Фонд державного майна, який планує цього року суттєво поповнити держбюджет за рахунок продажу важливих підприємств, презентував проект програми приватизації на 2010-2014 роки. Програма, підготовлена спільно із Комітетом з економічних реформ при Президентові України, розрахована на 5 років та передбачає три етапи виконання: 2010, 2011 — 2012, 2013 — 2014 роки.
За словами голови Фонду держмайна Олександра Рябченка, програма «не деталізована, а лише дає орієнтир, який має бути закріплений певним нормативним актом і йде в пакеті з іншими нормативними актами». «Ми не пропонуємо конкретні пункти зараз, бо до цього ще далеко. Треба спочатку зафіксувати головні принципи і домогтися, щоб з ними погодились. Ми хочемо у своїй програмі побудувати нормальну систему приватизації, яка може бути сьогодні. Наша мета зробити приватизацію справжнім інструментом ефективної трансформації української економіки, яку вдалося б ефективно завершити протягом 5 років», — наголосив керівник приватизаційного відомства.
На думку посадовця, програма переорієнтовує модель української приватизації з фіскальної в інвестиційну. Головними ії завданнями він назвав запроваджння відразу кількох нових інструментів. Зокрема, програмою передбачено новий принцип визначення контрольного пакета — контрольним вважається пакет, який згідно із законодавством забезпечуватиме кворум для проведення зборів акціонерів в акціонерному товаристві та відмову від класифікації інвесторів. «Це дасть нам можливість розширити конкуренцію, якої нам не вистачає. Формально вона є, а насправді, її нема. Скасувавши поняття промислового та стратегічного інвестора ми розширимо конкуренцію», — переконаний О. Рябченко.
Також програма приватизації пропонує продавати підприємства, 100% акцій яких володіє держава, разом із землею та правом перепрофілювати викуплене підприємство. «Дехто з іноземних інвесторів вважає, що продаж підприємства із землею є обов’язковим елементом приватизації, а наші інвестори так не вважають, тому що земля робить об’єкти дорожчими. Ситуація непроста і неоднозначна, тому ми пропонуємо і такі, і інші об’єкти», — наголосив він.
«Першою ластівкою» в цій сфері, за словами О. Рябченка, може стати завод «Маяк», земельну ділянку якого буде внесено у статутний фонд. «Думаємо, що це буде такий цікавий і показовий крок. Я не можу сказати, що «Маяк» буде проданий в цьому році за цієї схемою, але нам треба зрозуміти як зреагує інвестор», — пояснив він.
Одним з найбільш важливих пунктів програми приватизації є пропозиція визначити законом або іншим нормативним документом перелік пунктів, за порушення яких можливе повернення у державну власність приватизованого підприємства. «Це не так просто, бо багато хто думає, що можна повертати об’єкт державі за будь-які порушення. Але в нас багато хто порушує і не можна з різними санкціями підходити до власників приватизованих і не приватизованих підприємств. За порушення умов приватизації власника, перш за все, потрібно карати через фінансові стягнення і штрафи»,- вважає голова Фонду держмайна.
Водночас він переконаний, що вимоги збереження кількості працюючих на підприємстві та рівня середньої зарплатні повинні залишатися серед умов, за порушення яких можлива анулювання результатів приватизаційного аукціону.
Ще одним нововведенням у програмі пропонується впровадження так званих голландських аукціонів — тобто продажу з пониженням ціни. «Об’єкт виставляється на аукціон і продається через пониження ціни, а не підвищення. Цей метод може застосовуватися для підприємств, від яких лише назва залишилася або які ніхто не хоче купувати, або які вже були виставлені на аукціон, але не продані. Цей метод для нас незвичний і критичних зауважень буде дуже багато», — зазначив О. Рябченко.
Також, Фонд запропонував визначити критерії, за якими держава повинна визначати підприємства, які мають залишатися у її власності. «Вони мають бути чітко прописані. Час іде, економіка розвивається, тому держава повинна звужувати ці критерії. Зараз вони можуть бути одні, через пять років вже інші. Звужуються критерії — повинна зменшуватись і кількість підприємств, які держава залишає собі. Ми вважаємо, що це та стратегічна лінія, яка повинна існувати», — наголосив він.
У пакеті з програмою приватизації запропоновано і закон про Фонд держмайна. «Ми сподіваємося, що парламент його ухвалить і він не потрапить під вето. Текст його достатньо класичний, там немає якихось неочікуваних моментів і думаємо, що при урядовому розгляді вони там не з’являться», — зазначив О. Рябченко.
Головним пріоритетом приватизації в Україні на наступні два роки голова Фонду назвав електроенергетику. За його словами, приватизаційні процеси у цій галузі неминучі, не дивлячись на те, що їх забороняє декілька указів Президента. «Продаж буде обов’зково, але поки що галузь не готова до того, щоб я вам сказав яким чином буде здійснюватись продаж. Але, ми плануємо у четвертому кварталі оголосити перший конкурс з продажу однієї генеруючої компанії та одного обленерго там, де є контрольний пакет акцій в держави, і ми разом з мінпаливенерго орієнтуємося саме на те, щоб в четвертому кварталі такий конкурс був оголошений», — заявив він.
При цьому Олександр Рябченко підтвердив готовність та налаштованість ФДМ на приватизацію «Укртелекому» та «Одеського припортового заводу». «Ми готові проводити приватизацію і Одеського припортового, і «Укртелекому», надсилаємо постійно в уряд листи, але мені здається, що там до них починають звикати», — пожартував він, додавши, що ці підприємства просто не мають шансів залишитись у державній власності.
Прийняття програми загалом після усіх можливих узгоджень та доопрацювань у Фонді держмайна очікується восени. За зізнанням голови Фонду, програма має опонентів в уряді, проте назвати конкретні претензії до неї з боку конкретних міністерств він відмовився.