У Києві розпочалася міжнародна акція пам’яті жертв Голодомору. Активісти хочуть передати до європейських парламентів та світових міжнародних організацій запалені свічки як символ трагедії, яку політики хочуть забути.
Акція пройде під гаслом «Не дамо згасити свічку пам’яті». Її організували Світовий конгрес українців разом з Українським інститутом національної пам’яті. Громадянська кампанія пройде в 20 країнах світу. Свічки, запалені в Києві біля Меморіалу пам’яті жертв голодомору, передадуть до Великобританії, Австралії, США, Іспанії, Канади, Аргентини, Бразилії, Греції та Росії. Також свічки пам’яті повезуть до Європарламенту та Організації Об’єднаних Націй.
Акція «Свіча моління» триватиме до листопада 2010 року. Мета кампанії – вшанувати пам’ять мільйонів невинних жертв Голодомору. Крім того, зважаючи на останні політичні події в Україні, пов’язані із запереченням Голодомору 1932-33 років як геноциду українського народу, активісти хочуть привернути увагу світової громадськості до справжніх причин цієї трагічної сторінки українського народу, заявив президент Світового конгресу українців Евген Чолій.
Натомість український історик, заступник директора Інституту історії НАН України Станіслав Кульчицький в інтерв’ю «Deutsche Welle» сказав, що найбільше просвітницьку роботу треба проводити серед українських депутатів, які хочуть внести поправки до закону України про Голодомор та вилучити з нього поняття «геноцид». Історик вважає це неприпустимим і впевнений, що таке ставлення до історичної пам’яті дискредитує українців в очах світової громадськості.
«Потрібні різні безперервні заходи для того, аби попередити прийняття Верховної Радою змін закону про геноцид, як цього вимагає Росія. Це ж просто ганьба, справжня ганьба», — наголошує Станіслав Кульчицький. Він нарікає на те, що під час президентства Віктора Ющенка, коли ухвалювався цей закон, не було широкої інформаційної кампанії щодо цього документу. І нині в суспільстві склалося хибне трактування поняття «геноцид» як винищення одного народу іншим, а це, по суті, неправильно, пояснює історик.
За матеріалами: Німецька хвиля