Наростаюча економічна криза у країнах Балтики не пройде безслідно для всієї Європи, переконане видання “The Financial Times” />
. "Автор, що порівнює будь-які негативні події із такими метереологічними явищами як гроза чи блискавка, зазвичай вважається недостатньо винахідливим. Але, на жаль, кращого порівняння економічного стану Латвії, як з грозою, зливою чи землетрусом просто не можна знайти. У той час як в іноземних виданнях постійно пишуть про поступове одужання та проблиски сонця кожної окремої економіки, у Ризі суцільний туман"- пише газета.
За її оцінкою, хоча регіон Балтики за розмірами невеличкий, він може вплинути на економічну погоду всієї Європи. "Неплатоспроможність банків, разом із поступовою девальвацією латвійської, литовської та естонської валют та безпосереднім сусідством із Росією, робить проблеми цих держав ЄС- економічні та політичні — проблемами всієї Європи, на які та не може не зважати"- наголошується у публікації.
Економічний спад у регіоні Балтики газета називає шокуючим. Минулого тижня Литва заявила, що її економіка за другу чверть 2009-го скоротилася на 22,4%. Очікується, що Естонія та Латвія продемонструють аналогічні із литовською економікою показники. "Президент Литви Даліа Грибаускайте наголосила, що, скоріше за все, найближчим часом Вільнюс буде змушений звернутися до МВФ по чергову допомогу. Сусідня Латвія вже встигла минулого тижня отримати другий за останні 8 місяців кредит від МВФ та ЄС. — зазначає “The Financial Times”.- Звичайно, це добра новина, що Рига, взявши кредит, отримуватиме необхідні їй вливання готівки у економіку держави, але поганою новиною є те, що умови МВФ вимагатимуь від латвійського уряду ще більших скорочень соціальних виплат, проти яких громадяни активно протестують. Якщо Рига все ж погодиться взяти у валютного фонду кредит, то їй доведеться урізати державний бюджет ще, як мінімум, на 10%".
Водночас, наголошується у статті, латвійці достатньо спокійно сприймають ті економічні турбуленції, які відбуваються у їхній державі. Ультраправі та інші екстремістські партії не набули більшої популярності серед пригніченого населення."Тим не менше на найгірший розвиток подій латвійському урядові слід очікувати саме взимку, коли все більше громадян втратить свою роботу, державні виплати скоротяться, а оплата енергоресурсів зростатиме-прогнозує видання. — Навряд чи, урізання зарплати поліції на 30% розважливий крок у даній ситуації",- додає воно.
Рівень безробіття у Латвії, за офіційними даними, становить 11%, а за неофіційними — 16% і цей показник швидко зростає. "Було б краще, якби Рига зуміла віднайти хоча б якийсь аспект економічного життя, який міг би покращитися внаслідок кризи і вселити у громадян оптимізм, але, схоже, такого аспекту немає. Латвія падає по спіралі економічного хаосу. Ціни на нерухомість, які ще нещодавно були набагато вищими, ніж у більшості багатших західних міст, катастрофічно знизилися. Банки не видають кредити. Роботодавці скорочують виплати або звільняють працівників, яким держава не в змозі допомогти"-зазначається в статті.
Оскільки надії на економічне відродження у балтійському регіоні майже немає, Литва, Латвія та Естонія можуть сподіватися лише на одужання світової еокноміки в цілому. Водночас, президент Грибаускайте, наголосила виданню, що з обох боків кордонів Балтики ринки для експорту закриті. "Ні Німеччина, ні Росія не виявляють особливого інтересу до придбання, зокрема, литовських товарів"- сказала Грибаускайте.
Одним із можливих кроків для балтійських держав послабити економічну напруженість — добровільно девальвувати національну валюту і таким чином заохотити експорт
"Але і Рига, і Вільнюс мають твердий намір не змінювати встановлені курси національних валют із євро. У Латвії дві третини приватних кредитів були видані у євро і тому Рига побоюється, що якщо вона девальвує свою валюту, більшість боржників збанкурутіє. Але чомусь латвійський уряд не враховує того, що аналогічний сценарій може статися, якщо люди будуть просто втрачати роботу. Попри те, що Рига та Вільнюс непохитні у переконанні не девальвувати свою валюту, в останній момент вони можуть переосмислити та прийняти відповідне рішення".- відзначає автор публікації і додає, що ще одним фактором, який заважає Балтиці девальвувати валюту є небажання відчувати себе слабкими у клубі "елітного ЄС", що, на думку журналіста, дуже небезпечним для пострадянських держав.
Підбиваючи підсумок, газета прогнозує, що всі переваги Латвії, які вдалося досягти після розпаду СРСР, — розвинута інфраструктура та велика кількість туристів, — можуть піти у минуле, якщо Брюсель буде і надалі робити вигляд, що економічна ситуація у Балтиці стабільна. "МВФ готовий до того, аби дещо знецінити латвійську валюту, але ЄС вважає, що це спровокує нестабільність, банкрутство та девальвацію валюти по всьому союзу. Водночас, якщо зараз зробити вигляд, що все у порядку — невідомо чи не станеться ще більшого економічного обвалу пізніше"- підсумовує “The Financial Times”.
Підг. Л.Дубенко.