У середу, 2-го грудня, світ відзначає День боротьби з рабством. Україна потребує окремого закону про боротьбу з торгівлею людьми, вважає посол ОБСЄ в Україні Любомир Копай.
Торгівля людьми – це проблема не лише України, каже координатор проектів ОБСЄ Любомир Копай. Але специфіка України полягає в тому, що вона є як «імпортером», так і «експортером» у рамках цього явища.
У боротьбі з рабством ОБСЄ підтримує Україну, але задля більшої ефективності на нинішньому етапі країні потрібно перед усім прийняти два документи. Йдеться про окремий закон щодо боротьби з торгівлею людьми і нову державну програму на наступні п’ять років, якої ще немає. „Ми бачимо, що ця проблема дедалі більше стосується не лише молодих жінок, а й українських чоловіків, які у рабських умовах працюють на будівництвах, фабриках, кораблях і у військових конфліктах”, — каже Любомир Копай.
Таку тенденцію підтверджує статистика, що наведена Міжнародною організацією з міграції в Україні. З кожним роком від торгівлі людьми потерпає більше чоловіків. Цьогоріч звернень до МОМ від осіб чоловічої статі надійшло на 11 відсотків більше, аніж це було минулого року. І з понад 800 осіб (2010), які звернулися за допомогою – 34 відсотки – чоловіки. Причому, більшість потерпілих в цьому році, згідно зі статистикою, це жертви трудової експлуатації. На другому місті – сексуальна експлуатація та жебрацтво.
Країнами ризику для українців залишаються Росія, Польща та Чехія. Звідти у 2010 році було найбільше звернень про допомогу, кажуть у МОМ. Утім, все більш поширеним стає явище, коли українців експлуатують в межах України, а не за кордоном. Постраждалі зазвичай звертаються до неурядових організацій, а відтак і до МОМ.
За 12 років в Україні порушено майже три тисячі справ за звинуваченням у торгівлі людьми, і лише трохи більше півтисячі завершено судовим вироком.
За матеріалами: Німецька хвиля