Питання незалежності від Москви виявилось актуальним не лише в газовій суперечці. Після обрання митрополита Кирила Патріархом Московським і Всія Русі з’явилася версія “обміну” голосів українських делегатів на сприяння новообраного Патріарха українській православній церкві.
Митрополит Смоленський і Калінінградський Кирил, як відомо, був обраний 16-им патріархом Московським і Всія Русі 27 січня на Помісному соборі у Москві. В результаті таємного голосування він отримав 508 голосів (72%), за його суперника — митрополита Калузького та Боровського Климента голоси віддали 169 учасників. У голосуванні взяли участь 702 делегати, дійсними було визнано 677 бюлетенів. Українська делегація на Помісному соборі налічувала 192 учасника.
“Керівництво Української православної церкви Московського Патріархату вирішило обміняти свою значну підтримку на підтримку обраного патріарха Кирила у питанні затвердження статусу «незалежності і самостійності в управлінні» УПЦ МП. Відповідно, для цього було потрібно, щоб митрополит Володимир не висував своєї кандидатури. Більше того, публічно підтримав Кирила, що, власне, і сталося”, — зазначив речник Київської Патріархії, єпископ Євстратій на прес-конференції наступного дня після обрання Патріарха.
Нагадаємо, напередодні Помісного собору 27-29 січня, де відбулися вибори нового Патріарха, єпископат Української православної церкви московської юрисдикції заявив, що підтримає кандидатуру митрополита Володимира на Первосвятительський патріарший престол під час голосування. Трохи пізніше предстоятель УПЦ митрополит Володимир заявив, що відмовляється від участі у виборах. “Я бажаю з’явитися перед Богом 121-им митрополитом Київським, а 16-им патріархом Московським і Всія Русі хай буде той, на кого вкаже Бог і ваш вибір", — зазначив він під час зборів делегатів УПЦ МП на Помісний собор. Пізніше він закликав український єпископат підтримати митрополита Кирила.
Представництво Московської Патріархії в Україні факт “обміну” не спростувало, більше того, співробітник відділу зовнішніх зв’язків УПЦ МП, протоіерей Микола наголосив, мовляв, він припускає подібний сценарій. “Є підстави вважати, що певні кулуарні домовленості були”, — сказав він. Окрім того, за словами представника російського православ’я, в тому, що за Кирила проголосувало 508 делегатів, “беззаперечною” є заслуга українських делегатів, які на Помісному соборі були представлені найчисельніше.
Зі слів представників обох православних об»єднань випливає, що українська делегація на Помісному соборі “організовано” голосувала за Кирила — безперечно, в інтересах церкви. Інтереси української церкви в даній ситуації полягають у тому, що саме Кирил може сприяти об’єднанню Української православної церкви. “Кирил протягом 19 років очолював відділ зовнішніх зв’язків, і він дуже добре знає проблеми Української православної церкви. І саме він може посприяти подоланню розколу в українському православ’ї. Кирил має подібний досвід — наприклад, возз’єднання РПЦ із православними представництвами за кордоном. Звісно, ситуація неідентична, але схожа, і це — найголовніший мотив, чому українська делегація голосувала за Кирила. Він може зробити реальні кроки, які прискорять подолання розколу”, — зазначив протоіерей Микола.
Перший крок назустріч Українській церкві у відповідь новообраний Патріарх уже здійснив — підписавши “Устав Російської Православної Церкви” від 2000 року, чим фактично повернув УПЦ МП автономію в управлінні. Тепер, за словами представників обох гілок православ’я, Українська церква очікує на позитивні сигнали від Патріарха, які б засвідчили, що він готовий сприяти єдності українського православ’я.
Речник Київської Патріархії, єпископ Євстратій наголосив, що київське представництво готове сідати за стіл переговорів “уже завтра”. “Українська церква готова до об’єднання. Але основною умовою залишається об’єднання навколо Києва. Якщо нам пропонують спочатку об’єднання, а вже потім надання автокефалії, ми на це ніколи не підемо», — зазначив він. Його слова досить значимі, зважаючи на те, що предстоятель Української православної церкви Київського патрархату Філарет був підданий анафемі за попереднього Патріарха РПЦ Алексія ІІ.
За словами викладача Київської духовної семінарії Володимира Бурега, саме в особі Філарета наразі вбачається найбільша перешкода до об’єднання церков. «Особа Філарета наразі є каменем спотикання у питанні воз’єднання церков, причому це стосується не лише його відносин з Москвою, ми також бачимо, що Патріарх Константинопольський Варфоломій не виходить з ним на прямий контакт, розуміючи, що Філарет є надто одіозною фігурою, яка суттєво погіршить відносини з Москвою. Позиція, яку наразі він займає, не дає можливості зрушити переговорний процес з мертвої точки», — сказав він, додавши, що єдиною надією в даній ситуації є “нове оточення” Філарета, яке більше налаштоване на переговори.
Протоієрей Микола наголосив, що в питанні об’єднання на Кирила варто розраховувати, перш за все тому, що новий Патріарх “стоїть вище політичних чинників”. “Зрештою, Кирил — досить прагматичний діяч. І в даній ситуації він діятиме так, як тому сприятимуть настрої в українському суспільстві. Якщо воно виявлятиме ініціативи до об’єднання, він піде назустріч, якщо ні — це питання не буде для нього першочерговим”, — зазначив представник Московської патріархії.
З усього вищезазначеного, виникає логічне запитання: чому об’єднання Української церкви буде в інтересах предстоятеля російського православ’я? На думку експерта Костянтина Матвієнка, варто виділяти дві лінії “корисності” подолання розколу. “УПЦ МП має величезний ресурс — ресурс митрополита Володимира, який лишається консолідуючою фігурою не лише в церкві, а й в українському суспільстві в цілому”, — зазначив Костянтин Матвієнко, додавши, що таким чином на території України вдасться створити потужну православну спільноту. З іншого боку, за словами експерта, об’єднання Української церкви — це, певною мірою, місія новообраного Патріарха. “Є православна формула: православні моляться за об’єднання всіх церков. Тобто, християнських підхід полягає в тому, що церква Божа має бути єдиною. Тому Патріарху не стільки вигідно, скільки він зобов’язаний сприяти об’єднанню церков. Це має бути його місія”, — наголосив експерт.
Прогнози і припущення, озвучені останнім часом представниками духовенства і громадськості, наразі викликають упевненість, що питання возз’єднання Української церкви незабаром стане надзвичайно популярним. Проте остаточне рішення залежатиме не від кількості повідомлень у засобах масової інформації і не від того, скільки разів політики спробують на цьому питанні “заробити” до виборів. Клірики називають об’єднання “суто церковною справою” і наполегливо просять “зацікавлених” не втручатися у хід справ.