«…Раптом з’явилося величезне полум’я – чи то від чоловіка у темному одязі, чи то від його валізи. По ногах пішов страшенний жар та потужна хвиля. А далі – все як в уповільненому кіно – у різні боки полетіли рештки людських тіл, м’ясо, нутрощі, якесь ганчір’я, скло. Енергія була дуже потужна – людей буквально розірвало, повідривало руки, ноги, розпороло животи… А потім пішов густий чорний дим, багато диму….»
…Артему Жиринкову, жителю підмосковного міста Балашиха шалено пощастило, а 24 січня він тепер може відзначати як другий день народження. Чоловік опинився поблизу епіцентру вибуху, що його організували терористи у московському аеропорту «Домодєдово», і залишився живий. Та майже неушкоджений – якщо не враховувати отриману ним контузію, удари та зіпсований одяг. За три години після вибуху він залишався у шоковому стані і то дуже збуджено, то мляво повторював журналістам все, що бачив та пережив.
Артем приїхав до аеропорту «Домодєдово» о пів на п’яту вечора – він мав зустріти свого знайомого, який прилітав з Німеччини. Пішов до зали прильоту міжнародних рейсів – саме сюди виходять пасажири після проходження митного та прикордонного контролю. Каже, у залі скупчилося дуже багато людей – перед цим затрималися із прибуттям кілька рейсів, й всі вони чекали на «своїх» пасажирів. Якийсь чоловік у темному одязі з валізою – Артем бачив його зі спини – вийшов до центру зали. І раптом – вибух.
Чоловік згадує, що йому та ще кільком людям пощастило завдяки двом бетонним колонам, поблизу яких вони перебували – ті трохи погасили вибухову хвилю і захистили від осколків. Потім, каже, побачив дуже багато людей, які лежали на підлозі, — спотворені тіла загиблих та поранені – хтось стогнав, хтось кричав…
… Вечір після вибуху. Автотраса Москва-Домодєдово підсвічена блакитними та червоними вогниками – майже нескінченним потоком на шаленій швидкості – й до аеропорту, й до Москви – із сигнальними проблисковими маячками та сиренами – мчать автомашини швидкої, пожежні, МНС, міліція, вибухова служба ФСБ, просто чорні автомобілі. Поблизу в’їзду на площу перед аеровокзалом – штовханина та нервозність. ДПСники судомно намагаються регулювати рух, аби проїзд постійно залишався вільним, та особливо не добирають слів: «Проїжджаємо, проїжджаємо, не зупиняємось, — лунає у «матюгальник» з міліцейської машини, що стоїть поблизу. – Водій ДЕУ, проїжджаємо, — це вже персонально адресоване водію «Нексії», яка зупинилася, аби підібрати пасажирів. – Проїжджаємо! ДЕУ, на х…. звідси!!!»…
…Паркінг безпосередньо поблизу будівлі аеропорту зайнятий спецтранспортом, найбільше автомобілів «швидкої» та реанімобілів. Навіть після того, як всі поранені були вивезені, кілька десятків санітарних автомашин продовжували чергувати у аеропорту. Причину пояснив офіційний представник Національного антитерористичного центру РФ Микола Сінцов: правоохоронці побоювалися нових вибухів, тож протягом понад трьох годин будівлю аеропорту ретельно обстежували сапери з вибухової служби ФСБ та кінологи з собаками. Й лише після того, коли переконалися, що загрози нових вибухів немає, на місці вибуху почали працювати слідчі та криміналісти. Крило будівлі, де сталася трагедія, повністю огороджено і охороняється міліцією. Слідчі дії там тривають. Коли ця зона буде відновлена та масштаб збитків наразі невідомі…
…Вже за кілька хвилин після вибуху в аеропорту було запроваджено посилений режим контролю. Всі, хто входить до будівлі, обов’язково мають пройти крізь рамку, на якій встановлено найвищий – п’ятий – рівень чутливості. Все речі проходять через спеціальний скануючий пристрій. У разі будь-якої підозри правоохоронці здійснюють особистий огляд пасажирів. Через це перед входом до аеропорту утворилися величезні черги, час од часу виникають скандали – люди, які запізнюються на реєстрацію, вимагають від правоохоронців працювати швидше. У самому аеропорту – усюди патрулі та наряди міліції, зі зброєю та собаками. Така ж картина спостерігається у всіх російських аеропортах, на крупних залізничних станціях, у метро та місцях великого скупчення людей – посилений режим введений за наказом президента Росії Дмитра Медведєва.
Втім, насправді цей режим виявився не таким вже й посиленим. Кореспонденту “ГолосUA” – хай і без валізи, але із сумкою-кейсом середнього розміру — вдалося без особливих перешкод потрапити всередину аеровокзалу: я безперешкодно «підпірнув» під червону стрічку, що огороджує вхід – та пішов собі. Міліціонер, який стояв неподалік, подивився із запитанням в очах, але втратив до мене будь-який інтерес, коли я, не показуючи жодних документів, лише сказав: «Преса»…
…Як пригадують очевидці, у перші хвилини після вибуху в аеропорту виникла паніка. Люди, побоюючись наступних вибухів, кинулися на площу перед аеровокзалом із намаганням якнайшвидше звідти поїхати. Цим спробували скористатися таксисти: як повідомили у своїх блогах деякі пасажири, «бомбіли» стали вимагати платню до 20 тисяч рублів (близько 5 тисяч гривень) за поїздку до найближчої станції метро, що на відстані приблизно 20 кілометрів.
Коли ця інформація розповсюдилася Інтернетом, багато москвичів на власних автомобілях поїхали до аеропорту, аби бекплатно вивезти охочих у місто. Згодом відреагувала й влада: до «Домодєдово» були спрямовані десятки автобусів, на яких пасажирів безплатно вивозили до Москви, водночас було скасовано платню за проїзд в електричці «Аероекспрес», що курсує між аеропортом та Павелецьким вокзалом російської столиці й вартість проїзду в якій зазвичай становить 200 рублів (50 грн.).
Водночас керівники Москви Сергій Собянін та Московської області Борис Громов спільно ухвалили рішення про виплати компенсацій загиблим та постраждалим: 2 млн. руб. – родинам загиблих, 1,5 млн. руб. – тим, хто отримав важкі поранення, 1 млн. руб. решті постраждалих. У перші години були організовані умови для прийому родичів загиблих та постраждалих – готель, харчування, психологи…
…За півгодини до теракту, в 16.07, в «Домодєдово» приземлився літак з України: рейс “Одеса-Москва”. Цим рейсом до російської столиці прилетіла 29-річна громадянка України Ганна Яблонська – драматург та сценарист. Її запросили на урочисту церемонію нагородження переможців конкурсу кращих сценаріїв, який проводив російський журнал «Мистецтво кіно», — Ганна була одним з претендентів на перемогу. О пів на п’яту вона зателефонувала організаторам конкурсу і повідомила, що вже прилетіла до Москви та їде на церемонію. Але на початок урочистих зборів жінка не приїхала. Її телефон не відповідав. Організатори довгий час чекали. Припускали, що могла застрягти у пробці. Чи у ліфті. Чи ще десь. Та зрештою розпочали церемонію. Відома російська актриса Тетяна Друбич оголосила переможця: Ганна Яблонська – за сценарій «Язичники»! Її доля стала відома вже пізно увечері: чоловікові з Одеси вдалося додзвонитися на її телефон. Відповів чоловічий голос – слідчий. Повідомив, що жінка загинула…
…Розслідування справи веде Слідчий комітет РФ. Його офіційний представник Володимир Маркін повідомив, що кримінальну справу порушено одразу за трьома статтями Кримінального кодексу Росії: «вбивство 2-х та більше осіб», «тероризм», «незаконний обіг вибухівки». Згодом додалася ще одна стаття – «незаконне виготовлення зброї». Але навіть підозрюваних наразі немає: слідчі заявляють лише про трьох «підозрілих» чоловіків, яких зафіксували камери спостереження в аеропорту. Невідомо навіть, хто саме, які угруповання організували теракт, – найчастіше лунає припущення про «кавказький слід», але скоріше «за традицією», адже прямих доказів участі чеченців чи то інших «партизанів» з Кавказу в організації теракту немає. Невідома й мета та причини, які спонукали організаторів теракту.
Президент Росії Дмитро Медведєв вже дав доручення уряду, прокуратурі, Слідчому комітету, МВС, Федеральній службі безпеки та іншим органам влади провести ретельне розслідування, розібратися та покарати усіх винних, через чию вину сталася трагедія: відповідальних за безпеку на транспорті чиновників, керівництво аеропорту «Домодєдово», керівників правоохоронних органів тощо. А організаторів та виконавців у разі спротиву – «знищити на місці». В Росії запроваджено надзвичайний режим. Як його запроваджували й після усіх попередніх терористичних актів. Хоча сам Медведєв, виступаючи перед працівниками ФСБ, зізнався, що концентрації і пильності правоохоронців та суспільства після чергових терактів вистачає лише на певний час. А потім настає «розслаблення», яке призводить до чергових трагедій. Тож чи був вибух у «Домодєдово» останнім гучним терористичним актом в Росії – питання риторичне… />