Попри існування закон у“Про інформацію” 55% інформаційних запитів до органів влади в Україні досі залишаються без відповіді. Тож новий Закон “Про доступ до публічної інформації”, прийнятий парламентом 13 січня, гарантує надання відкритої інформації всім, хто її потребує. Розпорядники інформації — державні структури зобов’язуються створити належні умови для безперешкодного отримання та оприлюднення інформації у визначені законом строки.
Відомо, що закон “Про доступ до публічної інформації” розроблявся протягом кількох років. За словами автора законопроекту, народного депутата від фракції “БЮТ-Батьківщина” Андрія Шевченка, ухвалити його вдалося за рахунок тиску громадськості. “Що змусило владу піти назустріч — лише одне: дуже послідовний, дуже креативний і вдумливий тиск журналістів і громадських організацій. Я думаю, ми дійшли до такого моменту, що всім стало ясно, що цей закон не буде ухвалений без Партії регіонів, а самій Партії регіонів стало ясно, що про цей законопроект не можна буде просто взяти й забути. Тоді саме життя змусило нас сісти й почати домовлятися про спільну редакцію. Це велика перемога громадянського суспільства”.
- Звичайно, можливість безперешкодного отримання інформації має значно полегшити роботу журналістів та сприяти демократичним процесам. Проте, якщо “копнути” глибше, з точки зору державних інтересів, ситуація перестає виглядати аж такою ідеальною. По-перше, Європа, на яку рівняються українські демократи, не має притаманної всім “пострадянським” демократіям економічної та політичної клановості, що є джерелом маніпуляцій в інформаційному просторі.
- По-друге, за умов жорсткої світової конкуренції, полегшення доступу до інформації може зашкодити економічним та політичним інтересам України. За словами народного депутата від фракції комуністів Олександра Голуба, існує й ще одна проблема — зобов’язавши державні структури надавати інформацію, законодавець “забув” унормувати відповідальність ЗМІ, насамперед електронних, за розповсюдження неправдивої інформації. “Я не думаю, що на сьогоднішній день реально можна прописати і підвищити цю відповідальність. Якщо відверто казати, то все залежить від конкретної особи, конкретного журналіста або редактора або інтернет-видання, або друкованого чи іншого ЗМІ. Я не думаю, що на сьогоднішній день влада чи Верховна Рада піде на підвищення цієї відповідальності, бо це може виглядати, як наступ на свободу преси та інформації. Хоча я свідомий того, що і тут треба чітко регулювати ці питання, ми маємо досвід деяких країн Європи, де це з’ясовано і прописано”, — говорить Олександр Голуб.
- При цьому, на його думку, виконання закону “Про доступ до публічної інформації” також під великим питанням. Адже у рамках адмінреформи в Україні відбуваються скорочення чиновницького апарату, тоді як для його виконання необхідно створити окремі відділи, які б займалися наданням відповідей громадянам та журналістам. Тож без доопрацювання цілої системи, впевнений Олександр Голуб, хороша ідея може бути зведена нанівець.