати грузинський уряд за необачність та неслухняність," — вважає газета. — "Однак Москві вдалося довести всьому світові, що всі її приниження 1990-х вже давно позаду і що тепер вона готова диктувати свої правила на геополітичній арені.
Бажання Барака Обами поновити дружні відносини між США та Росією ще раз доводить, що та відновила свій авторитет в очах її міжнародних партнерів. Звичайно, аби цей авторитет був остаточно утверджений, Москва має відмовитися від поновлення своєї політики поділу на "сфери впливу" і дати можливість всім пострадянським країнам дихати вільно, зокрема Україні, яка зараз перебуває в не надто дружніх відносинах із Кремлем. У разі такої відмови із боку росіян можна буде назавжди забути про грузинський епізод як передвісника "нового Мюнхена". />
Л.Дубенко.