Уряд обіцяє схвалити Держбюджет України на наступний рік до кінця грудня. Тим часом законодавство передбачає, що до цього терміну вже повинні бути ухвалені місцеві бюджети, які, я к відомо, формуються на основі параметрів, передбачених держбюджетом. Як бути органам місцнвої влади у цій ситуації? Про це — розмова кореспондента ГолосUA Катерини Каплюк з координатором економічних програм Школи політичної аналітики при НаУКМА Сергієм Кисельовим. />
Кор: Пане Сергію, як Ви вважаєте, яким чином органи місцевого самоврядування будуть формувати міські бюджети без державного? Чи існують певні ризики, пов`язані з цим?
С. Кисельов Звичайно, ризики тут є, оскільки, як правило, місцеві бюджети приймаються після того, як державний бюджет прийнятий вже в другому читанні. Тому зрозуміло, що певні проблеми можут бути, адже досі не визначені макроекономічні показники. У той же час, зрозуміло, що якщо бюджет на наступний рік не приймається, то продовжує діяти чинний бюджет із відповідними проблемами та ризиками, які він несе. Перш за все, це відносно високий дефіцит бюджету, а я нагадаю, що він у нас планується більший, ніж 18 млрд грн . І зрозуміло, що що це не той дефіцит, який може бути за часів світової економічної кризи. МВФ та інші міжнародні структури говорять про те, що дефіцит має знижуватися, і бажано, щоб він був взагалі нульовий. До того ж зрозуміло, що питання і державного, і місцевого бюджетів — це питання також окремих соціальних виплат. Соціальне навантаження буде зростати. З одного боку це пов`язано з кризою і з тим, що поступово будуть збільшуватися виплати по безробіттю. З іншого боку, зростає також пенсійне навантаження, оскільки на пенсію виходить післявоєнне покоління. Третя значна проблема — це питання інвестицій в економіку. Уряд правильно говорить, що потрібно залучати кошти в такі галузі, як будівництво, авіа- та суднобудування.
Кор: Скажіть, як у такій ситуації мають поводитися місцеві влади? Яких заходів вони повинні вживати?
С. Кисельов: Зрозуміло, стратегія буде на те, щоб якимось чином компенсувати ті втрати, які можуть бути. Хоча, з іншого боку, не завжди така стратегія є правильною. Про це можна говорити якраз на прикладі київської міської влади. Зараз, наприклад, пан Черновецький робить заяву про те, що наступного року розмір київського бюджету має збільшитися вдвічі. При цьому також йдеться про збільшення квартплати та інших житлово-комунальних платежів, які визначаються місцевою владою. Якщо подивитися на минулий місяць, то якраз підвищення тарифів на транспорт та комунальні послуги були основними причинами інфляції поряд з девальвацією гривні. Фактично, ми бачимо стратегію на збільшення вартості цих послуг. Хоча, якщо люди будуть поступово втрачати доходи, вони почнуть економити. На чому вони будуть перш за все економити? Відомий експерт з соціальної політики Елла Лібанова правильно сказала, що люди будуть економити на тому, що вони можуть отримати безплатно. Я сказав би, можливо, не безкплатно, а з можливістю відстрочки платежу. І, перш за все, це питання комунальних послуг. Тому що, дійсно, вам їжу в супермаркеті даром не дадуть. А от можливість не платити за комунальні послуги, принаймні кілька місяців, є. Підвищувати на фоні цього комунальні послуги — це, на мій погляд, безумство. І це, врешті-решт, призведе до того, що можуть зрости неплатежі. У пана Черновецького вже був такий приклад, якщо я не помиляюся, в 2006- на початку 2007 року, коли була ідея в мерії збільшити квартплату майже в 3,5 рази. Після цього кияни проголосувати своїми грошима, бо рівень проплат впав з більш, ніж 90% до 50%. у результаті, хоча підвищення і відбулося, воно було не таким помітним: не в 3,5, а в 1,8 разів.
Кор: У такому разі, як місцева влада може покрити дефіцит бюджету?
С.Кисельов: Я б говорив про те, що потрібно більш грунтовно підійти до тих податків, які збирає місцева влада. Приблизно на 90% місцеві бюджети формуються за рахунок податку на доходи фізичних осіб. Треба подивитися, щоб там були більш-менш нормальні проплати. Думаю, варто ініціювати вже давнє питання сплати податку на доходи фізичних осіб саме до тих місцевих бюджетів, в яких людина працює. У нас яка ситуація зараз? Є, наприклад, всеукраїнська фірма, яка має філіали в різних містах. Податок на доходи фізичних осіб сплачуються в місцевий бюджет. Але виникає питання: в який бюджет? За чинним законодавством, така фірма буде сплачувати податки там, де розташований головний офіс. Це не справедливо. Другий чинник, який потрібно відзначити — це питання роботи та оподаткування малого бізнесу. Значна частина цього податку іде в місцевий бюджет. Також це питання запровадження податку на нерухомість. Це справді податок, який може пожвавити місцеві бюджети. Як правило, в більшості країн він йде в місцеві бюджети, і це є логічним, адже більшою мірою сама вартість нерухомості залежить від вартості інфраструктури. Окрім того, потрібно провести інвентаризацію податків, які йдуть в місцеві бюджети, адже існує багато податків неефективних. Тоді витрачається більше грошей на адміністрування, ніж на реальні доходи від податку.
Кор: А яким чином місцева влада може залучати інвестиції?
С. Кисельов: Були випадки, коли міста розміщали свої облігації на міжнародних ринках, і один з таких прикладів був якраз у Києві. Я думаю, зараз шлях інвестицій буде доволі важким, адже зараз інвестори обережні. Звичайно, потрібно працювати з інвестором напряму, починаючи від презентацій інвестиційних можливостей. Грубо кажучи, інвестору потрібно показати дві речі: що це питання його прибутку, а також питання безпеки його капіталів.
Кор: Можливо, більш ефективним для органів місцевого самоврядування буде не залучення інвестицій, а отримання кредитів?
С.Кисельов: Все залежить від того, яке завдання стоїть перед бюджетом. Якщо терміново потрібно покривати дефіцит бюджету, то можна думати про кредит. Безперечно, інвестиції значно кращі, ніж кредит. У той же час, це речі не зовсім порівнювані. Це засоби, грубо кажучи, від різних хвороб. Інвестиції — це стимул для довгострокового економічного зростання. Питання кредиту — це питання вирішення якихось короткострокових завдань. Наприклад, покриття дефіциту бюджету.