Чи буде порядок в органах правопорядку?

Тема боротьби з корупцією вже не один рік не сходить з вуст політиків. Свого часу на антикорупційній риториці будував президентську кампанію Леонід Кучма. Згодом цю ж стежку торували й інші політики. Проте "посилена боротьба" впродовж десятка років цьому явищу не надто нашкодила, в чому громадяни нашої держави чи не щодня пересвідчуються. Нині Україна серед 180-ти країн світу посідає "почесне" 118-те місце за індексом сприйняття корупції. Експерти запевняють — починати боротьбу з корупцією необхідно з тих, хто з нею має боротися за обов”язком — силових структур. 

Доля антикорупційних законопроектів та ініціатив в Україні є традиційно сумною. Черговий з таких проектів — про Національний антикорупційний комітет теж поліг безславною смертю у сесійній залі Верховної Ради 7 липня. Втім, навіть якби цей законопроект раптом був ухвалений, це зовсім не гарантувало б його виконання. Скажімо, ще влітку 2009 року Верховна Рада, виконуючи зобов’язання України перед Радою Європи в даній галузі, прийняла три базових закони: "Про основи запобігання і протидії корупції"; "Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень"; та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення". Проте жодних практичних наслідків не настало. Набуття чинності цими трьома законами спочатку перенесли на 2010 рік, а потім – і на 2011-й. Але ніхто з експертів не вірить в те, що ця "трійця" взагалі хоч колись запрацює. Принаймні, без внесення суттєвих змін. Свого часу основну причину пояснив такої ситуації з небувалою відвертістю тодішній міністр МВС Юрій Луценко: "Ми повинні заробляти через платні послуги і добродійні фонди. Якщо з 1 січня це зупиниться, міліція неефективно працюватиме, як і інші силові структури". 

Можна було б припустити, що нова команда врешті-решт наведе лад у силових стурктурах. Проте, за оцінками експертів, у Президента України Віктора Януковича немає політичної волі для боротьби з корупцією в Україні. “Була ілюзія, що така воля є у Ющенка, — каже генерал-лейтенант СБУ, екс-заступник голови Служби безпеки України Олександр Скіпальский, — але він поставив “любих друзів” і все стало зрозуміло”. На його думку, нинішні керівники силових структур — міністр внутрішніх справ Анатолія Могильова та голова Служби безпеки України Валерія Хорошковського використовують ці відомства в політичній та економічній боротьбі з опонентами. Водночас, за даними Олександра Скіпальского, в СБУ сьогодні “не всі хочуть виконувати накази, розуміючи можливість своєї відповідальності в майбутньому”, тому інколи можна спостерігати “тихий саботаж” явно замовних наказів”. Щодо Міністерства внутрішніх справ, то, як вважає Олександр Скіпальський, “там все складніше”. 

Директор Українського інституту публічної політики Віктор Чумак, звернув увагу на те, що, на його думку, Анатолій Могильов, займаючи політичну посаду, “не є політиком”. “Це функціонер, який буде просто виконувати накази, не піддаючи їх аналізу з точки зору політичних наслідків та відповідальності”. За оцінкою експерта, нинішній міністр буде впроваджувати жорсткі методи боротьби з опозицією, не боячись того, що колись опозиція діятиме адекватно в разі перемоги.

Голову СБУ Валерія Хорошковського Віктор Чумак називає не фахівцем. “На посаду голови СБУ мав бути призначений спец або хоча б політик, який весь час працював в сфері контролю за силовими структурами”, — сказав він. Експерт переконаний, що це призначення є абсолютним конфліктом інтересів! До того ж він вважає, що “бізнесмен, медіамагнат” є певною загрозою для команди Віктора Януковича в майбутньому, оскільки в одних руках той зосереджує важелі впливу на багато сфер в державі, а в бізнесі вони по суті є конкурентами. 

Проблему корупції в силових органах можна було б вирішувати на початках приходу до влади,але в програмі кандидата в Президенти Януковича не було жодних достатньо серйозних і розлогих планів реформування правоохоронного блоку. На сьогодні міліція сприймається владою і громадянами як механізм тиску та приборкання опозиційних політичних опонентів або бізнесових конкурентів. Так, за дослідженням Центру Разумкова про ставлення громадян до правоохоронних органів, проведеного в квітні 2010 року, діяльність міліції повністю підтримують лише 10,3% громадян, підтримують окремі заходи – 35,4% і повністю не підтримують – 44% громадян. У нас ще з часів Радянського Союзу викривлена позиція щодо діяльності правоохоронних органів, яка оцінювалася за кількістю відкритих або порушених кримінальних справ, тобто “статистика за галочками”. При тому, що у всьому світі діяльність правоохоронних органів оцінюється за рівнем довіри чи не довіри до неї громадян. 

Піч час однієї із зустрічей керівника МВС Анатолія Могильова з представниками ЗМІ він запевнив, що Янукович дійсно хоче реформувати правоохоронні органи і вірить, що це можливо. Експерт з питань правоохоронної діяльності Олег Єльцов не має впевненості в тому, що Януковичу і Могильову вдасться зробити задеклароване ними. "Передусім, це боротьба з корупцією в системі правоохоронних органів. Я задав питання, чи уявляє він, які схеми і бізнеси потрібно поламати, адже в корумпованій країні немає більш прибуткового бізнесу, ніж бути людиною в погонах. Він сказав, що напише рапорт, якщо йому не вдасться здійснити заплановане. Я думаю, писати рапорт чи ні буде вирішувати не він, його примусять це зробити, якщо гору візьмуть клани." — зазначив експерт

 Віктор Чумак вважає, що розпочати масштабну програму реформування діяльності системи силових відомств можна з втілення Концепції реформування кримінальної юстиції, затвердженої у 2008 році. "Якщо на цьому етапі змінити кримінально-процесуальне законодавство, розширити права адвокатів і обвинувачених, тоді можна переходити до реформування самих силових структур, але лише на підставі нового Кримінально-процесуального кодексу", – переконаний експерт. 

Тим часом в українському МВС збираються вивчати досвід Росії та Грузії з реформування силових структур. До вересня міністр Анатолій Могильов пообіцяв Президенту представити концепцію реформування системи правоохоронних органів, а до січня нового року скоротити вдвічі керівний склад МВС. На думку колишнього заступника голови СБУ, генерал-лейтенанта Олександра Скіпальського, лише звільненнями не вдасться розв’язати проблеми в системі силових відомств України. "Починати слід з цілого комплексу заходів. І потрібно звертати увагу на моральне обличчя керівництва, державницьке мислення тих, хто керує країною. Доки цього не буде, все інше не буде викорінене", – переконаний він.

 

Читайте также по теме