Цього року в Україні очікують велике водопілля, основний удар якого, за прогнозами, припаде на столицю та область. Вода вже почала виходити з берегів, змиваючи за собою весь прибережний бруд, і наразі, за даними Гідрометцентру, на Київському водосховищі підіймається зі швидкістю до 10 см на добу. МНС працює у посиленому режимі, адже, за оцінками фахівців, такого розливу столиця та область не бачила вже 15 років. Цьогорічна повінь буде відрізнятись від розливу Дніпра у 1979 році лише на 1,5 метра, а тоді під водою опинились не тільки острови акваторії Києва, а навіть одна зі станцій метрополітену. Прогнозується підняття води до відмітки 94-94,5 метра за Балтійською системою і хоча висота захисних дамб сягає 95,5-96 метрів, велика вода змиє із собою величезну кількість прибережного сміття та, що ще гірше — мертвої риби, яка почала масово гинути після упереджувального спускання води у водосховищах. Чистота води в Дніпрі, яку використовує «Київводоканал» для постачання в оселі киян, і так стоїть під питанням, а з настанням водопілля все, очевидно, тільки погіршиться.
Втім, наслідки водопілля, за словами міністра з надзвичайних ситуацій Нестора Шуфрича, не будуть катастрофічними – у Києві очікується підтоплення Гідропарку, деяких районів Осокорків на рівні фундаменту і деяких об’єктів у Конча-Заспі. Однак міністр залишив поза увагою, що внаслідок розливу вода в Дніпрі стане бруднішою. Вже не новина, що на берегах Київського водосховища виникли справжні могильники із мертвою рибою, але якщо врахувати, що саме з Дніпра після деяких очисних процедур вода потрапляє безпосередньо до кухонних кранів, питання якості води після водопілля постає із ще більшою наполегливістю.
З 15-17 квітня очікується пік розливу Дніпра, який триватиме близько тижня. Тож все, що опинилось на берегах, неодмінно потрапить у воду і за деякий час потече до умивальників та ванн. Підприємство, яке є монополістом у сфері очистки та постачанні води в столицю – «Київводоканал», 6 квітня знову лякало киян оголошеннями про можливе припинення постачання води через відсутність фінансування. Тобто очікувати, що нові реагенти для додаткової очистки води після водопілля будуть більш якісними, не доводиться. Останнім етапом очистки води «Київводоканалом» є знезараження, яке вже багато років відбувається методом хлорування. При додатковому забрудненні слід очікувати збільшення доз використовуваних для очистки води реагентів.
За словами директора Інституту колоїдної хімії і хімії води Національної академії наук України Владислава Гончарука, вода у Дніпрі, як і у всіх великих ріках світу, не придатна для пиття. Дніпровську воду він відносить до 3-4 категорії в залежності від пори року (4 категорія – це стічні води, 3 – розбавлені стічні води). Технології очищення води в Україні застарілі і, за словами академіка, те, що потрапляє до крана після очистки на очисних спорудах, пити не можна і підходить лише для технічних цілей.
Внаслідок хлорування води після водопілля в ній помітно збільшиться вміст хлороформу, а тому науковець радить у цей період уникнути її вживання. Він взагалі не рекомендує пити воду з-під крану, адже, за його словами, дозволений вміст хлору є смертельним для живої біоти. Для людини ж тривале вживання води з крана може стати фактором погіршення здоров’я: хлорорганіка сильно впливає на чоловічу потенцію, але це не всі токсичні речовини, як можуть потрапити до води з водопровідних труб. Владислав Гончарук стверджує, що в Україні контролюється вміст у воді лише 29 компонентів, третина з яких є суто фізичною (колір, мутність, вміст кисню), тоді як в природі існує десятки мільйонів хімічних сполук. Українські стандарти просто не охоплюють велику кількість різноманітних хімічних сполук, які можуть потрапити до води, однак, як зазначив академік, головне не їх вміст у воді, а вплив цієї води на живі організми. Національна академія наук запропонувала Держспоживстандарту нові норми питної води, які б визначали придатність для пиття на біологічному рівні, однак процес їх прийняття відкладається і українці все ще користуються неякісною водою.
Що ж тоді пити, якщо вода з-під крана технічна, а під час повені вона ще погіршиться? На це питання в Національній академії відповіли просто: воду з артезіанських свердловин, тобто бюветів. Ще в 90 роках минулого століття в Києві були масово встановлені бювети, з яких можна було набрати чисту воду, придатну для пиття. Джерела, над якими пробурені свердловини, розташовані на глибинах, де воду людині дуже важко забруднити.
Як зазначили в Національній академії наук, в Києві таких бюветів було встановлено близько 300 і вода з них не потребує додаткового очищення. Єдине що – воду потрібно використати за 2 дні, так як на 3 день там починає розвиватись природна мікрофлора. Також радять не вживати воду із пластмасових пляшок, адже для уникнення розвитку там природних процесів в неї додають спеціальні хімічні сполуки і цю воду вже не можна назвати чистою. Окрім цього в академії стверджують, що через 30 днів вода здатна почати розчиняти пластмасу, тож якщо вона була налита у пластмасову пляшку більш, ніж місяць тому – в ній вже є неприродні речовини. Про ідею самостійного очищення води в Національній академії наук висловились критично, адже вода з різних джерел має різний хімічний склад і потребує різного очищення. Тобто універсальних фільтрів для повної очистки води немає, а інколи, очищаючи воду від речовин, яких у ній немає, фільтри можуть навіть погіршити її. Неефективним для очищення названо і народний метод прокип’ятити воду, тому що зникає лише легка органіка, а всі речовини, які піднімуться із парою в повітря потраплять до організму через легені.
Головний санітарний лікар України Геннадій Рожков стверджує, що вода з-під крана в Києві та області відповідає і буде відповідати усім українським «гостам», тож небезпеки для киян та жителів області не буде. Однак він не став приховувати, що вода в Дніпрі дійсно дуже брудна і у зв’язку із цим на водоочисні станції «Київводоканалу» закачують воду з річки Десна. За словами головного спеціаліста Департаментуорганізації санітарно-епідеміологічного нагляду Міністерства охорони здоров” Святослава Протосова, вміст реагентів у водопровідній воді контролюється погодинно і залишковий вміст активного хлору у воді, яка потрапляє в мережі Києва, не перевищуватиме 0,3-0,5 міліграма на літр. Він підтвердив, що для покращення знезараження води під час водопілля кількість витрачених реагентів дійсно буде збільшуватись, але норму вмісту вони не перевищать. Геннадій Рожков наголосив, що водопілля є надзвичайною ситуацією, під час якої треба приділяти додаткову увагу не тільки якості води, а й продуктів. Воду він порадив брати із перевірених джерел і утриматись від вживання води з колодязів, адже якість поверхневих вод дійсно дуже погіршиться.