А за чужою щокою зуб не болить…

Вже двадцять три роки пройшло з часу аварії на Чорнобильській атомній, та з плином часу біда не вщухає. Наразі 960 тисяч українців офіційно мають діагноз раку, і щорічно до них додається майже 200 тисяч осіб, зокрема на 56 жителів Києва припадає 1 онкохворий. Епідемія більш загрозлива, ніж розповсюдження в Україні туберкульозу і СНІДу, а її пік пророкується фахівцями на 25-річчя Чорнобилю. Ми майже впритул підійшли до страшної межі.

У 2005 році українська громада почала збір коштів на гамма-ніж — пристрій, за допомогою якого можна було би здійснювати знищення локальних злоякісних пухлин, насамперед головного мозку. В кінці-кінців держава на зібрані 59 мільйонів гривень придбала лінійний прискорювач, котрий, як і гамма-ніж, є далеко не останнім словом техніки у лікуванні раку. Онкологи стверджують, що кібер-ніж, за допомогою якого можна подолати рак на всіх ділянках тіла, вже завтра (або ще вчора) рятував би життя малих і дорослих українців.

Що таке “кібер-ніж”

Кібер-ніж використовується для лікування локальних злоякісних пухлин. “Це, за великим рахунком, той же лінійний прискорювач, тільки роботизований: він не потребує жорсткої фіксації голови і анестезії. Людина лежить на операційному столі, в цей час робот-рука наводить пристрій на мішень. При ненавмисних рухах робот “застигає”. Пухлина знищується без оперативного втручання, не ушкоджуються прилеглі органи і тканини. За кордоном, де вже використовується кібер-ніж, процедура амбулаторна. Після неї пацієнту дозволяється сісти за кермо автомобіля і поїхати додому, а лікарняний листок видається максимум на три доби. Крім переваг для здоров’я і життя, цей пристрій має неабиякий економічний ефект, хоч саме втручання досить дороге”, — розповів член дорадчої групи Комітету з питань охорони здоров’я Верховної Ради України Володимир Долот.

Метод, схожий на втілення наукової фантастики, бо хірургічні втручання та виснажлива “хімія” самі по собі роблять онкохворого інвалідом. “У нас босоногі лікарі, котрі скоро будуть лікувати все замовляннями та зеленкою. Точиться багато розмов про сімейну медицину, але ми живемо у ХХІ сторіччі, часі складних технологій, і медицина не повинна вбивати. Лікувати за допомогою того, чим лікують, не можна”, — переконаний доктор медичних наук, професор, голова Асоціації захисту прав лікарів Олег Бобров. Вартість кібер-ножа дорівнює ціні двох квартир в центрі Києва. Доволі невелика сума для того, щоб онкологічні хворі отримали шанс, адже щогодини в Україні від раку помирає близько п’яти людей.

Від Києва до Кракова — всюди біда однакова?

Горе рівняє людей. Але українці у багатьох випадках виявляються трохи “рівнішими”, і, хворіючи, відчувають це ще дужче. Отримавши рак, іноземці вже не помирають, а в Україні подібний діагноз стає вироком.

Для того, щоб зрозуміти як цивілізовані країни піклуються про життя і здоров’я своїх громадян, досить оцінити кількість пристроїв “кібер-ніж”, що вони мають. Всього у світі налічується близько 180 діючих “ножів”, 100 з яких “прописані” у Сполучених Штатах Америки (до речі, під час економічної кризи в США встановили 20 нових пристроїв). Росія за останні роки придбала 6 пристроїв. Японія, що як і Україна постраждала від радіації, має 19 пристроїв, Китай — 5, Північна Корея — 5, Тайвань — 4, по 3 мають Італія та Франція, по 2 — Туреччина, Іспанія, по 1-му пристрою у Великобританії, Німеччині, Греції, Нідерландах, Канаді, Венесуелі, В’єтнамі, Гонконгу, Малайзії.

 Як подолати кризу довіри?

Ще два роки тому одна з компаній, яка представляє японську фірму-виробника пристроїв “кібер-ніж” “ACCURAY”, запропонувала створити соціально-бізнесовий проект, збираючись частково оплатити вартість “ножа”, і в подальшому повернути витрачені кошти за рахунок медичного туризму. Але у держави тоді грошей на здоров’я своїх громадян не знайшлося, а під час економічної кризи і поготів. “Конституцією України зафіксовано, що здоров’я і життя — це найважливіша цінність, тоді ці питання мають бути пріоритетними у бюджеті, держава повинна виділяти гроші не на пам’ятники, а на купівлю таких речей, як кібер-ніж,” — висловилася член правління “Української громади”, одного з ініціаторів збирання коштів Ольга Ситник. Є бізнес-план, за яким вартість проекту становить 7 мільйонів доларів (сам кібер-ніж) та приблизно 10 мільйонів гривень (створення кібер-центру). Є домовленість про навчання наших лікарів за кордоном. Але у придбанні шансу на життя для хворих українців існує велика проблема — криза довіри.

“Лінійний прискорювач, який придбали замість гамма-ножа, стояв майже рік під дощем, бо не було підготовлене приміщення. Цього разу ми не припустимося попередніх помилок”, — наголосив співорганізатор збирання коштів, журналіст Анатолій Шарій. Переговори про купівлю кібер-ножа із представниками влади тривають протягом двох років, але, за словами Олега Боброва, у ціну врятування хворих можновладці включають чималі “відкати”, тому питання досі не вирішене. Ще однією проблемою, на думку фахівця, є те, що між державними лікувальними установами, які хотіли би мати подібний сучасний пристрій, існує велика конкуренція. А Володимир Долот взагалі вважає: “Найкращий варіант — вирішити ситуацію окремо від держави, а потім запропонувати співпрацю”. /> Треба створити оргкомітет, знайти менеджерів-волонтерів, сформувати наглядову раду з чесних та авторитетних у суспільстві людей. Певні можливості дає використання великої довіри, що ще залишилася в українців до церкви, тому представники різних конфесій погодилися взяти активну участь у збиранні коштів на кібер-ніж. Адже, як у народі кажуть: “Горе по людях ходить, а не по лісі”.

 

Читайте также по теме