Експерти стверджують, що Україна через 5-7 років могла б стати незалежною від зовнішнього споживання газу і бути самодостатньою за умови початку видобутку альтернативного газу — сланцевого, шахтного метану, біогазу. Проте вони переконані — це довгострокова перспектива, яка потребує уваги і фінансової підтримки з боку держави…
Про альтернативну енергетику на державному рівні заговорили ще в 90-х роках минулого століття. У 1994 році був прийнятий закон "Про енергозбереження", у 1995-му — створено Державний комітет з питань енергозбереження, в 1997-му — затверджена Державна програма енергозбереження. Згодом з’являлися нові структури, приймалися постанови Кабінету Міністрів та різні законодавчі акти, але заявлена мета — зниження енергоспоживання і заміна імпортних енергоресурсів власними — досягнута не була. Більш того, на тлі зниження споживання газу українським промисловим сектором більше блакитного палива українці стали витрачати на особисті потреби: 8,2 млрд. кубометрів газу в 1990 році, 14,8 млрд. — в 2000-му і 17,5 млрд. кубометрів — у 2005-му.
Не вражали і результати запуску об’єктів альтернативної енергетики. В Україні до 2010 року загальна потужність вітроелектростанцій повинна була скласти 2000 МВт, малих і мікро-ГЕС — 590 МВт, сонячних батарей — 96,5 МВт. Потужність невеликих ТЕЦ на біомасі планувалося довести до 410 МВт, а виробництво біогазу — до 5 млрд. кубометрів на рік. /> Але ці райдужні плани так і не були втілені в життя.За даними компанії “Fuel Alternative”, до кінця 2009 року потужність вітроенергетики склала всього 181,5 МВт (9% плану), виробництво біогазу дорівнювало 4,8 млн. кубометрів (менше 1% від запланованого). Сумарно лише близько 1% всієї енергії в Україні в 2009 році було вироблено за допомогою нових джерел. Про що говорять ці цифри? Про те, що альтернативна енергетика так і не стала одним з пріоритетів державної політики. З такими показниками важко навіть виправдати витрачені бюджетні кошти на утримання апаратів відповідних державних комітетів і служб…
Водночас експерти переконують, що Україна через 5-7 років могла б позбутися залежності від зовнішнього споживання газу і бути самодостатньою." А якщо б були успішно розвинуті проекти виробництва альтернативного газу, а також збільшено видобуток газу на суші і на морі, то в перспективі, років через десять, Україна могла б постачати газ і на інші ринки ", — вважає президент Київського міжнародного енергетичного "Q-Club" Олександр Тодійчук. При цьому, за його оцінками, за умови реформування нафтогазового сектору та залучення інвестицій Україна могла б видобувати до 8 млрд. куб. м шахтного метану на рік.
У свою чергу, екс-уповноважений Президента України з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський вважає, що для початку промислового видобутку в Україні сланцевого газу необхідно 10-15 років. Втім, незважаючи на час необхідний для запуску програми альтернативної енергетики — в квітні поточного року на публічний рівень "просочилась стурбованість" впливових персон Російської Федерації інформацією про плани західних компаній розвивати видобутоку сланцевого газу. Тоді російський міністр природних ресурсів Юрій Трутнєв обмовився, що керівництво "Газпрому" вважає зростання світового видобутку сланцевих газів проблемою для себе і всієї Федерації.
Майже сланцева революція?
Перший вуглеводневий газ, який почали видобувати у світі, – це був якраз сланцевий газ. У 1821 році в Сполучених Штатах була пробурена перша свердловина. Але тоді інтерес до сланцевого газу згас, тому що його видобування було дуже дорогим.
Сланець — це гірська порода, горюча частина якого займає десь 17-30%, інколи більше. Газ утворюється в певних невеличких пазухах. Для того, щоб дістатися до нього потрібно мати певні технології. Ці технології з’явилися в США, тому що 70% всіх покладів сланцевого газу знаходиться саме там. У роки нафтової кризи американський уряд знайшов чотири дуже великих родовища сланцевого газу. Потрібні були технології видобування, якою стало горизонтальне буріння, але цього виявлося не достатньо.
Нинішнє несподіване виникнення інтересу до сланцевого газу викликане збігом різних подій економічного, політичного і технологічного плану. Торік вперше за всю історію Сполучені Штати вийшли на перше місце по видобуванню природного газу, вони обійшли Росію. В Штатах видобули приблизно 625 мільярдів кубометрів природного газу, а в Росія – 588 мільярдів. Приріст 7,3% був досягнутий якраз за рахунок сланцевого газу, запаси якого величезні. До речі, в Сполучених Штатах при обрахуванні ціни на газ відмовилися від прив’язки до нафтопродуктів. І почався бум, який викликав певну реакцію на європейському континенті.
Ряд аналітиків дають просто фантастичні прогнози нарощування видобутку сланцевого газу в США, Європі, Китаї, що загрожує залишити не при ділі традиційних експортерів, а ціни на газ — опустити до історичних мінімумів. Тим не менш, досвід розробки сланцевих родовищ, що ведуться вже кілька років, показує, що ситуація з видобутком сланцевого газу аж ніяк не так проста, як хотілося б захопленим коментаторам. Так, у відповідь скептики намагаються спростувати дані про низьку собівартість видобутку сланцевого газу, а також вказують на екологічну небезпеку. Так, заступник директора з наукової роботи Інституту проблем нафти і газу Академії наук Росії Крістоф Якубсон вважає, що видобуток сланцевого газу, як і раніше пов’язаний з істотними недоліками: "Його треба бурити багато і часто, тому що швидко спадає дебіт. Життя свердловини сланцевого газу — близько 8-10 років, після цього вона вже стає нерентабельною", — зазначає К. Якубсон.
Що стосується України, то країна має одні з найбільших його запасів, теоретично будучи здатною добувати до 20 млрд кубометрів за рік. Для порівняння, традиційний щорічний вітчизняний газовидобуток складає приблизно 20-22 млрд. кубометрів і цього ще зовсім едавно вистачалоє для покриття потреб населення. Окрім того займатися видобутком газу Україна може разом із своїм сусідом Польщею."У нас є басейн, який перетинає кордон на Заході України, а з нашого боку — Люблінське воєводство. Так що тут є перспектива співпраці. Це варто розвивати разом, тому що геологічні структури,в цьому регіоні, схожі", — сказав перший секретар економічного відділу посольства Польщі в Україні Аркадьюш Сарна. Він повідомив, що за попередніми оцінками, потенціал родовищ сланцевого газу складає близько 150 млрд куб м.
Проте, проблеми все-таки є…..Так, виконуючий обов’язки директора Інституту газу Національної академії наук Олександр П’ятничко відзначив, що видобуток сланцевого газу є дуже капіталомістким і в перспективі варто очікувати підвищення його ціни на міжнародному ринку з 100-120 до 250-300 дол. за тис. куб. м. За його словами, для реалізації подібної програми в Україні необхідно закупити за кордоном технології. А на думку менеджера зі зв’язків з державними органами влади компанії “Shell Ukraine Exploration and Production” Олексія Татаренка, видобуток сланцевого газу з огляду на більш складну технологію завжди буде дорожчим видобутку традиційного газу. "Сланцевий газ в Україні є, його можна видобувати, але це мільярдні витрати. Вважається, що поклади у нас є найбільшими в Європі. Треба займатися, вивчати і на це треба кошти. Які задачі нам потрібно вирішувати? Перш за все – це енергозбереження, але це процес поетапний. По-перше, маловитратні технології із вдосконалення обладнання, по-друге — маловитратні технології з покращення технологічних процесів, по-третє – впровадження нових технологій, на що потрібні великі гроші", — пояснив вчений секретар Інституту газу НАН України Борис Ільєнко.
Водночас, голова правління Альянсу "Нова енергія України" Валерій Боровик запевнив, що не можна залишати сланцевий газ лише для розробників та просто для вивчення. Якщо є приватні компанії, зацікавлені в цьому, вони мають кошти та технології (в основному це американські технології горизонтального буріння), потрібно дати можливість їм тут працювати. Ці компанії вже зайшли в Україну. Польська “Eurogas” уже підписала договір про конфіденційність з французькою компанією “Total” по наших нетрадиційних джерелах газу. В Західній Україні вони планують розробку можливо вже найближчим часом.
"Але, на мою думку, вони вибрали неправильну тактику для проведення переговорів. Ці компанії пішли в Міністерство палива та енергетики, яке на сьогоднішній день очолює нафтогазовий блок уряду нової влади, а фактично лобісти російського газу. Вони, замість того, щоб зменшувати споживання природного газу в Україні, підписали додаток до угоди, де Україна зобов’язується закупити на три мільярди кубів природного газу більше. Тільки незрозуміло, куди він буде йти", — зазначив експерт. Також, Валерій Боровик вважає що у нас протягом 8-10 років можна будеотримати перший кубометр сланцевого газу, якщо буде хороше проходження цих контрактів та сприяння з боку української влади, яка б хотіла стратегічної диверсифікації енергоносіїв.
Як би там не було, а вирішення питання про початок розвідки і видобутку в Україні сланцевого газу можливе лише в контексті реформи енергетичного сектора країни і реформи компанії "Нафтогаз України". "Проблема сланцевого газу — це перспективна проблема, а не сьогоднішнього дня, яка зможе розв`язати всі наші газові проблеми вже нині. Це проблема на середньо- і довгострокову перспективу. І щоб вона розв`язувалася, необхідно починати вже сьогодні і це має бути серйозна державна програма, щоб не повторилася сумна історія програм з видобутку вугільного метану", — наголосив директор Інституту проблем управління ім. Горшеніна Володимир Фесенко.