Україна почала з демократичної форми запровадження зовнішнього незалежного оцінювання, проте це лише призвело до обмеження функцій ЗНО і зведення їх до вступних іспитів і відриву тестування від школи.
Таку думку висловив міжнародний експерт, консультант Anglia Assessment Ltd та USETI Альгірдас Забуліоніс.
Експерт нагадав, що функції ЗНО не обмежуються лише зниженням корупційоного тиску при проведенні вступної кампанії до вишів. «Наприклад, у багатьох країнах навіть згадування про корупцію при проведенні тестування не зрозуміють. Бо є віра в систему вступних правил та її об’єктивність. А у вас основний акцент робиться на боротьбі з корупцією і прозорості процедури вступу. Це специфіка суспільства, а не тестування», — підкреслив Забуліоніс.
При цьому він наголосив, що у більшості країн ЗНО переслідує дві основні мети. «Насправді ЗНО має дві мети: вступ до вишів і сертифікація випускників середньої школи. Ця модель працює в Балканських країнах, Прибалтиці, Польщі. Якщо ж робимо акцент на корупції та недовірі до вишів (як це було, наприклад, у Білорусі, Грузії, Азербайджані, Вірменії), тоді ЗНО виноситься зі школи і має одну мету — організувати вступну кампанію у ВНЗ, — відзначив експерт. — Ваша країна починала з більш демократичної — першої моделі, але із часом стало зрозуміло: вам не вистачить ресурсів (ні матеріальних, ні технічних) на те, щоб охопити всіх випускників (а можливо, не було політичної волі?). Тепер ЗНО поступово зсувається на літо і, по суті, є вступними іспитами, в яких беруть участь лише абітурієнти».
Проте з’ясування якості знань учнів – не менш важлива функція ЗНО, ніж організація вступної кампанії, наголосив експерт. «Завдяки тестуванню ми з’ясовуємо, що знають і чого не знають учні, а відтак поганий результат — тінь на середню школу. А кому це приємно? З іншого боку, це хороше виправдання для університету, чому якість навчання в ньому не такого рівня, як у Кембриджі. Бо легше звалити все на абітурієнтів (не ті вступили), ніж шукати причину в самому собі і думати про якість своєї роботи», — додав Забуліоніс.
Також, на думку експерта, абсурдною є ідея з запровадженням тестування мовами національних меншин. «Вступний іспит ЗНО повинен довести, що абітурієнт може навчатися за обраною спеціальністю. Тестування має відбуватися тією мовою, якою викладають в університетах (інакше — як зрозуміти лекції?). До речі, я не знаю жодної країни, де від громадян не вимагається володіння державною мовою. У Німеччині, наприклад, велика турецька громада, але ні в кого з абітурієнтів не виникає навіть думки вимагати складати вступні іспити турецькою», — здивувався Забуліоніс.
За матеріалами: Дзеркало тижня