Те, що клімат на землі змінюється, вже ні в кого не викликає сумнівів. Особливо це стало помітно цього аномального літа. У той час як Україна, разом із іншими країнами Європи, потерпає від шаленої спеки, жителі Південної Америки замерзають за рекордних холодів. Прогнози синоптиків стають набагато більш популярними і важливішими за повідомлення політиків, навіть напередодні чергових виборів. Усіх українців цікавить одне: коли закінчиться спека і що буде далі.
Чого чекати від природи?
За даними Гідрометцентру, загальна температура на планеті за останні кілька десятиліть підвищилася на 0,8 °С, для України цей показник складає в літній період — 1,5°С, в зимовий — 2-2,5°С. Проте до яких негативних наслідків вже призвели ці півтора градуси!
Як вважає радник голови Національного агенства екологічних інвестицій Ірина Трофимова на прес-конференції з проблем голобального потепління, найбільш вірогідно, що наступні 2 десятиріччя середня температура буде підвищуватися на 0,2 °С кожні 10 років. А от до кінця століття, за словами координатора програми зі змін клімату Національного екологічного центру Христини Рудницької, з великою імовірністю температура підвищиться на 3-4°С. При цьому, на думку вчених, критичною межею є вже 2°С. “До кінця століття з такими темпами економічного розвитку та викидів парникових газів очікується потепління на 3-4°С, що призведе до катастрофічних наслідків, і людство вже не зможе адаптуватися до такого потепління. До 2°С людство ще може якось адаптуватися, але будуть втрати приблизно 30% біорізноманіття, частішатимуть надзвичайні природні умови. Тобто, в даний момент ми ідемо до катастрофічних наслідків”, — стверджує експерт.
Такі температурні зміни посилюватимуть негативні природні явища, що все частіше спостерігаються в Україні. “Посухи, що генетично властиві клімату України, ставатимуть все частішими і більш інтенсивними. Вони будуть охоплювати значну територію України і навіть ті області, зокрема Полісся, яким не були притаманні посухи. Внаслідок пом’якшення зим почастішають явища, пов’язані з крижаною кіркою — як в 2002-2003 роках, коли відбулася повна загибель урожаю озимих культур. І такі наслідки можуть почастішати”, — прогнозує І. Трофимова.
Крім того, за її словами, глобальне потепління призведе до подальшого розповсюдження нових хвороб сільськогосподарських рослин, до появи нетипових для помірних широт шкідників — сарани, гусениць, комах, які переносять малярію. Можливо також зниження родючості грунтів, загострення проблем із водозабезпеченням південних та південно-східних регіонів України, зменшення продуктивності лісів, зміна їх сортового складу.
Х. Рудницька виділила також небезпеку техногенних катастроф, подібних до тієї, що ми пережили 24 роки тому. Додаткову небезпеку, за її словами, становлять атомні реактори АЕС через те, що вони мають охолоджуватися водою з відкритих водоймищ. Температура води при цьому не повинна перевищувати 28°С, інакше вона не зможе охолоджувати реактори і станції змушені будуть зупинятися. />
Чому потерпає людина?
“Кліматична система за всіма даними вийшла зі стану рівноваги і намагається знайти іншу рівновагу, вона розбалансована — і в цьому причина кліматичних аномалій та екстремальних погодних умов, які ми спостерігаємо. Зокрема унікальна тривалість спеки”, — переконана І. Трофимова.
Хоча слід зазначити, що клімат змінювався на землі завжди і це не є чимось надзвичайним. Це циклічний процес і до 2200 року людству не уникнути потепління. Проте прогнози вчених щодо підвищення температури будуються на дослідженнях концентрації парникових газів, яка є наразі, а також буде у майбутньому з тими темпами, з якими розвивається промисловість. Тож цікаво, наскільки антропогенний фактор, тобто життєдіяльність людини впливає на процес зміни клімату.
За словами заступника директора Департаменту екології Інституту проблем екології та енергозбереження Георгія Веремійчука, міжурядова група експертів, яка досліджує цю проблему, наполягає, що антропогенна діяльність відіграє вирішальну роль у процесах, які пов’язані зі зміною клімату. Через надмірні викиди парникових газів в атмосферу, що спричиняються спалюванням викопних ресурсів — таких як вугілля, нафта, газ — виникають парникові гази. І стурбовані цією проблемою країни не одне десятиліття поспіль ведуть міжурядові переговори, щоб вирішити її. Зокрема був створений Кіотський протокол, за яким країни-учасниці мають зменшувати викиди парникових газів.
Проте прогрес у переговорному процесі відбувається дуже повільно. І однією з країн, яка гальмує його, називають Україну. Наша держава входить до 20 найбільших забруднювачів планети. При цьому, за даними експертів, це єдина країна, яка передбачає збільшення викидів парникових газів та ще й відстоює право на торгівлю квотами на викиди. “Україна вже декілька років поспіль їздить на міжнародні переговори зі зміни клімату з однією й тією ж позицією — зниження викидів парникових газів на 20% від 1990 року до 2020, хоча фактично ця позиція означає лише зростання викидів парникових газів”, — зазначила Х. Рудницька.
Чи можна спинити потепління?
За словами Христини Рудницької, вчені довели, що попереджувати зміни клімату та впроваджувати відповідні заходи зі зменшення викидів парникових газів буде коштувати людству приблизно 1% світового ВВП на рік, у той час, як намагання пристосуватися до нових кліматичних умов і боротьба з наслідками буде коштувати від 5 до 10% світового ВВП на рік.
Ірина Трофимова стверджує, що Національне агенство екологічних інвестицій робить все можливе для запровадження “загальнонаціональної або державної програми з клімату, яка включатиме оцінку вразливості екосистеми і економічних секторів до зміни клімату і розроблення адаптаційних заходів”. Проте наскільки така програма зможе дійсно стати загальнонаціональною і переконати владу у необхідност зміни позиції, наразі невідомо.
Тож поки що нам залишається обирати другий варіант, а саме: пристосовуватися до нових кліматичних умов. І перш за все це означає, що нікуди не подітися від здорового способу життя. “Людям треба вести нормальний спосіб життя, тому що екстремальні природні явища ослаблюють імунітет людей. І після цього спекотного літа може бути і дуже холодна зима, а може бути м’яка зима із епідеміями грипу, вірусних інфекцій”, — зазначила І. Трофимова.
Однак кожен може зробити свій внесок у скорочення викидів. Адже забруднення країни полягає не тільки у парникових газах, а й у тому, що люди залишають на вулиці, у лісі, біля річок. Так легко зрозуміти, що десь залишене сміття врешті решт колись примусить потерпати людину — як от тепер — від сонця й спеки.