Український уряд продав японському квоту на 44 мільйони тонн вуглецевих викидів. Її ми не використали, бо скоротили виробництво.
Японія ж навпаки – перевищила норму, встановлену ще 12 років тому. Саме тоді в японському місті Кіото 39 країн домовилися зменшувати шкідливі викиди в атмосферу – за рахунок ощадних технологій. Тож, наприкінці травня у нашій скарбниці з’явилося 300 млн. євро «зелених інвестицій». За їх використанням стежитиме не лише український, але і японський уряд. Гроші мають піти винятково на енерегоощадність і переробку сміття.
Перший заступник голови Національного агентства з питань енергозбереження України Олександр Паршин зауважив: «Йдемо від традиційного газу, вугільних технологій, застосовуємо біопаливо, поновлюємо джерела енергії».
Цього року ми використаємо 50 мільйонів гривень. Уряд уже дозволив витратити їх на закупівлю котлів і теплових насосів для 47 дитячих інтернатів, лікарень, дитсадків та шкіл у 8 областях України.
Якщо котли будуть вітчизняного виробництва, то теплові насоси, найімовірніше, імпортуємо, бо Україна таких не має. Можливо, і з Японії, яка надала нам гроші, – усе вирішить тендер. Наступного ж року українські енергетики хочуть використати 750 мільйонів кіотських гривень. Крім соціальних об’єктів, отримати гроші можуть і великі виробники тепла – теплоелектростанцій та централі. Але вони мусять залучити інвесторів, аби держава не покривала всіх витрат. Голова Нацагентства екологічних інвестицій Ігор Лупальцов переконаний, що тоді грошей від продажу вуглецевої квоти може вистачити на більшу кількість енерегоощадних проектів.
Україна — третя у світі, після Чехії та Латвії, що продала свою квоту на невикористаний вуглець. Торгувати повітрям — і за ці гроші запроваджувати екологічно чисті проекти можемо ще три роки, доки діятиме Кіотський протокол.
За матеріалами: ICTV