Схоже, багаторічні розмови про необхідність ухвалити системне податкове законодавство нарешті втілюються у реальний документ — парламент підтримав у першому читанні запропонований урядом проект Податкового кодексу. Він фіксує ставку податку на доходи громадян на рівні 15%. Прописує пільги для родин, які утримують двох і більше дітей, та скасовує єдиний податок для підприємців, які здають житло в оренду або утримують пункти обміну валют. Для посилення боротьби з ухилянням від сплати податків пропонують дозволити податковим інспекторам проводити бесіди з фізособами на предмет їхніх доходів. Окрім того, парламент ухвалив в першому читанні зміни до Бюджетного кодексу, які зачіпають процес планування та розгляду кошторису держвитрат. Зокрема, пропонується ухвалювати бюджет у два читання замість трьох. До того ж документ, запевняють в уряді, розширює повноваження і можливості місцевих громад.
"Це опосередковані методи роботи податкових органів, вони використовуються в країнах Євросоюзу. Я особливо хочу навести приклад Франції, Італії. Навіть якщо ви дивились французькі фільми на побутовому рівні, ви пам’ятаєте, там завжди присутній податковий інспектор, який ходить до кав`ярень і питає, скільки ви тут кави заварили. Тобто це не є слідчий, це не є представник органів внутрішніх справ, він не формує протокол." — пояснював норму Податкового кодексу, яка дозволить податковим інспекторам проводити слідство, депутат від Партії регіонів Олексій Плотніков
Опозиція, натомість назвала такі норми порушенням прав і свобод громадян, адже, примушуючи працівників свідчити проти роботодавців, влада ризикує збільшити армію безробітних. "Ну, якщо держава вважає, що краще мати реальних безробітних, які на кусок хліба не мають як заробити, або приховану зайнятість і обирає от саме реальних безробітних, ну то я вам хочу сказати, що така держава дуже сильно постраждає від цього. Бо реальні безробітні, які не мають на кусок хліба, підуть воювати за свої права." — обурювалась у кулуарах народний депутат від фракції «НУ-НС» Ксенія Ляпіна.
Окрім того, представники опозиції не побачили обіцяного зниження податкового навантаження. "Податковий кодекс Кабінету міністрів не передбачає зниження податкового навантаження, він спрямований на знищення середнього класу", — переконував кореспондента агенції «ГолосUA» депутат від Блоку Юлії Тимошенко Андрій Павловський. — "Будь-який економіст, який подивиться цю редакцію, скаже, що кодекс спрямований на знищення малого і середнього бізнесу. У нас фактично відбудеться руйнація того середнього прошарку, який сьогодні і без того виглядає жалюгідним", — продовжував депутат. За його словами, вже сьогодні провідні аналітичні компанії компанії ставлять Україну на друге місце в Європі по розриву між статками багатих і бідних людей. "Повірте, якщо ми приймемо цей кодекс, це буде не розрив, а провалля", — запевнив парламентарій. Крім того, опозиціонери кажуть, що документ ухвалили з порушенням регламенту. Шукати справедливості опозиція вирішила у Феміди: у четвер група нардепів звернулась до Вищого адмінсуду, аби оскаржити рішення Верховної Ради.
Лідер фракції Комуністичної партії петро Симоненко вважає, що до другого читання проект повинен пройти безліч доопрацювань. "Треба повести боротьбу з корупцією, а це ліквідація податку на додану вартість, це кредитна політика. підтримка реальногго виробника, збільшення обігу товарної грошової маси, збільшення надходженнь до державного бюджету" — наголосив він.
Черговий крок до зміни бюджетних правил
Міністр фінансів Федір Ярошенко, представляючи у парламенті проект змін бюджетної системи, попросив депутатів прискорити підготовку документа до другого читання у зв’язку з необхідністю ухвалити його ще на цій сесії, щоб вже на основі нового Бюджетного кодексу приступити до роботи над проектом держбюджету на наступний рік. Його пропозицію скоротити процедуру підготовки до другого читання з 14 до 7 днів підтримав і профільний комітет з питань бюджету, про що повідомив, виступаючи з парламентської трибуни, голова комітету Микола Деркач.
Водночас депутат від «НУ-НС” Юрій Кармазін переконаний, що документ не тільки не можна готувати за скороченою процедурою, але й потрібно детальніше розглянути у всіх парламентських комітетах. За словами депутата, проект істотно обмежує права місцевого самоврядування у питаннях формування місцевих бюджетів, а також звужує права депутатського корпусу під час підготовки до прийняття держбюджету.
Головуючий на засіданні перший заступник Голови Верховної Ради Адам Мартинюк вирішив не ставити на голосування пропозицію скоротити процедуру підготовки документа до другого читання, пославшись на парламентський регламент. Він також наголосив, що якщо при підготовці до другого читання не будуть відновлені права парламенту в бюджетному процесі, документ підтриманий не буде. Крім того, Адам Мартинюк звернув увагу на те, що проект містить зміни до інших законів і кодексів України. На його думку, це означає, що треба або змінювати назву документа, або — що буде більш логічним — прийняти окремим документом нову редакцію Бюджетного кодексу і окремим — зміни до інших законодавчих актів.
Представники опозиції запевняють, що новий Бюджетний кодекс суттєво ускладнить відносини між державним бюджетом та місцевими бюджетами районних рівнів. /> “Бюджетний кодекс Миколи Азарова розраховано на 700 місцевих бюджетів, тоді як кодекс попереднього уряду Юлії Тимошенко вперше передбачав встановлення прямих міжбюджетних відносин з 12 000 місцевих бюджетів. Також кодекс уряду не врегульовує питання міжбюджетних відносин між районним бюджетом та бюджетом місцевого самоврядування з чисельністю населення територіальної громади до 401 жителя”, — зазначив прем’єр-міністр Опозиційного уряду Сергій Соболєв, представляючи на суд колег проект змін до Бюджетного кодексу від опозиції.
За оцінкою колишнього керівника Держказначейства Тетяни Слюз, проект Бюджетного кодексу містить норми, які призведуть до затримки виплат заробітних плат у сільських, селищних та районних населених пунктах. За її словами, в документі міститься “бомба сповільненої дії”. “Будь-які позички, які надаються органами Державного казначейства, повинні погоджуватися в обов’язковому порядку з Міністерством фінансів. За останні роки в країні з’явилася практика, коли місцеві органи влади при тимчасових касових розривах звертаються до органів Державного казначейства для отримання позичок. Позички надаються не лише Держказначейством, але і територіальними підрозділами, і якщо всі позички будуть погоджуватися з Міністерством фінансів, то сільські та районні ради не будуть своєчасно отримувати ці кошти, а це в свою чергу призведе до того, що своєчасно не буде виплачена заробітна плата, комунальні платежі тощо”, — сказала вона.
Представники правлячої фракції натомість запевняють, що місцеві органи будуть позбавлені необхідності збирати податки, переказувати їх до центру, а потім отримувати від центру бюджетні дотації, тому що більше коштів буде залишатися на місцях. Розширюються і права, і можливості, і зацікавленість місцевих органів влади в тому, щоб і збирати більше податків і використовувати їх саме у своєму регіоні." — зазначив регіонал Олексій Плотніков.
За словами депутата від КПУ Алли Александровської, парламент проголосував за проект кодексу у першому читанні тому, що "ми розуміємо, що йде процес підготовки бюджету на 2011 рік. Зрозумілі ті завдання, які були задекларовані, в тому числі коаліцією парламенту, й вони вимагають фінансування місцевих бюджетів, тобто, мається на увазі надання місцевим бюджетам більшої самостійності, а цього не може бути без економічної підтримки, економічного забезпечення цієї діяльності. Тому, питання досить складне".