Проблема гемофілії в Україні переросла з медичної в соціальну, бо для замісної профілактичної терапії цього захворювання катастрофічно не вистачає препаратів.
Про це заявив журналістам директор львівського Інституту патології крові та трансфузійної медицини АМНУ, головний позаштатний гематолог МОЗу Василь Новак, передав кореспондент ГолосUA.
Він повідомив, що в Україні є на сьогодні 2531 особа, хвора на гемофілію. Для закупки антигемофільних препаратів держава у 2009 році виділила 20 мільйонів 600 тисяч гривень, і по системі фінансування АМНУ на цю програму витрачається ще 12 мільйонів гривень.
Але цих коштів, за словами В. Новака, вистачає лише на терапію у важких випадках. На одного пацієнта у 2009 році припало 5 тисяч міжнародних одиниць антигемофільних препаратів, а за рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я потрібно, принаймні, 30 тисяч одиниць.
Тому, наголосив гематолог, фінансування цієї програми повинно бути збільшено у 6 разів.
Недостатньою також є і якість препаратів, що їх отримують хворі на гемофілію. «У розвинених країнах для лікування таких хворих користуються високоочищеними, рекомбінантними препаратами, плазмовими факторами. В Україні ж у 14% випадків вводиться плазмовий кріопреципітат, і цей спосіб лікування є малоефективним та застарілим», — наголосив В. Новак.
Як розповів голова правління «Всеукраїнського товариства гемофілії» Олександр Шміло, такий стан речей приводить до погіршення якості життя хворих на гемофілію та практично 100% тяжкої інвалідизації. При належній терапії хворі на гемофілію залишаються повністю працездатними і нічим не відрізняються від здорових людей.
І. Носальська