Літо не принесло українській газовій галузі бажаної стабільності. Як і півроку тому, Росія звинувачує Україну в неплатоспроможності, в результаті Європа починає сумніватися у надійності свого транзитного сусіда. Черговим приводом для суперечок стало повідомлення про бажання України взяти кредит для заповнення підземних газосховищ.
Українські можновладці до останнього сподівались, що понеділкові консультації в Брюсселі якоюсь мірою стабілізують життя вітчизняної газотранспортної системи. Нагадаємо, для того, щоб уникнути повторення січневої кризи, Україна повинна закачати у свої підземні газосховища майже 20 мільярдів кубометрів російського газу. Потрібних на це 4,2 млрд доларів у нашої держави – немає, і тому урядовці перебувають в очікуванні чи то спонсора, чи то кредитора. На жаль, ситуація для України складається несприятливо: у травні надійшла відмова надати позичку від Москви, а 19 червня прохання про кредит відхилив саміт ЄС. У той же час, російський “Газпром” активно відстежує перебіг українських переговорів щодо отримання позики і наголошує, що раніше вересня на кредит Україні можна не сподіватись, тоді як гроші за газ потрібно вже сплачувати Росії у липні-серпні.
На думку директора енергетичних програм Центру ім. Разумкова Володимира Саприкіна, у цій ситуації Росія переслідує цілком реальні цілі. “Росія намагається насамперед довести Європейському союзу, що Україна не здатна купувати російський газ, і її компанія “Нафтогаз” фактично банкрут. Отже, це відбувається з метою залучення ЄС до будівництва обхідних газопроводів — Північного і Південного газопроводів. Це головна мета. Таким чином, шляхом регулярних звинувачень України у різних гріхах вона намагається довести ці неіснуючі факти”.
На думку Володимира Саприкіна, для того, щоб усунути приводи для необгрунтованих звинувачень, Україні потрібно реформувати власний газовий сектор, який на сьогодні є недієздатним. Лише за рахунок залучення золотовалютних резервів та кредитів державних банків, Україна нині справно сплачує за газ. Тривати довго це не може. Кредитні можливості – не вічні! А тому, як радять фахівці, для забезпечення платоспроможності української сторони, необхідні реформи в газовому секторі, щоб всі схеми працювали безперебійно і водночас — 99% споживачів платили за спожитий газ.
Доти, доки це не буде зроблено, Україна має невисокі шанси на отримання європейського кредиту, — упевнений Володимир Саприкін. За його словами, в державі фактично саботується реформування газового сектору. А ось щодо ситуації із заповненням підземних газових сховищ, в України є вибір, — вважає він. “Тут є два варіанти, або дві схеми. Насамперед — це використання золотовалютних резервів, що негативно вплине на платоспроможність України як держави загалом. Або припинити закачувати газ у сховища, оскільки приблизно 20 мільярдів, які є сьогодні, фактично є достатнім обсягом для проходження осінньо-зимового періоду 2009-2010”.
Окрім цього, заступник директора науково-технічного центру «Психея» Геннадій Рябцев зауважує, що газовий конфлікт між Україною та Росією виник винятково на політичному рівні. Він переконаний, якщо двом державам вдасться домовитись на політичному рівні, то і газових скандалів вдасться уникнути. “Існують певні домовленості усні між прем`єрами України та Росії стосовно врегулювання цього боргу. Якщо ці домовленості вдасться перевести у письмовий вигляд та досягти порозуміння, то всі проблеми будуть зняті”.
Щоправда, сподівання України на отримання допомоги від Європи чи США експерт вважає невиправданими. На думку Геннадія Рябцева, нові контракти призвели до порушення тих взаємовідносин, які були раніше, і тепер найменша іскра вибухає газовим конфліктом. Це не означає, що Україні потрібно йти на поступки Росії, але це також не означає, що зараз потрібно виступати з позицій відвертої зневаги до Росії в газовому питанні. Аналітик переконаний, що українським політикам варто зрозуміти, що в газовому питанні іншого партнера, окрім Росії, Україна немає. Відповідно, без їх порозуміння досягти мети, тобто забезпечення надійного транзиту газу в країни Європи, не вдасться. “Як справа доходить до конкретних механізмів, до конкретного надання кредитів або до конкретних справ, то Європейський союз тут же кудись зникає, і його бажання допомагати Україні. Це стосується не лише ЄС, але й США. Тобто, в політичному плані підтримати Україну проти Росії виходить, а якщо трошки далі, до грошей доходить, то всі кудись у кущі розбігаються”.
За оцінкою експерта, брюссельські переговори так і не дали Україні обнадійливих перспектив. Щоправда, катастрофи в цьому Геннадій Рябцев не бачить. За його словами, у закачуванні газу в українські сховища зацікавлені і Росія, і Україна, і ЄС. “Катастрофи жодної немає. Якщо зараз не закачаємо, то у вересні закачають. Якщо у вересні не закачають – то закачають у жовтні. Якби труба була заповнена під саму зав`язочку – тоді інша справа. Але обсяги газотранспортної системи зараз не використовуються на 100%. Тобто, прокачка газу скоротилася, причому дуже суттєво, і ті ж газосховища можна буде заповнити і в вересні, і в листопаді, так само, як і зараз. Тому що газ нікому зараз в Європі не потрібен, і він не буде там потрібен до настання зимового опалювального сезону”.
Що ж, можемо лише констатувати, що небезпека загострення газового питання у взаємовідносинах між Україною та Росією існує й надалі.