Після грузинсько-російського конфлікту країни східного блоку для ЄС стали одним із пріоритетних питань порядку денного, — стверджує британська газета International Herald Tribune.
Цієї середи Європейський Cоюз намагався спокусити ці держави вигідними торговельними пропозиціями, посиленням енергетичних звязків, легшим отриманням громадянами шенгенських віз та фінансовою допомогою у розмірі 600 млн євро, — пише видання.
Запропоноване нове "Східне Партнерство" Вірменіїї, Азейбарджану, Грузії,Україні, Молдові та навіть Білорусіі — державі, яку в Західній Європі вважать майже диктаторською, це найбільш очевидна спроба посилити співпрацю із пост-комуністичними країнами, починаючи із 2004 року, коли ЄС розширило свої межі, включивши у себе країни Балтики та колишні держави Варшавського договору. /> Ця нова група, пише автор статті в International Herald Tribune, яка має зустрітися навесні у Празі, почала свою життєдіяльність в цьому році раніше, адже вона виступає на противагу намірам президента Франції Ніколя Саркозі посилити зв’язки Європи із її південними сусідами (мається на увазі Середземноморський союз).
Та головною метою Євросоюзу, наголошується у статті, є забезпечення політичної стабільності на території країн СНД, які традиційно підпадають під визначення сфер впливу Кремля, із огляду на поведінку останнього під час конфлікту із Тбілісі.
Тим не менш президент Європейської Комісії Жозе Мануель Барозо категорично відкинув припущення, що ЄС намагається створити альтернативний Москві центр впливу. "Холодна війна — пережиток минулого,- заявив Барозо, — і розподіл сфер інтересів має відійти разом з нею і залишитися у нас лише як спогад."
Москва, що категорично виступає проти приєднання України та Грузії та НАТО, не противиться наближенню ЄС до її території, адже це значить, що біля її кордонів буде величезна зона вільної торгівлі. Один із старших эвропейських дипломатів заявив виданню, що:"Якщо не запропонувати цим державам майбутнє, єдиною завжди існуючою альтернативою-залишатиметься Росія."
Ніку Попеску, дослідник, який тісно співпрацює із Європейською Радою із питань зовнішньої політики, зауважив, що тільки такі дії по зближенню ЄС із пострадянськими державами можуть загалом покращити відносини союзу із Москвою, адже незважаючи на бажання Західної Європи співпрацювати із Кремлем, той починає це розуміти тільки тоді, коли вона переходить від заяв до конкретних дій.
Але, говорить Попеску, за своєю політикою щодо Росії Європа, незважаючи на вищезазначені наміри союзу, залишається поділеною на дві частини: на тих, хто радикально-негативно ставиться до Москви (наприклад, Польща) та ті, хто помірковано (Франція та Німеччина). Попеску також вважає, що основною проблемою для пострадянських держав є не факт відсутності обіцянок ЄС, а проблематичність їх втілення у життя.
Підготувала Леся Дубенко.