Напередодні засідання “трійки” Росія-ЄС у Москві Верховний представник Євросоюзу з питань загальної зовнішньої політики та безпеки Хав’єр Солана заявив, що в результаті січневої газової кризи Євросоюзу необхідно переглянути енергетичні відносини з Росією та Україною.
За його словами, ЄС “заплатив дорогу ціну за суперечку між найбільшим постачальником енергоресурсів та найважливішою транзитною країною”, і тепер інтенсивно шукає альтернативні джерела енергії та маршрути їхніх поставок. “Не мені когось звинувачувати, поки багато що залишається незрозумілим. Тим не менш, нові угоди, по яких ми ведемо переговори як із Росією, так і з Україною, потребують реальних елементів з енергетики, аби дозволити нам не допустити повторення подібної кризи”, — наголосив Хав’єр Солана.
Нагадаємо, на початку січня цього року ряду країн Східної Європи довелося витримати небачене досі випробування. У ніч проти 6 січня Болгарія, Туреччина, Греція, Македонія, Румунія, Хорватія опинилися повністю відключеними від російського газу, а Угорщина й Австрія отримували менше 20% передбачених обсягів. 7 січня 18 країн Європи перестали отримувати газ із Росії через територію України.
Того-таки дня голова правління компанії "Нафтогаз України" Олег Дубина заявив: російська сторона закрила останній пункт пропуску російського газу до України, зупинивши експорт російського газу до Європи. У Кремлі, як і очікувалось, озвучили іншу версію: "Україна закрила всі експортні газотранспортні коридори постачання газу до Європи", — сказав на зустрічі з прем’єр-міністром Росії голова правління російського "Газпрому" Олексій Міллер. Після цього Олег Дубина кілька разів переконував, що Україна "не може фізично ні "закрити", ні "не пустити" російський газ.
Подачу газу було відновлено лише 20 січня. Відтоді Євросоюз не один раз наголошував на важливості перегляду енергетичних відносин із Росією-постачальником та Україною-транзитером. Тепер, кажуть у ЄС, за цю справу візьмуться серйозно.
Керівник енергетичних програм центру "Номос" Михайло Гончар переконаний: заяви Європейського Союзу про перегляд газових відносин із Україною та Росією — це лише «коливання повітря». «ЄС досі не поставив жорстких вимог перед Росією. Після акту газової агресії Євросоюз навіть не призупинив переговорів із Росією про розвиток газового партнерства», — сказав він. За словами експерта, якби ЄС адекватно оцінював події січня, він би вдався до ряду заходів і вимагав би дещо від Росії. Першочергово, наголосив він, ЄС мав би вимагати від Росії ратифікації Європейської енергетичної хартії, яка визначає норми міжнародного співробітництва у галузі енергетики. "Лише після цього можлива адаптація цього документа до вимог Росії", — сказав експерт. Окрім того, переконаний Михайло Гончар, "ЄС мав би започаткувати ряд ініціатив щодо прозорості подачі газу від сибірських свердловин до європейських споживачів".
Спеціалісти у сфері енергетики наголошують: жодних юридичних домовленостей між Європейським Союзом і Україною (як і з Росією) не існує. За словами незалежного експерта з енергетичних питань Олександра Нарбута, існують лише угоди на рівні компаній: наприклад, про постачання газу між “Газпромом” та німецьким імпортером російського газу “E.ON Ruhrgas”, де вже висловили готовність подати позов на російський холдинг для відшкодування багатомільйонних збитків. Або ж угоди про транзит газу із компанією “Нафтогаз України”, укладені українською компанією з провідними європейськими імпортерами. Таким чином, представник ЄС мав на увазі або перегляд домовленостей на рівні компаній, або ратифікацію відповідних міжнародних договорів із країнами, які можуть убезпечити європейські країни від холоду.
За словами експерта, якщо угоди між компаніями таки будуть переглянуті, Україна від цього тільки виграє. «Це означатиме зниження ризиків та налагодження системи енергобезпеки. Окрім того, буде переглянуто формат транзиту", — сказав він. На думку Нарбута, Європі було б зручно брати газ на кордоні України, і мати окремі вигідні домовленості щодо якості роботи української ГТС, яка б забезпечувала подачу газу до країн ЄС. "Європейці розумітимуть, що вони мають справу з надійною системою. Такий варіант безумовно в інтересах України, і він дозволить відійти від системи субсидування російської газоенергетичної галузі, що особливо помітно останнім часом», — зазначив він.
Тим часом прес-секретар компанії "Нафтогаз України" Валентин Землянський підкреслив, що наразі жодних пропозицій чи зауважень щодо перегляду газових угод від європейських партнерів компанія не отримувала. За словами Землянського, у "Нафтогазі" переконані: переглядати їх немає жодного приводу.
До того, що про газ не галасують з екранів телевізорів та політичних трибун, суспільство вже трохи звикло. І навряд чи комусь хотілося б рестарту наболілого за січень питання. Все, що вирішуватимуть незабаром енергетичні компанії України, Росії та Європи, проходитиме, скоріш за все, у закритому режимі. Бо це, як кажуть, справи бізнесу і аж ніяк не привід для політичних маніпуляцій.