Захисники Києва знову б’ють на сполох. Цього разу у центрі їхньої уваги опинився Андріївський узвіз разом із однойменною церквою, стан яких непокоїть, як істориків і мистецтвознавців, так і науковців — гідротехнологів. Останні попереджають, що недбалість чиновників і забудовників може привести до техногенної катастрофи, від якої постраждає не лише всесвітньої відома архітектурна перлина, а й історичний район Києва — Поділ, що знаходиться під горою, на якій стоїть Андріївська церква.
Щонайменше останні п’ять років стан Андріївського узвозу непокоїть киян і розчаровує туристів. Старі будинки на вулиці перебувають далеко не в найкращому стані, деякі з них (де розмішені майстерні художників) неодноразово горіли, інші також стоять занедбані. Не прикрашають вулицю й такі довгобуди, як «Театр на Подолі», будівництво якого триває не один рік. У жахливому стані й старовинна бруківка, яку повністю знищили вантажівки під час забудови сусідніх урочищ Гончарі і Кожум’яки. Це те, що найперше впадає в око на Андріївському узвозі. Втім, виявляється це лише „верхівка айсберга”, яку бачать туристи і кияни, котрі не уявляють своє місто без цього знакового куточка. Головна ж небезпека, як відомо, криється під водою, тобто під землею – у особливостях структури київських пагорбів, які приховують у своїх надрах чималу небезпеку.
За висновками фахівців – підземні води вже впритул наблизилися до давньої вулиці, створивши загрозливу ситуацію, що може призвести до катастрофи. Зокрема, гідрогеолог Інституту геології Національної академії наук України Вадим Рибін, який понад 20 років займається моніторингом дніпровських схилів, наголошує, що біля підніжжя Узвозу вода на глибині всього одного-двох метрів, а в деяких старих будівлях підвали вже затоплені ґрунтовими водами. „Це перший сигнал небезпеки, — попереджає В. Рибін, — і якщо на Узвозі розпочнуться якісь масштабні будівельні роботи – важко навіть уявити до чого це може призвести”.
За його словами, причиною різкого збільшення рівня ґрунтових вод стала надбудова споруди «Музею «Духовні скарби України», розташованог за кілька десятків метрів від Андріївської церкви, а також роботи зі зміцнення пагорбу, на якому вона стоїть. Як відомо, там зараз тривають протизсувні роботи, які проводить спільне українсько-французьке підприємство «Основа-Солсиф». „Вони забили бетонні палі під стилобат, на якому стоїть ця споруда і вода пішла шукати новий вихід. Крім того, навколо пагорба вирубали всі дерева і кущі, які тримали його схили зовні – а це додаткова руйнація з кожним дощем або снігопадом,” — зазначає гідрогеолог.
Найбільша загроза для Андріївської церкви – пагорб на якому вона стоїть
Ситуацією навколо Андріївської церкви занепокоєний також мистецтвознавець і співголова громадського комітету захисту архітектури Києва Михайло Дегтярьов, який займався реставраційними роботами в церкві у 70-х роках минулого століття і написав на цю тему книгу і низку публікацій. За його словами, тріщини, що з’явилися кілька років тому у стінах стилобату і церкви в окремих місцях збільшилися до 10-14 см і продовжують розширюватися далі – про це свідчать спеціально спеціальні „маячки”, які контролюють фахівці і співробітники музею „Андріївська церква” .
Всі, хто цікавився історією Андріївської церкви знають, що головною проблемою з моменту її будівництва були зсувні процеси схилів пагорба, який насправді є штучним — це частина давнього Старокиївського валу, що колись оточував княже місто. А невдовзі після спорудження Андріївської церкви в Києві виникла легенда про те, що під нею існує таємне джерело, яке з’явилося на тому місці, де Св.Андрій Первозваний встановив свій хрест. Кияни вважали, що у церкві немає дзвонів через те, що від їхнього звуку вода здатна „прокинутися” і затопити нижнє місто…Науковці про цю легенду також знають, але пояснюють її тим, що тут завжди існували проблеми відведення ґрунтових вод, що постійно підтоплювали підвалини церкви.
„Як співавтор проекту реставрації цього храму, іще працюючи над книжкою „Андріївська церква”, що вийшла 1999 року, я виявив у архівах цікаві факти про те, яких неймовірно трудомістких заходів вживали наші предки на Андріївській горі з єдиною метою — запобігти зсувам та руйнуванню храму”, — розповів М. Дегтярьов. За його словами, наймасштабніші протизсувні заходи почали проводитися у XX столітті. Зокрема, у 20-х роках на Андріївській горі навколо церкви спорудили обвідне кільце дренажної системи, включивши в нього п’ять раніше існуючих колодязів, а в 70-х роках схили закріпили півкільцем буронабивних залізобетонних паль на глибині до 20 метрів, а зверху розмістили залізобетонну подушку, накривши її землею і дерном.
Про особливості геологічної структури дніпровських схилів, що складаються переважно з лесових ґрунтів і деформуються при замоканні, добре знають й інші дослідники Києва. Зазвичай, схили верхнього міста упорядковували уступами: висаджували рослини з глибоким і розгалуженим корінням, пізніше використовували дренажні пристосування — жолоби, водозбірні колодязі й навіть штучні водойми великої ємності. Проте, всі ці технічні хитрощі не завжди могли гарантувати безпеку від неминучих зсувних процесів: дніпровські пагорби все одно руйнувалися і сповзали вниз, нерідко ховаючи під собою житла людей. За словами археологів, в нижній частині міста — на Подолі є достатньо свідчень того, що нерідко зсуви мали обсяги справжніх катастроф. Приміром, у 70-х роках минулого століття під час прокладання Куренівсько-Червоноармійської лінії київського метрополітену, метробудівці наштовхнулися на цілий житловий квартал давньоруського міста кінця Х — початку ХІ ст., де чудово збереглися цілі садиби : з дерев’яними хатами-зрубами, клунями, колодязями, парканами і навіть лініями планування вулиць. Про це розповів кандидат історичних наук і дійсний член Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць (ІКОМОС) Михайло Сагайдак, який вважає, що цей культурний історичний шар зберігся в результаті зсуву частини гори, що височила над нижнім містом.
Реконструкція може знищити старий узвіз
Найближчим часом в столиці розпочнуться роботи з реконструкції Андріївського узвозу, якому до «Євро-2012» хочуть надати оновлений вигляд, привабливий для туристів. Наразі, в „Укрпроектреставрації” готується проектна документація щодо проведення робіт, якими передбачено заміну інженерних комунікацій, ремонт бруківки і фасадів будинків, встановлення вказівників, пам’ятних знаків на будинках і лавочок. Але представники науково-художньої громадськості Києва побоюються, що під виглядом реконструкції Андріївського узвозу на ньому з’явиться ряд нових об’єктів. Зокрема, за словами Михайла Дегтярьова, вже є проект будівництва великої каскадної будівлі – арт-центру Пінчука на алеї художників, що проходить під пагорбам, де стоїть Андріївська церква, а в нижній частині вулиці біля перетину її з іще однією історичною вулицею Боричів Тік, планується спорудження офісного центру Ахметова.
На думку мистецтвознавця, врятувати Андріївський узвіз (який до речі, ще в 1970 році визнаний рішенням Київради пам’яткою археології і входить до меж заповідника „Стародавній Київ”) може лише оголошення його пам’яткоохоронною зоною. „Історична забудова не допускає реконструкції, а тільки реставрацію, консервацію або зміцнення і ремонт історичних будівель, — наголошує М. Дегтярьов, — тим більше, що вся зона Андріївського узвозу разом із Андріївською церквою — визнаною архітектурною перлиною Києва, опинилася під ризиком зсуву. Не кажучи вже про зведення якихось архітектурних монстрів, готельно-офісних центрів чи підземних паркінгів, що призведе до знищення цього унікального історичного об’єкта”.
Підтримує науковців і голова постійної комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець, який також вважає, що Андріївському узвозу треба якнайшвидше присвоїти статус пам’ятки культурної спадщини. Зокрема, він непокоїться, що на сьогоднішній день жоден з об’єктів Андріївського узвозу немає офіційного охоронного статусу: з 38 будинків на вулиці лише 10 отримали охоронні номери, але поки що їх немає у реєстрі охоронної спадщини. „На мою думку, культурною спадщиною необхідно оголосити всю вулицю, а не окремі будинки, тому що рівень небезпеки є дуже високим,” — наголошує представник Київради, підтвердивши, що до «Євро-2012» тут плануються значні будівництва, які можуть остаточно знищити туристичну візитівку Києва.
О. Бригинець також вважає, що запорукою збереження історичного середовища Андріївського узвозу може стати створення проекту комплексної реконструкції узвозу. Адже нижня частина вулиці є такою ж значимою для архітектурно-історичного середовища міста, як і його верхня частина, що разом з пам’яткоохоронним об’єктом «Андріївська церква» входить до буферної зони заповідника „Софія Київська”. А отже, будь-яке будівництво — як на горі, так і біля її підніжжя є неприпустимими. Інакше, в майбутньому історико-культурному та ландшафтному середовищу Андріївського узвозу не уникнути техногенної катастрофи, а Андріївська церква, яка нині претендує на внесення до Реєстру всесвітньої охоронної спадщини ЮНЕСКО, просто „сповзе” на Поділ.