В умовах кризи і недофінансування українські дослідницькі установи отримують лише кошти, необхідні для виплати зарплати і оплати комунальних послуг, а власне наукова діяльність практично не фінансується.
Про це заявив у статті для «Дзеркала тижня» заступник директора інституту фізіології НАН України Олег Кришталь.
«В умовах жорстокого хронічного недофінансування, загостреного до того ж кризою, по-справжньому наукова діяльність в Україні звужена у своїх можливостях до фактичної межі — до віртуального нуля», — впевнений авторитетний український нейрофізіолог.
До такого висновку він прийшов, проаналізувавши структуру витрат в установах української Академії наук.
«У типовому бюджеті інституту НАНУ виплати на зарплату плюс комунальні послуги становлять нинішнього року приблизно 100%. Устаткування, реактиви, матеріали — за дужками. Правда ж, зрозуміло, що це означає для експериментальної науки? Втім, якщо ти науку імітуєш, тобі й горя мало, доки є фонд зарплати», — констатує вчений.
На думку Кришталя, частково виправити ситуацію можливо шляхом створення невеликої кількості лабораторій, що добре фінансуються, для вчених зі світовим ім’ям.
«Моя пропозиція — організувати ключові лабораторії: зберігаємо ж ми рідкісні види тварин, створюючи їм умови для самовідтворення. Зберегти такий рідкісний у нашій країні різновид учених світового класу — проблема держави й суспільства загалом, а не тільки Академії наук та Міністерства освіти і науки», — заявив учений.