У четвер в Київраді відбулась безпрецедентна подія: депутати поспіхом перейменували частину вулиці Мазепи на вулицю Лаврську, хоча вона ще зовсім недавно була перейменована із вулиці Січневого повстання. Новоназвана частина вулиці простяглась від площі Великої Вітчизняної війни до площі Слави. Як відомо, там розташована Києво-Печерська Лавра.
Деякі політичні сили досить різко відреагували на подібне нововведення. Зокрема, під стінами Київради відбулася акція протесту, учасники якої тримали плакати на кшталт "Ні!" перейменуванню вулиці Івана Мазепи", "Мазепа переміг! Українська держава є!" тощо.
Депутати Київради поспішили запевнити, що жодного відношення до візиту Московського патріарха Кирила рішення Київради не має. Зокрема, депутат Київради від Блоку Черновецького Віталій Журавський наголосив, що «це питання стояло ще раніше, і в 2006 і в 2007 роках. Коли хотіли перейменувати вулицю Січневого повстання на вулицю Мазепи було звернення Синоду Української православної церкви», — сказав він.
За його словами, до нього особисто звернувся намісник Києво-Печерської Лаври владика Павло з проханням повернути вулиці історичну назву. Таке ж прохання було і до столичного голови Леоніда Черновецького. В.Журавський наголосив, що раніше вулиця Мазепи називалась «Дорога до Лаври». «І Київрада голосувала за повернення їй історичної назви — Лаврська», — зазначив В. Журавський.
Такі пояснення звучать дещо парадоксально. Навіть якщо сам Патріарх Кирил і не просив про якісь зміни у назвах вулиць Києва, у чому поспішив запевнити голова Синодального інформаційного відділу Московського патріархату Володимир Легойда і не вірити чому немає жодних підстав, дивує той факт, що українське духовенство звернулося до київської влади з подібним проханням. Це виглядає так, наче православні священники про всяк випадок переймаються реакцією Кирила, який мав би прослідувати до Києво-Печерської Лаври вулицею, названою на честь такої суперечливої історичної постаті, як Іван Мазепа.
Загрозливим видається не те, що конкретне перейменування вулиці створить якісь незручності жителям та гостям столиці, а тенденція, яка простежується в подібних рішеннях Київради. Залишається лише сподіватися, що підлабузництво перед будь-ким не буде визначати рішення влади в столиці.