Вчені вперше створили матеріал, що робить об’єкти невидимими у трьох вимірах в діапазоні довжин хвиль світла, близьких до видимого.
Про це повідомляється в статті дослідників, опублікованій у сьогоднішньому випуску журналу «Science».
Структура є каркасом із полімерних блоків розміром в 100-200 мікрон і дозволяє зробити об’єкт невидимим товщиною трохи менше ніж півтора мікрон, що лежить на плоскій поверхні.
Подібні матеріали демонструвалися і раніше, проте досі вони робили об’єкти нерозрізненими тільки при спостереженні їх з певного кута або, у кращому випадку, при розгляді у двох вимірах. Новий "плащ-невидимка" дозволяє ховати об’єкти від спостереження в трьох вимірах при кутах розгляду від 0 до 60 градусів.
Як і колись "плащ-невидимка", розроблений командою Тогли Ергіна з Технологічного інституту Карлсруе в Німеччині є так званим метаматеріалом — матеріал, будова якого наділяє його негативним коефіцієнтом заломлення електромагнітних хвиль.
У подібному середовищі величини магнітної і діелектричної проникності — фундаментальні характеристики матерії — плавно змінюються так, що електромагнітні хвилі, що розповсюджується всередині неї, відхиляються і огинають предмет, поміщений в неї, і той залишається невидимим для зовнішнього спостерігача. В альтернативному варіанті застосування цієї технології, реалізованої в даному випадку, хвилі світла все ж таки досягають захованого предмету і відбиваються від нього, однак для спостерігача відображене світло виглядає відбитим від плоскої поверхні, що міститься під плащем.
Реалізація цього принципу стала можливою з появою в останні роки нового типу матеріалів — композитних матеріалів, властивості яких визначаються не стільки їх складом, скільки геометрією внутрішньої будови. Такі матеріали, що отримали назву метаматеріали, дозволили отримати властивості, що не зустрічаються в природі, зокрема, негативну діелектричну і магнітну проникності середовища.
Для того, щоб матеріал, створений командою Ергіна, що приховує предмети від спостереження в інфрачервоному діапазоні хвиль, міг робити предмети невидимими у видимому діапазоні хвиль світла, його структура повинна складатися з полімерних фрагментів розміром усього 10 нанометрів. Створення таких маленьких об’єктів технічно складно, тому найближчим часом чекати застосування подібної технології не варто.
Проте члени наукового співтовариства визнають, що продемонстрована розробка є важливим кроком до створення матеріалів-невидимок, придатних до практичного застосування.
Сама ідея створення матеріалу, що робить невидимим приховане за ним, виникла в 1960-ті роки, коли радянський вчений Віктор Веселаго обґрунтував теоретичну можливість створення середовищ з негативним показником заломлення.
За матеріалами «Кореспондент»