Дослідникам в Україні важко втілювати свої наукові розробки. Бізнес не цікавиться винаходами українських науковців. Утім, незважаючи на це, цього року побільшало заявок на реєстрацію винаходів.
Щорічно державний департамент України з інтелектуальної власності відзначає кращі винаходи. Найкращою розробкою 2009 року визнаний обертовий віброгранулятор розплавів, винайдений науковцями Сумського державного університету. Прилад може використовуватися в хімічній промисловості та в сільському господарстві для гранулювання азотних добрив. У номінації «кращий винахід молодих науковців» переміг турбореактивний двигун, розроблений трьома молодими дослідниками.
Утім, окрім відзнак держава не надто допомагає вітчизняним винахідникам, тому розробки часто-густо так і залишаються на папері. «Я запатентував шість авторських винаходів, але досі так нічого і не впровадив у промисловість. Хоча всі знають мене як активного винахідника, однак відповідають – грошей немає. Криза!», — розповів дослідник з Миколаївського національного університету кораблебудування Леонід Жучинський. При цьому науковець наголосив, що іноземні розробники, зокрема китайські, надзвичайно активно «полюють» за ще невпровадженими винаходами українських вчених, аби їх скопіювати та видати за свої.
Дослідницькі проекти мало цікавлять інвесторів з України, а до іноземних немає доступу, зазначив Андрій Кавінов з Кременчуцького держуніверситету. «Домовитися з бізнесом складно, тому що наші дослідження є науковими, а бізнес цікавлять прикладні розробки», — констатував Кавінов.
За інформацією держдепартаменту інтелектуальної власності України, з початку року науковці подали на реєстрацію тисячу триста винаходів, патенти отримали близько 900. Найбільше новацій пропонують у галузі освіти, металургії та машинобудуванні. Заявки найчастіше надходять з Києва, Харківської та Донецької областей.
За матеріалами "Німецької хвилі" />