Про те, що в Україні забагато вищих навчальних закладів, новий міністр освіти і науки заговорив одразу після свого призначення. "За кількістю вищих навчальних закладів ми, на жаль, перевищуємо показники Франції, Англії, Італії та Польщі разом узятих. Тому їх кількість необхідно скоротити. Це буде не тільки політика міністерства, але, сподіваюся, й розуміння усього суспільства", — занепокоївся Дмитро Табачник і запропонував так зване укрупнення ВНЗ за згодою регіонів. Правда, при цьому міністр уточнив, що "нікого силою примушувати не будуть, але будуть вітати з урахуванням пропозицій регіонів, місцевого ринку праці об`єднання університетів, вищих навчальних закладів у потужні регіональні. Іншого виходу немає".
Чергову реформу уже поставили на обговорення на відповідних нарадах ректорів. "Сьогодні в нас є чотири варіанти вирішення питання скорочення вищих навчальних закладів, які ми змушені будемо розглянути і обговорити", — звернувся до колег ректор Львівського національного лісотехнічного університету, заслужений діяч науки і техніки України, доктор економічних наук, професор, академік НАН України Юрій Туниця. За його словами, перший варіант – найскладніший, бо передбачає скорочення львівських вишів до трьох при теперішніх двадцяти. У цьому разі буде університет класичний, який об’єднає образотворчі, мистецькі заклади, в тому числі й консерваторію; політехніка із приєднанням академії друкарства; і об’єднання аграрного та лісотехнічного навчальних закладів. Другий варіант, за словами науковця, передбачає 5-6 університетів через приєднання профільних закладів. Третій варіант, – це своєрідний крок назад, тобто повернення до системи радянських часів, коли у Львові діяло 12 вищих навчальних закладів.
Необхідно визнати, що проблема надміру навчальних закладів, які дублюють спеціальності і не завжди надають освіту належного рівня, справді існує. Через скорочення їх кількості можна вирішити брак матеріально-фінансового забезпечення. "Такої кількості навчальних закладів жоден бюджет не витримає. Рівень фінансування освіти у нас нижчий критичного рівня. Немає жодної копійки на проведення практик, на капітальні ремонти. Зрештою, державний бюджет в достатній мірі не забезпечить всі наші проблеми. Тому ми повинні через співпрацю з владою вирішити, як нам одержувати спонсорську допомогу. Плюс варто розглянути можливість об’єднання вишів із промисловцями та бізнесменами. Відкритим залишається і питання скорочення навчальних закладів, що дозволить спростити фінансування" — пояснив Юрій Туниця.
Зрозуміло, не всі львівські ректори поставились до ідеї об’єднання із захопленням. "До питання об’єднання треба підходити дуже обережно. Скільки б у нас не було вищих навчальних закладів, майже всі вони мають уже свій імідж не лише в Україні, а й за кордоном. Тому питання об’єднання є дуже непростим і його треба вирішувати тільки процесі дискусії, щоб намагаючись зробити краще, не зробити гірше", — вважає ректор Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького Борис Зіменковський.
Існує ще одна, не менш важлива проблема скорочення кількості університетів. Річ у тім, що така реформа передбачатиме не лише об’єднання закладів, а й відповідне скорочення кадрів. />
Освітяни наголошують, що перш ніж ставити питання про об’єднання великих та солідних уже університетів й інститутів, потрібно було порушити питання вибіркового ліцензування нових закладів освіти, які сьогодні з’являються, мов гриби після дощу, і саме вони найчастіше є виявом лише кількісної, а не якісної сторони сучасної освітньої системи.
"Проблема дублювання спеціальностей у кожному навчальному закладі сьогодні є однією з найболючіших. У нас здебільшого готують економістів, юристів і медиків…При цьому базові для нашої економіки галузі в занепаді" — наголосив ректор Львівської національної музичної академії ім. Миколи Лисенка Ігор Пилатюк. Скорочення кількості вузів підтримує і екс-міністр освіти, а сьогодні ректор Львівського національного університету імені Івана Франка Іван Вакарчук."У наc невиправдано багато вищих навчальних закладів. Їх потрібно скоротити, як мінімум, удвічі, — переконаний він"
Слід зауважити, що сьогодні в Україні діє 881 вищий навчальний заклад, з них 240 — ІІІ-ІV рівнів акредитації всіх форм власності та підпорядкування. Якщо орієнтуватися на європейський досвід, це невиправдано багато. Зокрема, в Італії на 60 мільйонів населення припадає 65 університетів, у Франції на 63 мільйони — 41, в Іспанії на 45 мільйонів — 60, у Великобританії на майже 61 мільйон — 142, а в Україні на 47 мільйонів — 240 ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації. Якщо орієнтуватися на Великобританію, то у нас повинно бути близько 110 вищих навчальних закладів, тобто їх число потрібно скоротити вдвічі.
Протягом 2008 року вже відбулося певне скорочення мережі. Але переважно за рахунок приєднання технікумів до університетів та ліквідації окремих вищих навчальних закладів або їх структурних підрозділів за результатами перевірок. Усього у 2008-2009 навчальному році було ліквідовано 30 ВНЗ.