Франсіс Пуленк у Києві…

В Києві здійснено постановку всесвітньо відомої комічної опери Франсіса Пуленка «Перси Тіресія» за однойменною п`єсою Гійома Аполлінера. Це перша прем’єра в Україні і друга — на пострадянському просторі. У 1992 році опера була вперше поставлена у Росії в Пермському театрі оперу і балету. Втілити цей проект на українській сцені взявся Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей і юнацтва, який одержав ексклюзивне право на презентацію лише п`яти вистав. Таке право театру надала компанія» Alphonse Leduk» — власник авторських прав на всі твори Ф. Пуленка. Після цього всі оркестрові партії мають повернутися у Францію — без права копіювання і подальшої постановки. />  

Інтрига цієї незвичної для українського культурного простору події присутня скрізь: заплутана, сенсаційна та комічна опера, що є найяскравішим втіленням сюрреалістичного жанру; першокласна музика сучасного французького композитора Ф. Пуленка, що майже не звучала в Україні; виконання твору мовою оригіналу; талановиті молоді виконавці, а головне, автор ідеї та режисер постановник – популярний естрадний виконавець Дмитро Тодорюк з групи Авіатор», для якого це – дебют на великій сцені. Ще однією несподіванкою для українського глядача має стати гасло, що проходить наскрізною дією у цій виставі: «Народжуйте дітей!»  
 

За словами організаторів, ця подія є дуже неординарною та сенсаційною, адже українська оперна сцена рідко зважується на нерепертуарні експерименти з глядачами і трупою. «Українські глядачі побачать сміливий творчий експеримент, а ще цією постановкою в театрі ми закладаємо в суспільстві демографічну бомбу» — пообіцяв Д. Тодорюк. За його словами, крізь призму абсурдних і комічних ситуацій, постановка порушує серйозні ґендерні запитання, що не втратили своєї актуальності і тепер, більш ніж через 70 років після написання цього відомого у світі і майже невідомого на пострадянському просторі твору.
 

Під час конференцій з нагоди презентації опери представникам українських ЗМІ, директор Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей і юнацтва Володимир Меленчуков зазначив, що проект є важливою подією в культурно-мистецьких взаєминах України та Франції. А здійснення постановки відбулося за сприяння аташе з питань співробітництва у галузі французької мови Посольства Франції в України Мішеля Максимовича. Він не лише підтримував переговори щодо здійснення постановки, а й виступив консультантом з французької, оскільки для українських виконавців – опера «Перси Тіресія» є першим досвідом виконання твору французькою мовою. «Ми зробили такий вибір, тому що наші молоді актори через нестачу партій мовою оригіналу не мають нагоди виїжджати за кордон, — зазначив Володимир Меленчуков – Ця опера дуже відома в Європі, і ми даємо своїм акторам свого роду аванс, щоб у них з`явилася можливість грати на тих сценах. Цією виставою ми заявляємо себе вже як європейський театр.» — вважає директор театру.
 

У свою чергу, аташе зазначив, що французька сторона задоволена подібним вибором українського театру, адже за його словами, як правило, оперні театри обирають відомі французькі опери «Фауст», «Кармен»… І дуже рідко звертаються до маловідомих творів. «Вибір Київського муніципального академічного театру опери і балету матиме виховні цілі для української публіки, щоб вона розуміла, що є й інші твори, які теж цікаві», — зазначив Мішель Максимович.
 

Попри те, що Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей і юнацтва більше зорієнтований на маленького глядача, за словами його директора, трупа цілком готова до виходу на широкий європейський театральний простір. У репертуарі є багато складних вистав, в яких артисти показують високу майстерність. На сьогоднішній день в театрі — молода і перспективна трупа, яка справді відповідає умовам синтетичності театрального мистецтва: актори чудово рухаються, виконують складні пластичні трюки, а хор — танцює. «Перші спроби поєднувати пластику і спів були ще 7 років тому. Ми були на гастролях за кордоном і у нас запитували: «Ви хор, який танцює, чи театр, який співає?», — розповіла хормейстер-постановник Анжела Масленникова, — І я вважаю, це найкраще підтвердження того, що це вже дійсно європейський рівень».  
 

Щодо перспективи включення постановки у постійний репертуар театру, поки що існує усна домовленість з компанією «Alphonse Leduk» іще на 10 вистав, однак про це детальніше стане відомо лише після того, як будуть підбиті підсумки щодо опери «Перси Тіресія» в Україні і якщо вона матиме комерційний успіх. На це дуже сподіваються й усі інші співучасники проекту, зокрема диригент Михайло Мороз, хормейстер Анжела Масленникова, сценограф-костюмер Олена Куца-Чапенко та виконавський склад, який складається переважно із молодих українських артистів.
 

Всі вони підкреслюють, що ця постановка має перевершити усі очікування київських театралів, бо в ній задіяні найсучасніші технічні засоби – дим-машини і літальний апарат для підйому артистки вгору, щоб вона мала можливість якийсь час летіти над сценою. «Сподіваюся, це буде суперсучасний екшн в опері, — підсумував її режисер-постановник, — Якщо цього не буде — вона втратить свого глядача. Звичайно, як і в класичній опері – тут все закуто в музичний матеріал, але разом із тим це буде своєрідний тест українського глядача на введення нових технологій в опері.» — вважає Д. Тодорюк.
 

Довідка ГолосUA: Франсіс Пуленк (1899 -1963) є всесвітньо відомим французьким композитором, в музичній спадщині якого — опери, балети, кантати, вокальні цикли і велика кількість камерних п’єс. За неперевершений ліризм і витонченість мелодій, Пуленк здобув славу „французького Шуберта”. Композитор створив понад 160 пісень на вірші Аполлінера, Арагона, Ануя, Елюара, Жакоба, Кокто. Але найвідомішими творами є «Stabat Mater», опери «Діалоги кармеліток» і «Перси (груди) Тіресія» і моноопера «Людський голос» .
Оперу «Перси Тіресія» Ф. Пуленк створив за однойменною п`єсою Гійома Аполлінера (1903 р.) Поет у властивій йому сюрреалістичній манері, своєрідно переробив давньогрецький міф про старця Тіресія, який за волею богів, частину свого життя прожив чоловіком, а частину – жінкою. Ще у юності Тіресій осліп, побачивши оголену Афіну, яка купалася, але Зевс подарував йому життя у сім разів довше звичайного людського. Крім того, наділив його даром провидіння та розуміння мови тварин і птахів.
 

У Аполлінера — це заплутана історія кохання між дружиною, яка позбавляється своїх грудей (алегорія – йде від місії бути жінкою), і чоловіком, який народжує за один день 40 049 дітей. Героїня твору на ім’я Тереза обирає «легкий шлях»: позбавившись грудей – символу материнства, вона відмовляється від своєї жіночої місії і прирікає себе на самоту, йдучи у бізнес і політику і вважаючи, що долучається до розв’язання глобальних завдань. У цей час її чоловік, відмовившись від свого чоловічого начала, також прирікає себе на життя без пари і бере на себе жіночу місію для того, щоб виконати найголовніше призначення людей на землі — передати подарунок життя третій особі — дитині. Проте, в кінці герої доходять висновку, що їхнє життя не наповнене значенням один без одного.
Ф.Пуленк написав оперу «Перси Тіресія» у 1944 році, але її прем’єру парижани змогли побачити в „Опера-комік” лише у 1947 році. Пізніше опера неодноразово ставилася у Франції, здобула популярність у країнах Західної Європи та США. Сьогодні вона є в репертуарі багатьох провідних театрів світу.  

 

Читайте также по теме