Найбільш дискримінованими категоріями населення українці вважають пенсіонерів і молодь. Про це на суспільних слуханнях «Щляхи вдосконалення законодавства з протидії дискримінації, расизму і ксенофобії в Україні» заявив науковий співробітник факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Віктор Пушкарь, посилаючись на результати соціально-психологічного дослідження побутових уявлень про права людини, проведеного разом з Харківською правозахисною групою. />
За його словами, в країні дуже поширена дискримінація за віком (т.з. Ейджізм), найчастіше опитані респонденти згадували дискримінацію пенсіонерів (40%) і молоді (21,2%), інколи – дітей.
За даними фокус-груп, серед дискримінаційних практик найбільш поширені вікові обмеження під час прийому на роботу. Так, на думку експерта, практика відмови в прийомі на посаду дуже молодих людей позбавляє їх можливості навчитися працювати, тоді як дуже «старим», тобто людям після 50, 40 або навіть 30 років відмовляють в прийомі на роботу. Крім того, українські пенсіонери фактично виключені з життя соціуму.
Також українці вважають, що в країні існує гендерна дискримінація жінок (24%) і чоловіків (3,3%). За словами Гармаша, остання цифра може бути дещо заниженою, бо «жалітися на дискримінацію себе за статевою ознакою протирічить стереотипам чоловічої поведінки в Україні».
Крім того, 19,8% опитаних вважають дискримінованими сексуальні меншини. Як відзначив Гармаш, це значно більше, ніж, за даними сексологів, власне представників сексменшин серед населення. «Отже, велика частина тих, хто відзначив цей різновид є тими, хто співчуває меншинам і яким відомо про факти дискримінаційної поведінки відносно осіб нетрадиційної орієнтації», — сказав експерт.
Також, за його даними, дискримінованими за соціальним статусу опитані назвали селян – 31,5% (у міській вибірці), робітників – 17,3%, людей розумової праці – 12%, приватних підприємців – 9,4%.
Крім того, 14,2% опитаних вважають, що в Україні дискримінують національні меншини. Інша періодично згадувана форма дискримінації – релігійна, хоча за словами Гармаша, фактично її в Україні майже немає, але в побутовій уяві її наявність відзначили 8,1% респондентів.