Політична вистава „Блокування парламентської трибуни” у виконанні депутатів від Партії регіонів триває. „Регіони” вперто не дають можливості розпочати роботу Верховної Ради, незважаючи на численні заяви про необхідність якнайшвидшого голосування за законопроект щодо підвищення соціальних стандартів.
Минулого тижня головна „відмазка” біло-блакитних – незгода зі зміною процедури голосування з електронної на персональну, бо, мовляв, окремі члени їхньої фракції перебувають у лікарнях.
Проте у спікера Володимира Литвина є своє пояснення: кілька десятків народних депутатів від Партії регіонів просто не хочуть голосувати за цей законопроект, оскільки саме представникам олігархічних кіл – „власникам газет, заводів і пароплавів” доведеться підвищувати заробітні плати на своїх підприємствах.
Коли закінчиться цей театр абсурду не беруться прогнозувати навіть експерти, але події останнього місяця дають підставу сумніватися, що український парламент запрацює до президентських виборів.
Багатообіцяючий початок, пусті розмови і зламаний мікрофон…
У вівторок вперше за кілька місяців у Верховній Раді спостерігалася незвична картина – парламентська трибуна була розблокована і в сесійній залі розпочалося жваве обговорення законопроекту про підвищення соціальних стандартів, який вже встиг стати „притчею во язицех”.
Щоправда першим серед низки схожих законопроектів на цю тему розглядався не варіант „регіонала” Михайла Папієва, оскільки парламент його відхилив, а нардепа від Блоку Литвина Олега Зарубінського. У Партії регіонів хоч і не висловлювали захвату від цього законопроекту, проте нібито погоджувались за нього проголосувати.
Однак депутати не встигли перетрудитися – вже на вечірньому засіданні „регіонали” під улюлюкання зали знову заблокували трибуну і взяли в облогу Голову Верховної Ради Володимира Литвина. Цього разу „каменем спотикання” стало голосування за зміну способу голосування за цей закон – із традиційного (картками) на персональний. За наполяганням коаліції на чолі зі спікером, депутати мали особисто засвідчити свою позицію щодо ідеї підвищити соціальні стандарти.
Проте „регіоналів” обурило таке, за словами Ганни Герман, „знущання над депутатською гідністю” — рішення. Володимир Литвин у свою чергу поцікавився, що ж образливого в тому, що кожен депутат виразить свою волю персонально, а потім єхидно припустив, що дехто в Партії регіонів очевидно вважає принизливим хоча б іноді з’являтися в сесійній залі. „Якщо всі виступили, що треба вберегти людей і підвищити прожитковий мінімум і мінімальні заробітні плати, то кожен депутат повинен публічно висловити свою точку зору з цього приводу. Що тут такого небаченого?”, – дивувався спікер. Після цього він намагався перейти до персонального голосування, оскільки в „регіоналів” не вистачило голосів скасувати цю норму.
Однак проголосувати ніхто не встиг. Депутат-регіонал Дмитро Шенцев із залізобетонним виразом обличчя під прицілом десятків камер просто зламав мікрофон спікера. Володимир Литвин спробував було присоромити депутатів за таке нахабство, але очевидно вирішив не провокувати агресивно налаштованих „регіоналів” і на цьому закрив засідання.
Погоджувальні ради як ілюстрації до „Кайдашевої сім’ї”
Решту тижня робота у Верховній Раді так і не розпочалася. Щодня парламентські кореспонденти спостерігали за погоджувальними радами, які більше нагадували побутові сварки, колекціонуючи уїдливі образи й „колючки” керівників фракцій на адресу один одного.
Переповідати ці „інтелектуальні діалоги глухих з німими” немає сенсу. Все зводилося до одного: у Партії регіонів постійно посилалися на Регламент, вимагаючи голосувати „традиційно”, а не так як „заманулося коаліції”, а Володимир Литвин не втомлювався пропонувати скасувати це рішення (розуміючи, що голосів для цього не вистачить) і закликав „звезти із “закордонних” округів усіх народних депутатів”.
Дивлячись на цей театр абсурду, якось не віриться, що Партія регіонів блокує трибуну лише через те, що її депутатам не хочеться „принижуватися” і піднімати руку „за”. Очевидно, що для них набагато важливіший сам процес боротьби за нібито „покращення життя людей вже сьогодні”, а не результат. Адже наслідки ухвалення нових соцстандартів призведуть до того, що саме найбагатшим регіоналам (яких у ПР не один десяток) доведеться підвищувати зарплати на своїх підприємствах. Та й важко уявити, припустимо, пана Ахметова, який урочисто встає у Верховній Раді (де він був, до речі, за це скликання лише раз) і каже: „Я – „за” підвищення соціальних стандартів”…
З іншого боку, якщо законопроект Олега Зарубінського ухвалить коаліція, Партія регіонівтакож втратить бажані „очки” напередодні президентської кампанії. Адже в такому разі саме у Володимира Литвина буде підстава похизуватися перед електоратом своєю турботою про нього. Мовляв, Партія регіонів лише обіцяла й блокувала, а коаліція на чолі зі спікером взяла й підвищила мінімальні зарплати й пенсії людям…
Проте це лише вершина айсберга політичного протистояння в Україні. Насправді ні Партія регіонів, ні БЮТ не зацікавлені в підвищенні соціальних стандартів, адже біло-блакитним потрібно буде вигадувати новий привід для „боротьби за інтереси народу”, а Юлії Тимошенко – шукати гроші під час кризи й виборів для реалізації таких „соціальних забаганок”.
Блокада парламенту триватиме до президентських виборів?
„Регіони” блокуванням парламенту загнали себе в ситуацію глухого кута, з якого треба виходити. Таку думку висловив директор Центру політичних досліджень „Пента” Володимир Фесенко. „Мені здається, що хоча б частина керівництва фракції Партії регіонів зрозуміла всю безглуздість тактики блокування, тому що вони фактично самі загнали себе в такий глухий кут. Провести рішення про підвищення соціальних стандартів немає можливості, а блокування парламенту вже викликає роздратування і неприйняття в суспільстві. Картинка непрацюючого парламенту врешті-решт б’є по Партії регіонів і по її лідеру”, – переконаний політолог. Він також вважає, що у звичайних умовах можна було б знайти компроміс як щодо підвищення соціальних стандартів, так і щодо бюджету. Проте зараз уже фактично стан передвиборчої кампанії, коли є конкуренція інтересів. Тому у Верховній Раді і проявилася конкуренція передвиборних тактик в парламенті.
І хоча експерт не виключає можливості компромісу в парламенті, все ж вважає, що знайти його буде дуже й дуже важко. „Тим більше, що бюджетний процес лише починається, а його ухвалення зазвичай припадає на грудень, а це вже фінальна фаза виборчої кампанії. Тому вірогідність такого компромісу не дуже висока”, – зазначив він.
У свою чергу директор Київського Центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребінський припускає, що окрім самореклами за рахунок популіських гасел напередодні старту президентських перегонів, понад усе Партія регіонів хоче „завалити” ухвалення бюджету. „Зазвичай не хочуть ухвалення бюджету урядові фракції, оскільки це дає можливість у ручному режимі розподіляти гроші. Напевне, у „регіоналів” є підстави остерігатися: якщо буде змінено режим голосування чи якщо вони не заблокують парламент, бюджет може бути прийнято. У Партії регіонів бояться використання закладених у бюджет ідей під час виборчої кампанії. Дуже важко переконувати свій електорат у тому що, саме вони, Партія регіонів, захищають інтереси регіонів, якщо в бюджеті буде прописано (уперше в сучасній українській історії) посилення місцевого самоврядування, насамперед фінансового. „Регіони” під час своєї роботи могли десять разів щось зробити в цьому напрямку, але так нічого й не зробили. А «вона працює”… І дає гроші місцевому самоврядуванню, тобто йде шляхом, заявленим Партією регіонів”, – вважає Михайло Погребінський.
На думку політолога, наразі у Верховній Раді склалася дивна ситуація, коли БЮТ і Партія регіонів фактично помінялися місцями. „Якщо ми звикли, що популізм – справа Юлії Володимирівни: роздати людям тисячу гривень і т.д., – то зараз бачимо, як нібито відповідальні люди, менеджери й власники підприємств із Партії регіонів займаються тим, що в ситуації, коли грошей немає взагалі, вимагають удвічі чи втричі підвищити соціальні стандарти. Це абсолютно популістська, безвідповідальна політика”, – зазначив експерт
Загалом експерти прогнозують, що парламент не працюватиме до виборів. Зокрема, президент аналітичного центру „Відкрита політика” Ігор Жданов зазначив, що „навіть, коли парламент буде розблоковано, він не виконуватиме своєї основної функції до початку президентських виборів”.
У свою чергу політолог, директор “GMT Group» Анатолій Луценко вважає, що блокування трибуни регіоналами вплине на рейтинг їхнього лідера Віктора Януковича. „В умовах кризи країні необхідний парламент, який працює, а блокування просто не дозволить реагувати на виклики. Партія регіонів просто не враховує те, що від цієї метушні в парламенті, яка в громадській свідомості сприймається як протистояння між БЮТ і Партією регіонів, виграють треті сили”, – вважає експерт.