Здається, фінансово-економічна криза позначилася не лише на найбідніших верствах населення й середньому класі, а й зачепила «недоторканих» представників суспільства. Колишні депутати останніх п’яти (!) скликань у кількості 112 осіб наприкінці минулого місяця попросили матеріальної допомоги у Верховної Ради. Що їх підштовхнуло до цього? Нужденно-злиденне існування поза стінами парламенту, в який не вдалося потрапити після чергово-позачергових виборів? Якось не дуже віриться, адже в цьому списку «прохачів» чимало імен, м’яко кажучи, небідних людей…
Так, про допомогу звернулися лідер НДП і засновник асоціації "Інтерагро" Людмила Супрун, керівник Східно-Європейського банку Михайло Гончаров, один із найбагатших людей Криму Лев Миримський, президент футбольного клубу "Карпати", найбільший львівський підприємець Петро Димінський, бізнесмен Ганна Антоньєва, яка в минулому керувала горілчаним заводом "Артеміда". Список можна продовжувати…
Наш "Болівар" витримає всіх…
Вітчизняні «слуги народу» таки непогано влаштувалися. Окрім пільг, надбавок, доплат і «безоплат», статус народного депутата дає можливість і після складення повноважень смачно підгодовуватися за рахунок державного бюджету. Причому – абсолютно легітимно, адже за чинним законодавством (прописаним народними обранцями для себе ж улюблених) колишні нардепи користуються низкою пільг.
Зокрема, цілий рік після припинення депутатських повноважень їм, очевидно, для комфортнішої адаптації до реалій буття простого народу виплачують матеріальну допомогу, рівну депутатській зарплаті з усіма доплатами й надбавками. У перший рік після складання мандата вони одержують 17 425 грн., а в наступні роки – половину цієї суми – 8712 грн.
Таким чином, до кінця року на утримання 112 екс-народних обранців держава має витратити мінімум 12 млн. грн. До речі, торік матеріальну допомогу на період працевлаштування отримало 160 нардепів колишніх скликань на загальну суму понад 20 млн. грн. Кругленька сума вимальовується… І лягає вона на плечі, а точніше на кишені, простих українців, які утримують своїми податками не лише діючий парламент, а й колишній. За такою логікою колишні депутати можуть взагалі не працювати і отримувати аж до виходу на пенсію «допомогу» в майже 9 тис. грн., що в кілька десятків разів перевищує прожитковий мінімум.
Екс-народні обранці по-різному пояснюють «нужди», які їх підштовхнули до «просіння» грошей з колишнього місця роботи. Зокрема, засновник корпорації «Імперія» Лев Миримський заявив, що заявами на одержання такої допомоги займаються його помічники. Сам же екс-депутат розміром матеріальної допомоги не цікавиться. «Я вам скажу чесно, усі гроші, які звідти приходять, ідуть у мій благодійний фонд», — відрізав він.
Колега Миримського — Євген Філіндаш, який також у списку «прохачів», запевнив, що наприкінці року від матдопомоги відмовиться. На даний момент колишній обранець народу від Соціалістичної партії проходить навчання в аспірантурі за напрямком «політологія». «Як тільки я буду працевлаштований, то заберу свою трудову книжку, думаю, це буде до кінця року», — сказав він.
Проте, швидше за все, з пошуком роботи колишнім депутатам доведеться поквапитися. Перший заступник спікера Олександр Лавринович заявив, що бюджет Верховної Ради на 2009 рік не передбачає коштів на виплати народним обранцям попередніх скликань. При цьому він не виключив, що в такому разі екс-депутати можуть захистити свої права в судовому порядку. «І тоді доведеться виплачувати це за рахунок фонду оплати праці, або апарату Верховної Ради, або нинішніх народних депутатів», — зазначив він.
Отже, наразі невідомо чи нададуть екс-нардепам матеріальну допомогу. Можливо, право на неї їм таки доведеться відстоювати в судах… Бо, не доведи, Боже, за прикладом героя книги Ільфа і Петрова «Дванадцять стільців» Кіси Вороб’янінова іти із зім’ятим капелюхом поміж люди і просити щось на зразок: «Подайте на харчування колишньому депутату… я не їв шість днів». Хто зна, можливо, і вдасться витягти у співвітчизників не тільки скупу сльозу…
Аморальність зі ступенем..?
Однак, знайшлися у Верховній Раді й ті, хто проголосив війну пільгам для парламентських «священних корів», принаймні — зробив вигляд. Зокрема, заступник спікера Микола Томенко запевнив, що буде переконувати своїх колег-депутатів припинити фінансування колишніх народних обранців за рахунок бюджету Верховної Ради. За його словами, для цього, перш за все, необхідно внести зміни у Закон України «Про статус народного депутата». «При розумінні кризової ситуації в Україні і скороченні витрат на управлінські функції, переконаний, що Верховна Рада внесе такі зміни», – зазначив віце-спікер.
Він також запідозрив, що проблема криється і в моральному аспекті «колишніх». «Прості колишні народні депутати, які отримують цю допомогу, діють неправильно. У той же час, екс-народні депутати-бізнесмени діють аморальніше у квадраті, а публічні політики чи лідери партії, які їздять по Україні, «захищаючи український народ», і вже кілька років просять матеріальну допомогу, діють аморальніше в кубі», — сказав він.
У свою чергу заступник Голови парламентського Комітету з питань регламенту, депутатської етики і забезпечення роботи Верховної Ради "бютівець" Валерій Камчатний повідомив, що комітет уже готує низку змін до закону про статус народних депутатів. Відповідну пропозицію планується винести на розгляд Верховної Ради навесні-влітку, запевнив він. У цих змінами парламентарії планують зрівняти безробітних депутатів з безробітними громадянами. «Депутати будуть мати право на допомогу при складанні повноважень, — пояснив Камчатний. — Після цього допомога може виплачуватися ще рік, але не більше». На думку народного депутата, річного терміну більш. ніж достатньо для пошуку колишніми парламентаріями нового місця роботи.
Не бідуватимуть екс-народні обранці й на пенсії, адже виходячи на заслужений відпочинок, кожен з них отримує матеріальну допомогу в розмірі 12 посадових окладів, що складає понад 70 тис. грн. Окрім того, екс-парламентарії мають право на 50-відсоткову знижку при оплаті путівок на санаторно-курортне лікування й безплатне медобслуговування в клініках Держуправління справами. Щорічна разова допомога на оздоровлення складає мінімум дві зарплати нардепа – близько 35 тис. грн. Один раз на рік їм оплачується поїздка туди й назад в будь-який куточок України, будь-яким видом транспорту. Ну, й деякі «дрібнички», на зразок того, що кожен екс-нардеп може до 10 годин щомісяця користуватися службовим автомобілем Верховної Ради… />
«Дорогі» наші депутати…
Утримання парламенту, безсумнівно, потрібне, але дороге задоволення для українського бюджету. В умовах кризи депутати все ж вирішили трохи його здешевити. У результаті корекції Держбюджету-2009 на утримання Верховної Ради замість передбачуваного майже мільярда гривень було виділено трохи більше половини цієї суми. Тепер, мабуть, нелегко народним обранцям буде обмежувати себе, адже до хорошого звикаєш швидко, а до дуже хорошого – одразу. Нагадаємо, що за минулий рік депутати «налітали» міжнародними й вітчизняними авіарейсами та «наговорили» по телефонах понад норму біля 700 тис. грн. Звичайно ж, за державний кошт.
Проте «затягування пасків» змусить парламентаріїв задуматися про економію – у всякому разі нещодавно ухвалений парламентський кошторис передбачає певні обмеження. Зокрема, на «верховнорадський» автопарк, утримання якого в минулому році обійшлося в 10 млн. грн, цього року виділено лише один. Скасовано звичні «розвозки» — комфортабельні автобуси, якими доставляли з роботи і на роботу співробітників апарату ВР. Було вирішено також заощадити і на керівництві парламенту. Тепер у розпорядженні Голови Верховної Ради Володимира Литвина та його заступників буде не по два службових авто, а по одному. По одній відомчій іномарці забрали також у колишніх спікерів: Яценюка, Мороза, Плюща і Ткаченка. Перестали службовим транспортом довозити на роботу і з неї керівників апарату ВР. Народним депутатам обмежили ліміт безплатного користування парламентським автопарком, водіям наказали економити запчастини і пальне…
Окрім того, в будинку під скляним куполом утричі скоротили кількість охоронців, прощаються тут з консультантами-пенсіонерами, які працювали за контрактом. Урізали кошти на утримання так званих залів офіційних делегацій в обласних центрах, якими нардепи користувалися безплатно. «Пройшлися» і по графіку закордонних відряджень – вирішили фінансувати лише поїздки депутатів на найбільш представницькі форуми. Менше тепер буде і депутатських фуршетів. Якщо раніше на офіційні прийоми виділяли ледь не 2 млн. грн., то цього року – «лише» 192 тис. грн.
Апофеозом «самообмеження» народних обранців стало голосування 3 березня за постанову, якою передбачається зменшення їм вдвічі заробітної плати. Не забули «врізати» вони й Президента, спікера, Прем’єр-міністра разом з міністрами, працівників Секретаріату Президента, апарату Кабміну і Верховної Ради. Щоправда такі обмеження триватимуть лише до кінця цього року. Мабуть, депутати вирішили, що 1 січня 2010 криза раптово закінчиться і все буде «як раніше»… Хотілося б сподіватися, що народні обранці не помиляться і потерпати в «затягнутих пасках» їм разом з нами доведеться менше року…
Майя Заховайко