20 років тому Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки прийняла Декларацію про державний суверенітет України. Декларацію підписав перший заступник Голови Верховної Ради Іван Плющ, оскільки посада Голови на той момент була вакантною. Цей документ став підставою для проголошення Україною незалежності 24 серпня 1991 року і прийняття Конституції 1996 року. Прийняття однією з перших серед усіх союзних республік Декларації було своєрідним поштовхом — український народ став серед тих, хто надав імпульс незворотному історичному процесу
Згідно з Декларацією, Україна проголошувалася суверенною державою, в якій затверджувалися верховенство, самостійність і неподільність влади Республіки на її території. З дня ухвалення документа від імені народу могла виступати винятково Верховна Рада, а територія України в існуючих межах проголошувалася недоторканною. Дата ухвалення Декларації була оголошена Днем незалежності України. Проте згодом святкування перенесли на 24 серпня, адже саме цього дня в 1991 р. парламент ухвалив Акт проголошення незалежності України і остаточно вивів державу зі складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР).
Якщо згадати, то в період з 1989 до 1991 р. майже всі республіки СРСР прийняли декларації про державний суверенітет. У березні 1991 р. був проведений всесоюзний референдум, на якому більшість населення проголосувала за збереження СРСР. Втім, Литва, Естонія, Латвія, Грузія, Молдова і Вірменія, які на той момент оголосили про свою незалежність або перехід до незалежності, не брали участі у референдумі. За результатами голосування 20 серпня 1991 р. планувалося створити новий Союз суверенних держав. За день до цієї дати деякі державні діячі спробували спинити цей процес. Втім, події, відомі під назвою ДКНС, зазнали поразки. А вже 8 грудня в 1991 р. в Біловезькій пущі лідери трьох республік — України, Росії і Білорусі — підписали угоду, якою остаточно оформили розпад СРСР.
У рамках святкування 20 річниці проголошення декларації про державний суверенітет відбулося урочисте засідання Верховної Ради України. На засідання прибули члени уряду на чолі з прем`єр-міністром Миколою Азаровим, голова Конституційного Суду Анатолій Головін, голова Верховного Суду Василь Онопенко, голова Вищого Адміністративного Суду Олександр Пасенюк, голова Нацбанку Володимир Стельмах, Уповноважений Верховної Ради з прав людини Ніна Карпачова та перший Президент України Леонід Кравчук. Були присутні і депутати Верховної Ради всіх скликань, колишні спікери та прем’єр-міністри, представники духовенства і дипломатичного корпусу. Втім перед урочистим засіданням виникли певні сумніви щодо того, чи зберуться депутати нинішнього скликання. Адже в умовах, коли практично заплановані закони вже прийняті, а розгляд інших перенесений на осінь, коли напередодні напруженої виборчої кампанії до місцевих органів влади необхідно добре відпочити — не до зібрань, навіть заради високих цілей. І все ж частина парламентарів все-таки з`явилась.
Першим своє привітання виголосив Президент України. Правда, зробив це Віктор Янукович у досить оригінальний та “новаторський” спосіб…. Принаймні до нього привітання з нагоди проголошення декларації про суверенітет, через транслацію на телеекранах у сесійній залі ніхто не виголошував. Щож, Віктор Янукович продовжує невпинно дивувати. Такий виступ глави держави викликав хвилю незадоволення в опозиції. “Недопустимо, щоб Президент звертався з телеекранів, але що вже зробиш, маємо такого Президента. І мене дивує позиція всіх колишніх глав держави. Бо тільки присутність Кравчука засвідчила, хто в нас пам’ятає про вагомість такого документу”, — сказала лідер БЮТ Юлія Тимошенко кореспонденту ГолосUA.
Після “телевізійного” звернення Президента слово хотів взяв спікер Володимимр Литвин, але на заваді йому встали депутати від БЮТ, які вирішили заспівати пісню на слова Івана Франка під назвою “Не пора, не пора”. При цьому частина залу підвелася і підспівувала, а інша — сиділа на своїх місцях. “Печерний націоналізм вже пішов у небуття, а тим, що депутати зараз продекларували, вони ще раз показали загрози такої хуторянської політики і бачення розвитку України, які вони започаткували 20 років тому”, — висловив свою думку з приводу співів у залі лідер фракції КПУ Петро Симоненко. Натомість перший Президент незалежної України Леонід Кравчук вважає, що частина депутатів, які одразу після трансляції виступу Президента України Віктора Януковича заспівали пісню “Не пора, не пора”, мали право на таку позицію. “Ці люди, які боролися за Декларацію, сиділи в тюрмах за незалежність України, мають право на свою позицію, але це скоріше демонстрація, ніж реальна сила”, — зазначив він. />
Тим часом на трибуні парламенту уже промовляв Володимир Литвин. Прийняття Декларації про державний суверенітет він назвав однією з найвагоміших подій для України. “Прийняття Декларації має виняткове значення. За 20 років незалежної України ми не побачили більш вагомого державного та політико-правового документу. До них можна віднести хіба що Акт про незалежність України та прийняття Конституції. Але без проголошення Декларації про суверенітет навряд чи було можливим прийняття у короткий строк цих двох документів. Відтак, Декларація стала першим і вагомим кроком на шляху розбудови суверенної української держави”, — наголосив голова парламенту.
Леонід Кравчук у своєму виступі використав менше урочистих слів. Перший Президент розкритикував нинішню політичну ситуацію, зазначивши, що декларацію, могла б прийняти і нинішня Верховна Рада, але “їй навряд чи б повірили”. “Шкода, але доводиться сьогодні говорити, що Верховна Рада втратила силу, вона перетворилася або хоче перетворитися, або може перетворитися з позиції і з подачі деяких депутатів у філіал Адміністрації Президента, або в орган “чего изволите” – те й натиснемо. Це вже забагато”, — додав він. За словами Леоніда Кравчука, треба, щоб парламент відновив свій авторитет, свою професійну і громадянську позицію, а також роль у розбудові України. “Вона не може брати участі в розгортанні політичної колотнечі навколо повноважень, навколо того, у кого менше, у кого більше повноважень, хто старший, хто молодший. Верховна Рада – це орган, обраний народом і тільки вона може зупинити будь-які спроби знущання над законом, над Конституцією і над Верховною Радою”, — наголосив він.
На думку Петра Симоненка, усі ці роки влада демонструвала відхід від Декларації. “Коли ми говоримо про те, в яких умовах приймалася Декларація, то розуміємо, що вона не створила умови для покращення життя України, не створила умови для розвитку нашого суверенітету і через 20 років ми вимушені заявити, що ті, хто намагався використати Декларацію для того, щоб знищити здобутки нашої держави (на той час Радянської України), досягли своєї мети. Бо практично політичного суверенітету і справжньої незалежності сьогодні немає. Сьогодні, коли економічна база цього суверенітету знищена, коли кредитна заборгованість держави призвела до залежності як народу, так і країни, і Україна перетворилася на придаток у зв’язку із боргами. Все це є наслідком того, що ми відійшли від Декларації про суверенітет”, — сказав лідер комуністів уже після засідання.
Втім, 16 липня є однією з тих дат, яка сприяє консолідації суспільства. Адже саме Декларація про державний суверенітет України значною мірою сприяла подальшим перетворенням в країні, проголошенню державної незалежності й стала основою усього нинішнього конституційного законодавства держави. Але, на жаль, за фасадом святкуваннь — реальність, яка часто відрізняється та суперечить “високим словам”. Українська історія переповнена багатьма знаменними подіями, які варті перетворитися на щось більше, аніж згадки на сторінках підручників історії. Однак може статися, що їх колись викреслять і звідти.