За період з 2002 по 2009 роки новими громадянами Німеччини стали майже один мільйон іноземців. Перше місце – за вихідцями з Туреччини, але й країни пострадянського простору не пасуть задніх.
Заступник голови фракції ХДС/ХСС в бундестагу Йоханес Зінґмайер, з гордістю заявив у німецькій пресі, що кожен новий громадянин, за бажанням, може легко інтегруватися в нове суспільство. На першому місці, серед тих, хто отримав заповітні німецькі паспорти, незаперечно — турки. Їх більше трьохсот тисяч. За ними йдуть іммігранти з Іраку, Польщі, Сербії.
У першому десятку на п'ятому і шостому місцях – Росія і Україна. Так "українськими" німцями за сім років стали 28 тисяч осіб. Статистика виглядає ніби й непогано. Але реальність у Німеччині для її нових громадян є почасти не такою вже й втішною. Досить підійти, наприклад, до біржі праці берлінського району Кройцберг, аби переконатися — більшість претендентів — не німці.
Те, що багато мігрантів дійсно отримали в минулі роки німецькі паспорти, ситуації на ринку праці не міняє. Більше половини зареєстрованих на біржі праці мають міграційне минуле. Цікаво відзначити, що, для турецького населення і вихідців з країн Азії, вирішальним фактором слабкої інтеграції в суспільство стає незнання мови і низький рівень освіти. Але, наприклад, українцям, як не дивно, часто фактично «заважає» знайти роботу освіта, отримана на батьківщині, яка не визнається у ФРН. Серед таких нових громадян частка фахівців з дипломами вищих шкіл складає до 80 відсотків. Утім, знайти роботу за спеціальністю в Німеччині їм вкрай складно.
За матеріалами: Німецька хвиля