Тема дефолту в Україні, зважаючи на останні події в її економічному та політичному житті стає дедалі популярнішою,про неї почали говорити ще тоді, коли світова фінансова криза лише набирала обертів, а уряд запевняв, що якщо таке явище і є, то лише в головах українців. Однак, після доповіді експертів ООН – де наша країна опинилась на останньому місті за зниженням промислового виробництва, ростом інфляції, знеціненням національної валюти та падінням фондового індексу, у засобах масової інформації побільшало заголовків на кшталт – «Що чекає економіку України» і тема дефолту перейшла з розмов і прогнозів у реальну загрозу.
Згідно з доповіддю, темпи зростання економіки в 2009 році знизяться до 2,1%, безробіття збільшиться в два рази — до 6%, а інфляція залишиться на рівні 2008 року. Про вірогідність дефолту в нашій країні свідчить, на думку міжнародних експертів, і різке зростання доходності українських державних облігацій. «Доходність державних облігацій в Україні, випущених на загальну суму 105 млрд. дол., за останні 4 місяці виросла до 30%, — стверджують аналітики ООН. – Для прикладу за місяць до дефолту в 1998 році процентна ставка облігацій у Росії була більш, ніж у 2 рази нижча (10, 8%).
Українські політики, коментуючи ситуації про дефолт говорять неоднозначно. />
«Україні не загрожує дефолт держави або великих корпорацій у найближчі два-три роки»,
— заявив заступник голови правління Нацбанку Олександр Савченко на міжнародній конференції "Fitch Ratings" у Києві в листопаді. «Зовнішніх підстав для цього немає, й ми забезпечуємо валютними ресурсами покриття наших боргових зобов’язань», — сказав він.
Водночас Олександр Савченко визнав, що для такого позитивного прогнозування ситуації необхідною умовою є подальша успішна співпраця України з МВФ і Світовим банком.
Тоді, за його словами, Україні до кінця 2008 року залишалося виплатити до 5 млрд. дол. зовнішнього боргу, зокрема корпоративного. Він уточнив, що на 2009 рік сума виплат за зовнішньою заборгованістю України, зокрема суверенною і корпоративною, становитиме близько 30 млрд дол. «НБУ може погасити такі зобов’язання зі своїх золотовалютних резервів за того курсу гривні, який зараз є, враховуючи, що дефіцит платіжного балансу буде позитивним, а також радикальне обмеження валютного кредитування», — сказав він.
Щодо інфляції в Україні, то в Нацбанку прогнозують, що вона зменшуватиметься в 2009 році, незважаючи на зростання курсу долара. «Це означає, що купівельна спроможність національної валюти буде вища, й це хороша новина для населення», — зазначив Савченко.
Раніше голова правління НБУ Володимир Стельмах заявляв, що неотримання Україною кредиту МВФ призведе до дефолту. «Україна належить до категорії ризикових держав. Якщо ми не зможемо показати всім нашим майбутнім і нинішнім кредиторам, що в нас є надійний фінансовий механізм забезпечення наших боргів, то це може призвести до дефолту», — підкреслив він.
Про, те, що дефолт не загрожує Україні заявили і Президент Віктор Ющенко і Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко. «З моїх вус ви ніколи не почуєте слова "дефолт".- пообіцяв глава держави.- Я цього не допущу. Але майте на увазі, що з кожним днем відповідь на це запитання мені дається все важче і важче». В той же час Юлія Тимошенко публічно заявила, що метою Президента є доведення України до дефолту та пошук вигоди на біді країни.
Проте, вірити словам наших політиканів – справа невдячна, адже і Прем’єр, яка якось вже запевняла, що криза Україні не загрожує, і Президент, відомий ідеалами Майдану, неодноразово демонстрували свою здатність сьогодні казати одне, а завтра шукати винних, навіть не пояснюючи чому вчорашні слова виявились порожніми балачками. Кредит Україна отримала, але чи стало краще? Газова війна з Росією, призвела до неоднозначних результатів, в першу чергу, щодо ціни на газ. Попри заяви Тимошенко про успіх газової угоди, факт, що Україні доведеться платити більше за газ, не спростуєш. Саме тому тема дефолту продовжує жити.
Втім, українські експерти, услід з посадовцями, також бачать фінансове майбутнє країни переважно оптимістичним. Так директор економічних програм Центру ім. Разумкова Василь Юрчишин упевнений, що прогнози західних експертів хибні і дефолт Україні не загрожує. “Дійсно, настання суверенного дефолту для України — це малоймовірна подія навіть з урахуванням того, що державний борг зростатиме і наступного року. Зараз до цього ризику схильна не країна в цілому, а окремі держкомпанії, перш за все, “Нафтогаз України”. Але і в цьому випадку, упевнений, держава виступить як гарант платоспроможності цих суб’єктів. Більше не пощастило банківському сектору. “- переконаний експерт
З ним погоджується і екс-міністр економіки, доктор економічних наук Володимир Лановий. “Для різних категорій боржників різні розв’язання проблем заборгованості. Дефолт — це визнання отримувача кредита неплатоспроможним, і для держави це одне, а для підприємства — інше. Для України дефолту не буде, адже українські борги є незначними і неплатоспроможність держави з погашення раніше отриманих кредитів за облігаціями є досить маловірогідною. Ми будемо погашати кредит у визначені строки та погашати проценти, оскільки в бюджеті на це передбачені кошти. Зараз, звичайно, менше. Є певні складнощі з курсом, оскільки тепер бюджет змушений більше витрачати на ці потреби, та проблеми з курсом і бюджетним забезпеченням обслуговування зовнішнього боргу. Наша економіка — економіка зростаюча, окрім сектору, який пов’язаний з міжнародними цінами на метал і хімію, так що ми вийдемо з кризи".
Кор.: Однак пересічний українець буде більший схильний довіряти західному експерту, а експерти ООН зробили висновок, що в Україні буде дефолт у 2009 році. Чому?
В.Лановий: У нас внутрішня фінансова криза, валютна криза і криза кредитування економіки, яку розв’язали наші керівники фінансового сектру . Гадаю експерти ООН просту здивовані такому невігластву в управлінні фінансами. Все це помножте на зовнішні обставини: некерованість фінансових процесів в Україні, нереформованість монопольних секторів та інфляція, яка в цьому році, як не крути 22,3%. Все це говорить, що ризики надання Україні нових кредитів — чи державі чи підприємству — є надзвичайно високі. На заході ці ризики обчислюються дисконтними ставками, і по Україні дисконти за раніше наданими позиками, починаючи з 50%, а в інших європейських країнах 3-4%. Тому, повторюсь, що некерованість у внутрішніх фінансових процесах підштовхує до ризиків, а без вкладання інвестицій дуже важко погасити борги, які є в банківському та виробничому секторі економіки. Така реакція — це цілком очевидна реакція, об’єктивна оцінка того, що ми не реформуємось. Тим не менш, гадаю, ми вийдемо на вирішення проблем і реформування і валютного курсу і зниження ризикованості, хоча останнє найскладніше, враховуючи політичні обставини.
Кор.: Дефолт, якщо припустити, що він станеться, катастрофа чи катарсис?
В. Лановий: Якщо Україну визнають неплатоспроможною, наші облігації будуть знецінені і ми будемо повертати кредитні кошти, які держава отримала за зовнішніми облігаціям. Для вирішення цього питання слід домовлятись з інвесторами, кредиторами щодо процентних ставок, адже можуть бути підвищені ставки, тоді можна домовлятись про відтермінування, а це збільшення тиску на бюджет з точки зору раніше отриманих кредитів. Для країни — це втрати внутрішнього фінансування та втрати громадян, а країна не перестане функціонувати: ні як суб’єкт міжнародної економіки, ні як суверенна держава. Для простих людей це зникнення підприємств, скорочення робочих місць, безробіття. Внутрішній ринок стане бідніший та нижчий за якістю.
Кор.: А кому фінансова криза загрожує найбільше?
В. Лановий: Відчуваю небезпеку банкрутства великих монопольних об’єднаннь з переходом або до іноземних рук, або їх буде викупляти держава, що спричинить великі борги.