Європа змушена розвивати ядерну індустрію через невпевненість у поставках російського газу.
Про це йдеться у “The Financial Times”.
“Пройшло менше, ніж 25 років із часів Чорнобильської катастрофи, а у Європі спостерігається бурхливе відновлення розвитку атомного виробництва. Значна частина держав-членів ЄС розглядають будівництво нових ядерних реакторів як спробу розв’язати проблему енергетичної безпеки та зміни клімату”, — наголосило видання.
Франція та Фінляндія, які у своєму розпорядженні мають дві атомні електростанції — Flamanville 3 та Olkiluoto 3 відповідно, виявилися провідними ентузіастами Євросоюзу по відновленню атомного виробництва і планують розпочати виробляти електроенергію вже у 2012 році.
Президент Франції Ніколя Саркозі та прем’єр-міністр Італії Сільвіо Берлусконі підписали угоду про громадянську атомну співпрацю, що, скоріше за все, закінчиться побудовою перших реакторів у Італії із 1987 року, коли національний референдум, з огляду на події у Чорнобилі, призупинив розвитк ядерної індустрії.
Окрім Франції, Італії та Фінляндії бажання відновити роботу атомних реакторів виявили Швеція та Польща. Така поведінка країн-членів ЄС, наголосило видання, в основному пояснюється страхом союзу перед черговими турбуленціями у поставках російського газу на його територію, зокрема через постійні газові війни між Україною та Росією.
“ЄС зобов’язане відновити розвиток атомного виробництва як вона це робила у 60-х, 70-х та 80-х роках ХХ сторіччя”, — наголосив польський дипломат, обурений тим, що ЄС став заручником російсько-українських газових конфліктів і не отримував газ протягом двох тижнів у січні цього року.
Ще один фактор, який приваблює уряди ЄС розвивати атомне виробництво, — це те, що реактори не викидають в атмосферу шкідливий вуглекислий газ. Таким чином, у країн Євросоюзу є шанс вбити двох зайців — зменшити залежність від російського газу та зменшити обсяги викидів вуглекислого газу у повітря.
Л. Дубенко