Відомо, що Андріївська церква є уславленою пам’яткою архітектури XVIII сторіччя, збудованою за проектом архітектора Растреллі. Колись на місці, де вона зведена, було найдавніше поселення, що вважається містом полянського князя Кия, засновника Києва. За легендою, у І ст. н.е. саме це місце освятив Андрій Первозваний. У XI ст. тут виник Андріївський монастир, у 1744 році було закладено Андріївську церкву. Фундамент церкви сховано у двоповерховій будівлі — стилобаті. Через забудову прилеглої до церкви території саме у стилобатній частині споруди з’явилися перші тріщини. Стан ділянки біля Андріївської церкви є також загрозливо аварійним. />
Наприкінці 70-х років минулого сторіччя поблизу церкви вже виникала гостра проблема зсуву. Тоді його вдалося зупинити, фахівці забили п’ятнадцять паль у схил і приборкали зсувний процес. Нині, виявляється, це зробити важче через причини, притаманні вже новітній українській історії: безгрошів’я, недолуге господарювання, неконтрольовану забудову історичного центру Києва.
Про можливості урятування історичної пам’ятки ГолосUA розповіла директор Національного заповідника “Софія Київська” Неля Куковальська.
— Пані Нелю, розкажіть, у якому стані перебуває Андріївська церква та схили навколо неї?
— Науково-дослідний інститут будівельних конструкцій провів інженерно-розвідувальні роботи, результат досліджень вкрай негативний. 1 червня на нараді разом з генеральним проектувальником, разом з нашим профільним інститутом УкрНДІ Проектреставрація ми ще раз обговорювали результати. Висновки такі: за результатами візуальних обстежень деякі конструктивні елементи споруди — стіни, перекриття, фундамент є непридатними до експлуатації. Фахівці все це дослідили детальніше, зробили відповідні аналізи грунту, матеріалів, з яких складені конструкції, і попередній висновок абсолютно підтвердився. В останні три тижні з’явилися тріщини, тріснула навіть мармурова підлога, скло почало тріскатись, це вже дуже небезпечні речі. З’явилася навіть тріщина під кафедрою.
Я написала лист міністру регіонального розвитку і будівництва пану Куйбіді, із проханням вирішити подальшу можливість експлуатації цієї споруди, тому що вона стає небезпечною для перебування там як екскурсантів, так і вірних парафії. Але поки що питання не вирішується.
Знаєте, адже зараз масив всіх київських гір почав рухатися. Вчені, які працюють у Національному заповіднику “Софія Київська” і займаються питаннями гідрогеології, геофізики цієї території, пам’яткоохоронними проблемами, розповіли мені, що на території Свято-Михайлівського монастиря з’явилися вертикальні тріщини, схил потихеньку “повзе”.
— Які причини, по-Вашому, призвели до такого стану речей?
— Причин багато, я назву вам основні. По-перше, дніпровські київські схили є зсувонебезпечними дуже давно, можна сказати, це їх постійний стан. Раніше забудова тут не здійснювалася не тому, що не вміли будувати саме на схилах. Але урбанізація простору, яка зараз проходить навколо цих споруд — Андріївської церкви, будівель історичного центру — якраз і призвела до утворення додаткового навантаження на грунт. В результаті схили почали рухатися. Мало того, порушилася гідрогеологія, з’явилися так звані “призми”, або “площини ковзання”. Якщо говорити про Андріївську церкву — там є два подібні утворення, котрі треба негайно укріплювати.
Ще один із чинників — це те, що підрізали “опорну п’яту” схилу. Зник упор для цих площин. До такого стану речей призводить будівництво, що триває нині на Боричевому току, на Набережній. Вібраційні навантаження на Андріївський узвіз також негативно впливають. Потрібно якнайскоріше заборонити рух узвозом автотранспорту. Впливають також інші чинники, зокрема стан комунікацій — в історичній частині міста вони вже давно аварійні, бо були збудовані років 50-60 тому. Звичайно, існує витікання техногенних вод, які зволожують різні шари грунту на схилах, сприяючи зсувам.
— Як на Вашу думку, Андріївська церква повинна бути закрита? Ким таке рішення може бути прийняте?
— Науково-дослідний інститут будівельних конструкцій наполягає на тому, що експлуатація церкви вкрай небезпечна. Заборона експлуатації — це політичне питання. Якби там не було церкви, а там на сьогодні Українська автокефальна православна церква, ми могли би своїм наказом її закрити і передати цей об’єкт будівельникам-реставраторам. Це рано чи пізно станеться. Та питання на сьогодні дуже політизоване. Тому я попросила Міністерство регіонального розвитку і будівництва долучитися до його вирішення, надіслала відповідний лист міністру. Поки що рішення немає.
Шкода, що з 2002 до 2007 року, майже п’ять років, права замовника по цій церкві були у міста. Місто нічого за ці роки не спромоглося зробити. Ні з Андріївською церквою, ні з Золотими воротами. У 2007 році Національний заповідник “Софія Київська” і Міністерство регіонального розвитку та будівництва наполягли на тому, щоб ми знову отримали права замовника. “Золоті ворота”, слава Богу, ми зробили, і Браму Заборовського майже закінчили. А тепер от Андріївську… Треба дуже серйозно зайнятися, об’єкт дуже складний.
— Пані Нелю, скажіть, які заходи для врятування Андріївської церкви вже здійснюються?
— Ми маємо доручення Кабінету міністрів щодо вирішення питання про врятування церкви. Наразі оголошений тендер на проведення робіт, строк якого закінчується у червні. Як тільки надійдуть гроші — 10 мільйонів гривень, виділені Кабінетом міністрів, ми готові розпочати роботу зі зміцнення схилу. Документація вже готова, з боку заповідника “Софія Київська” зроблено все можливе. У кращому випадку, при наявності грошей роботи могли би розпочатися вже з липня. Але існують відповідні процедури — та ж сама тендерна, надходження коштів через Державне казначейство. Та пам’ятку треба терміново рятувати.
Існує ще одна проблема: треба паралельно і схил укріплювати, і саму церкву. Якщо ми одне від іншого відірвемо, зробимо ще гірше. Але за ці гроші можна зробити тільки укріплення схилу — і не більше. Сама споруда також потребує негайного укріплення і реставрації. Виділених коштів, 10 мільйонів, зовсім не досить. На реставрацію споруди Андріївської церкви планується виділити кошти зі Стабілізаційного фонду — також 10 мільйонів гривень. Але коли вони прийдуть, невідомо. Ще немає жодного паперу про делегування нам повноважень замовника. Ми повинні отримати лімітну довідку — це помісячний розпис надходження грошей по цій програмі. Але поки що цього також немає.
Ще зовсім не оплачена проектна документація. Торік була укладена угода на її виготовлення на суму 3,3 мільйони гривень, але оплачено всього 860 тисяч — 21%. Кошти не надійшли. За роботи по укріпленню самої церкви, по реставрації, по інженерії цього об’єкту ми жодної копійки ще не оплатили. При отриманні грошей найближчим часом, була б можливість завершити основні роботи до кінця жовтня — початку листопада, укріплення пагорбу і церкви. Потрібно робити також гідроізоляцію, тому що ми розкриваємо конструкцію. Не взимку ж проводити такий комплекс робіт, а кошти надходять наприкінці року. Я кожного дня виглядаю у вікно, дивлюсь на сонечко і мені так шкода, що спливають гарні дні…