Олег Громов
13:48 17/12/2008

Будівельна криза спонукає до нових форм відносин між громадянами і будівельниками

Цими днями було підредаговано важливий законопроект «Про попередження дїї світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва». За даними Української будівельної асоціації, будівельна компанії країни та уряд активно лобіюють через фракцію БЮТ в парламенті винесення на голосування цього документа у першому читанні. За чутками, це повинно відбутися найближчими днями, адже БЮТ, мовляв, має у комітеті з питань будівництва Верховної Ради свою людину – нардепа Юрія Сербіна. 

Держава допомагатиме добудувати недобудови

Що ж нового з’явилося в цьому документі? Слід сказати головне – урядово-будівельне лобі все ж таки “вималювало” схему допомоги держави компаніям-забудовникам, які мають незавершені будівлі. Так, як сказав кореспонденту «Голос UA» заступник генерального директора зі стратегічного розвитку та маркетингу компанії «ТММ» Олексій Говорун, проектом закону регламентується норма, згідно із якою держава зобов’язується фінансувати недобудовані будинки та дещо знизити податкове навантаження на компанії. Щодо останнього – зниження податкового навантаження – пан Говорун деталей не навів. Але щодо участі держави в добудові повідомив таке – законопроект визначає порядок залучення коштів на добудування житла із ступенем готовності понад 70% в 2008 році та 50% — в 2009 році. Більш повна інформація з цього приводу поки відсутня.

Говорили балакали, сіли і…знайшли купу недоліків

Однак навіть самі автори законопроекту та його головні лобісти чомусь кажуть, що цей проект потребує доопрацювання. Так, в тій же Українській будівельній асоціації вважають, що в законопроекті так і не вирішене одне із ключових та болючих питань для вітчизняних буд компаній – «імпортне» ПДВ на будівельне обладнання та устаткування. Справа в тому, що сьогодні діють чималі податки та додаткові податкові мита на будівельні механізми, а також на низку будматеріалів, які в Україні не виробляються. Крім того, в проекті закону задекларовано, що організації, які експлуатують житло, повинні компенсувати витрати забудовникам, однак в бюджеті цих компаній такі гроші не передбачені. 

За кредитами люди не потягнуться?!

Законопроектом передбачено, що держава буде оплачувати 30% вартості житла у вигляді першого внеску, на інші 70% люди, які гостро потребують покращення своїх житлових умов, будуть брати кредити під невисокі відсотки. /> Слід зазначити, що цей законопроект дуже критикують не лише експерти, а й представники уряду. Наприклад, міністр житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко, який не є прихильником БЮТу. Так, урядовець вважає, що навіть, якщо держава і буде оплачувати 30% вартості житла як перший внесок, то навряд чи люди, які стояли в чергах на пільгове отримання квадратних метрів, погодяться оплачувати решту та ще й влазити в кредитні борги. „Громадяни розраховували на безплатне житло, яке чекали роками і стояли в спеціальних чергах на його отримання. А тут їм запропонують – ми сплатимо 30%, а ти шукай іпотеку на решту 70%. Таким чином, я вважаю, що гроші, які будуть видаватися на перший внесок, просто не будуть користуватися попитом”, — переконаний Олексій Кучеренко. 

Рятівний круг — ОБК

Тому урядовець та деякі інші експерти пропонують широко впроваджувати у практику ідею викоростання ощадно-будівельних кас. Їх суть полягає в тому , що людина накопичує половину суми на рахунку в спеціальному банку під 3%, а другу половину суми, необхідної для придбання житла, вона отримає у вигляді кредиту під 4%. Експерти вважають, що це дозволить будувати нерухомість вдвічі швидше, аніж за умови накопичення всієї суми. 

Втім у цієї схеми є недолік: громадяни кинуться купувати житлові квадратні метри, а тому будуть набагато менше витрачати коштів на різного роду побутові товари, техніку, авто тощо. Таким чином гроші із споживчого ринку будуть перетікати на іпотеку і будівництво. Однак це позитивно вплине на інфляцію, яка буде зменшуватися. Крім того, завмерле будівництво знову оживе. 
Позитив цієї схеми полягає ще в тому, що громадяни самі контролюють свої гроші та будівельного підрядника. Таким чином, в минуле підуть старі „закони”, коли забудовники, постійно спекулюючи на значному попиті, диктують високі та надвисокі ціни і отримують надприбутки.

Але, наприклад, той же Олексій Кучеренко, хоча і обома руками за таку схему, вважає, що її буде дуже важко „поставити на ноги”. За його словами, це невигідно нинішньому уряду та забудовникам, які дуже тісно з ним пов’язані. Тому останні наполегливо „проштовхують” звичайну схему іпотеки, яка, по суті, існувала і до кризи. 

Вперед, до кооперативів!

Чимало експертів також впевнені, що Україні треба якнайшивидче прийти до кооперативної схеми будівництва нерухомості, яка з великим успіхом використовується в багатьох країнах Європи. Люди повинні об’єднуватися в кооперативи з будівництва житлововї нерухомості. Існує також інститут товариств індивідуальних забудовників, які споруджують приватні будинки. За таких умов житло будується за невисокою ціною. Справа в тому, що забудовника громадяни обирають на тендерних умовах. До того ж, інвестори-фізичні особи самі жорстко контролюють такого забудовника, куди та на що він витрачає кожну копійку. 

Певна річ, що за умов нашого суцільного безладу та розкрадань, такі схеми будуть не на „руку” і державі, і компаніям-забудовникам, та й самим комерційним банкам. Але як кажуть, або зараз, або ніколи – психологію треба змінювати і можливо в умовах кризи вже не зверху, а знизу. Треба сподіватися, що до цих питань підключаться врешті-решт наші „сонні” і боягузливі профспілки, різного роду громадські організації та чесні юристи. А законопроект, про який йшлося вище, за умови його прийняття, для простих громадян практично нічого не змінить на краще в питаннях будівництва житла і залучення коштів на нього.

 

Читайте также по теме