Президент України виступив із заявою щодо українсько-російських газотранспортних переговорів. Наводимо повний текст цього документа.
"За останню добу висловлено багато оцінок з нагоди переговорного процесу по газових питаннях, які проходять сьогодні між Україною та Росією. На мій погляд, було зроблено багато неадекватних заяв, які не відповідають змісту та духу цих переговорів або досить тенденційно висловлюють свої позиції щодо тенденцій, що виникають в рамках робочих переговорів по тих чи інших питаннях. Тому я хотів би висловитися по суті цих питань та викласти позицію, з якою українська сторона веде ці переговори. Хотів би почати з кількох найголовніших знакових речей.
Позиція перша. Я хочу засвідчити — 30 грудня НАК «Нафтогаз України» завершив повністю розрахунки за спожитий у 2008 році газ, включаючи авансовий платіж за грудень 2008 року. Цей платіж був здійснений 30 грудня, і Україна вважає свої зобов’язання по розрахунках за спожитий газ у 2008 році виконані повністю, як це, до речі, передбачав Меморандум між Урядом Російської Федерації і Кабінетом Міністрів України.
Друге. У тих чи інших заявах ставилася під сумнів здатність України забезпечити гарантований транзит російського газу до європейського споживача. Хотів би підкреслити, що Україна взяла міжнародні зобов’язання по забезпеченню гарантії транзиту російського газу до країн Європейського Союзу. Для нас це велика ділова честь. Ми ніколи не формували обставини, які б в тій чи іншій сфері ставили під сумнів виконання Україною цього обов’язку. У нас і сьогодні немає підстав стверджувати зворотне. Ще раз від імені України хочу заявити, що Україна виконувала, виконує і буде виконувати високі гарантії транзиту російського газу для європейських споживачів. Для нас це один з фундаментальних міжнародних обов’язків, ми його цінуємо, і ми, безумовно, його виконуємо.
Позиція третя, яка стосується самих обставин переговорів. Ми закликаємо сьогодні всі сторони, які беруть участь у розв’язанні питань, пов’язаних з постачанням російського газу в Україну у 2009 році і транзиту Україною російського газу до європейських споживачів, до порозуміння, толерантності — не вдаватися до шантажу і відкрито, з повагою один до одного вислуховувати позиції взаємин, знаходити способи досягнення взаємоприйнятного рішення. Ми виходимо з того, що наші перемовини з російською стороною повинні бути продовжені у найближчі один-два дні і завершені до 7 січня. Ми виходимо з того, що сторони достатньо обмінялися підходами, принципами, умовами, які важливо врахувати при завершенні переговорного процесу. Вважаю, що ми близькі до прийняття компромісного рішення, і я просив би і Президента Росії, і Прем’єр-міністра Росії, як і українську сторону, що на робочому рівні приймає участь у переговорах зі своїми колегами в «Газпромі» Російської Федерації, зробити все від них залежне для того, щоб ці переговори були якомога швидше завершені.
Тепер кілька слів про те, як бачиться з України основна проблематика газових переговорів з Російською Федерацією. Власне кажучи, мова йде про дві позиції: ціна на російський газ, який постачається в Україну у 2009 році, та величина тарифу на транзит територією України російського газу до європейських споживачів.
Чотири роки тому ціна на газ і рівень тарифу на транзит були предметом одної угоди. І в цьому є велика логіка, тому що ціна на газ і плата за транзит — це величини, які мають пряму кореспонденцію. Чим більше ціна на газ, тим більше ціна на транзит. Тому що головною статтею витрат по транзиту російського газу є витрати технологічного газу, який використовується для прокачки щорічно близько 110 мільярдів російського газу. Йдеться приблизно про шість — шість з половиною мільярдів технологічного газу, який Україна щорічна закуповує у Російської Федерації виключно для того, щоб забезпечити технологію транзиту. Таким чином була велика логіка в тому, що одним меморандумом, одним контрактом, гармонізовулися ціна на газ та ціна на транзит.
Три роки тому такий принцип був порушений — ціна вирішується в рамках одного контракту, ціна на розмір тарифу на транзит вирішується в рамках іншого контракту. Якщо взяти за останні три роки, ціна на російський газ піднялася з 90 доларів, потім 130 доларів, і в 2008 році ця ціна становила майже 180 доларів. Таким чином за три останні роки ціна на російський газ ціна для українського споживача зросла вдвічі. В цей же час ціна на український транзит з 1,6 долара США за тисячу кубів газу на 100 кілометрів піднялася до 1,7, або приблизно на 6 відсотків. Розуміючи нелогічність такого способу гармонізування інтересів, на початку 2008 року між Президентами України та Росії була досягнута домовленість, яка полягала в тому, що українська та російська сторони визнають необхідність переходу на ринкові ціни за газ і відповідно розмір тарифу його транзиту територією України. Між Прем’єр-міністром України і Прем’єр-міністром Росії був підписаний Меморандум, який власне кажучи, і формує основні засади взаємної політики в області визначення ціни на газ і визначення розміру тарифу на транзит. Фундаментальною частиною цією угоди є те, що Україна та Росія беруть на себе відповідальність у найближчі три роки перейти до виключно ринкових відносин як по ціні на газ, так і по тарифу на транзит російського газу до країн Європейського Союзу та Європи. Виходячи з цього, українська сторона вважає — за основу формування ціни на газ у 2009 році повинна бути взята європейська формула (як це і передбачає Меморандум), скорегована на відповідний канікулярний період в три роки, як це зазначено у Меморандумі. Якщо на 2009 рік розрахункова середня річна ціна газу в Німеччині визначена як 280 дол. США, то ринкова ціна на кордоні Росії та України у 2009 році повинна складатися із наступного. 280 дол. США ціна російського газу в Німеччині, вона зменшується на суму вартості транзиту по території Чехії, Словаччини — а це 33 дол. США, і зменшується на суму витрат по транзиту з розрахунку на 1000 кубів по території України — це 22 долари. Таким чином, 280 доларів коригуємо на транспортні витрати Чехії, Словаччини, України, які в сумі складають 55 доларів, і приходимо до визначення ринкової ціни російського газу на кордоні Росія-Україна — це 225 доларів. Якщо слідувати заяві «Газпрому», що середньозважена ціна російського газу в 2009 році на європейському ринку очікується 300 доларів, то відповідно ринкова ціна на території України повинна скласти приблизно 245 доларів. Ми беремо до уваги пропозицію російської сторони, яка назвала 250 доларів як ціну, яка найбільш оптимально відповідала російським інтересам. На наш погляд, 250 доларів — це є ринкова європейська ціна, до якої пропонує перейти Росія вже з 2009 року. Ми вважали за доцільне все-таки дотриматися букви і духу Меморандуму, підписаного Прем’єр-міністрами України та Росії, який передбачає відповідний трьохрічний канікулярний період, де приблизно за ці три роки ми повинні вийти по ціні на газ з розрахунку приросту його 1/3 від ціни, яка сьогодні є як різниця між європейською ціною і ціною газу в Україні. Таким чином, по нашим розрахункам, керуючись Меморандумом і домовленістю про трьохрічний перехід на європейську ринкову ціну, ціна газу в 2009 році в Україні повинна коливатися від 204 до приблизно 210 доларів. Ще раз повторюю — ми беремо до уваги те наполягання російської сторони, яке полягає в тому, що, не дивлячись на домовленості по Меморандуму, ціна російського газу в Україні планується 250 доларів за 1000 кубів. Беручи до уваги це, а також те, що розмір транзиту повинен бути змінений на суму тих нових витрат, які український транзитер отримає у зв’язку із збільшенням базової ціни на газ, ми пропонуємо російській стороні підійти до перегляду відповідно й тарифів.
Наша логіка проста. Позиція перша. Якщо по відношенню до 2008 року ціна на російський газ в Україні виросла за пропозицією Росії приблизно на 30 відсотків до 250 доларів за 1000 кубів, аналогічну пропорцію повинна витримувати й тарифна політика. Український тариф на транзит мінімум повинний піднятися на ці ж 30 відсотків і складати приблизно 2-2,2 долара за 1000 кубів на 100 кілометрів. Більше того, якщо ми говоримо про те, що умови Меморандуму, підписаного Прем’єр-міністрами України і Росії, на сьогодні є неприйнятні, і обидві сторони через переговори доходять до порозуміння щодо впровадження ринкових цін як на транзит, так і на газ, ми повинні вийти з того, що сьогодні ціна, яку бере «Нафтогаз України» за транзит російського газу, становить 1,7 долари за 1000 кубів на 100 кілометрів. Для порівняння: транзит Словаччини коштує 4 долари, транзит Чехії — 4 долари, транзит в Німеччині — від 2,5 до 3,9 євро. В Європі є країни, які послугу транзиту оцінюють більше 11 доларів. Навіть є випадки, коли ціна транзиту складає більше 13 доларів.
Україна сьогодні має найнижчий і тому неекономічний нерентабельний тариф на прокачку російського газу — 1,7 доларів за 1000 кубів на 100 кілометрів. Російська сторона наполягає на тому, щоб цей тариф при ціні 250 доларів за російський газ в Україні залишався незмінним. Таким чином, ті нові витрати, які українська сторона бере на закупку 6 мільярдів технологічного газу для прокачки російського газу територією України до країн Європи, збільшуються. Солідарні витрати на транзит, — підкреслюю, тільки з росту ціни на російський газ в Україні, — ростуть більше ніж на півмільярда доларів. Залишаючись в транзиті в розмірі 1,7 при умові, що ціна російського газу в Україні росте в 2009 році до 250 доларів, таким чином НАК «Нафтогаз України» отримує некомпенсованих, неврегульованих близько півмільярда доларів нових видатків. Бюджет НАК «Нафтогазу» не має можливості знайти компенсатори в такій сумі. Бюджет України не може брати на себе фінансування невідкомпенсованих витрат по транзиту, оскільки це питання відноситься виключно до ринкового врегулювання.
І тому, всіляко вітаючи переговорний процес, українська сторона закликає російську сторону чітко триматися букви і духу Меморандуму, який був підписаний у 2008 році Прем’єр-міністрами обох країн. На думку української сторони, цей Меморандуму вірно і правильно передбачає щорічне пропорційне збільшення як ціни на газ, так і розмірів тарифу на транзит у найближчі три роки. Це найкраща відповідь для того, щоб як наші партнери в Росії, так і їх партнери в Україні максимально швидко адаптувалися до нових параметрів ринку в даному секторі. Ми виходимо з того, що якраз Меморандум дає повну всеосяжну відповідь на те, як потрібно поступати у таких чутливих непростих питаннях, як формування нової договірної ціни на газ, що поставляється Газпромом Росії в Україну, чи такого не менш важливого питання, як встановлення економічно обґрунтованих конкурентних європейських тарифів на ціну транзиту.
Ми ще раз закликаємо суб’єктів господарювання, в першу чергу «Газпром» Росії і «Нафтогаз України», знайти компенсатори, знайти відповідні інструменти для того, щоб виконати у повному обсязі ті домовленості, які ми маємо з Російською Федерацією щодо врегулювання цих питань в рамках підписаного Меморандуму.
Хотів би сказати кілька слів і українським громадянам.
Хотів би всіх вас заспокоїти в частині нормальної роботи комунального господарства, виділення нормальних об’ємів газу для приватного сектору. Як ви знаєте, Україна у цьому році має найбільші сезонні запаси газу в підземних сховищах, які якраз і сформовані для того, щоб нормально, без перебоїв забезпечити належним чином і комунальний, і приватний сектори газом для комунальних і побутових потреб. І тому я хотів би вам засвідчити, що завершити в прозорому ключі з повагою та взаємною толерантністю переговори між Україною і Росією є ключове негайне завдання.
Що стосується споживачів власних національних, вони можуть бути спокійні до часу завершення пошуку тих домовленостей і компромісів, які б дали змогу кожній стороні знайти реалізацію чесних ринкових конкурентних власних інтересів. Не постраждає ні внутрішній споживач, ні наші партнери у Західній Європі.
Я бажаю учасникам переговорів якомога швидшого їх завершення, якомога ретельних та плідних результатів. Переконаний, що в цей час ми не повинні допускати зневажливих докорів один одному. Ми повинні демонструвати, що ми є європейська країна, яка у повазі, в толерантності аргументує свою позицію, базуючись на тих домовленостях, які для нас є знаковими по даному питанню. Переконаний, що пройде ще кілька днів, і ми вийдемо з цих непростих переговорів, знайшовши порозуміння з нашим стратегічним партнером — Російською Федерацією".