В />
українському бюджеті «сяє» дірка у
12,5% ВВП, утворена впливом кризи та
прорахунків у економічній політиці. Не
останнім чинником у її виникненні є
зависока ціна на російський газ, з якою,
зокрема, пов’язаний перманентний
переддефолтний стан компанії «Нафтогаз
Україна».
Щоб
отримати потрібні для латання бюджету
гроші, владі, схоже, не уникнути вимоги
Міжнародного валютного фонду про
збільшення ціни на газ для населення і
комунальної сфери. Діючий уряд не
забарився із поданням відповідних
сигналів — віце-прем’єр з економічних
питань Сергій Тігіпко повідомив, що
уряд має намір підняти ціни, проти чого
активно виступила фракція комуністів.
Але чи відбудеться паралельно з цим
якісне реформування житлово-комунального
господарства, підвищення прозорості
держмонополій і насамперед «Нафтогазу»
— під питанням.
Для
того, щоб скоротити витрати на газ, діюча
влада намагається домовитися про
перегляд газових контрактів з Росією.
Українська делегація на чолі з міністром
палива та енергетики Юрієм Бойком
перебуває у Москві і проводить переговори
з росіянами у закритому режимі. Наша
делегація вирушила до Білокам’яної не
з порожніми руками: наприкінці минулого
тижня з’явилася інформація, що фактично
готовий проект закону про передачу
газотранспортної системи у концесію.
До консорціуму мають увійти Росія,
Україна та Євросоюз. "Газотранспортний
консорціум повинен об’єднати Росію з
її запасами газу, Україну як транзитну
державу і Європейський союз — споживача
газу", — пояснив перший віце-прем”єр-міністр
Андрій Клюєв.
Однак
в Україні є чимало противників цієї
ідеї, які вважають, що її реалізація
може зашкодити національним інтересам.
З обережністю закликає до неї ставитися
й провідний експерт енергетичних програм
Центру Разумкова Володимир Омельченко.
“Треба
врахувати, що “Газпром” є специфічною
монополією, яка у собі об’єднує функції
видобутку, транспортування і постачання.
Фактично, ця монополія працює не так,
як прийнято у Європейському Союзі. Мені
здається, що якщо Україна намагається
інтегрувати своє законодавство із
законодавством ЄС, то це вже є проблема.
Потрібно також зауважити, що українська
транзитна система пов’язана з внутрішньою
системою розподілу газу. Якщо допустити
“Газпром” до української ГТС, це може
впливати і на внутрішній розподіл
природного газу”.
Дещо
іншого погляду на цю проблему дотримується
економіст Міжнародного центру
перспективних досліджень Ільдар
Газізулін. Кінцевий вплив новоутворення
напряму залежатиме від складу його
учасників, вважає фахівець. «Відповідно
до конкретних умов, змісту консорціуму,
можна говорити, чи це позитивне, чи
негативне рішення», — сказав він. На
думку експерта, чи не найважливішим
питанням є те, куди підуть внески, які
повинні зробити сторони-учасниці.
«Позитивом буде, якщо цей консорціум
поліпшить ефективність витрачання
грошей, які щорічно виділяються на
підтримку газотранспортної системи.
Якщо буде чітко розписано, як консорціум
модернізує ГТС, якою є його мета, чого
ми досягнемо за три, за п’ять років його
діяльності. Якщо цього не буде, це вже
менш прийнятно», — зауважив Ільдар
Газізулін.
На
думку Ільдара Газізуліна, очікувані
зміни газових домовленостей будуть
скоріше «косметичними» — ціна російського
газу зміниться на 20-30 доларів за тисячу
кубів, що не дуже допоможе покращенню
фінансового стану «Нафтогазу». А цей
стан, за його оцінками, є критичним, саму
ж компанію експерт називає “дірою, куди
зникають гроші”. Водночас, за його
прогнозом, до банкрутства «Нафтогазу»
справа не дійде.
«Це
дуже би вдарило по інвестиційному іміджу
країни, відповідно, подорожчала би
вартість кредитів — і для державних
компаній, і для приватного сектору. Це
був би дуже небажаний хід для країни, я
не бачу жодних його позитивів».
Разом
з тим, експерт переконаний, що розділення
або реструктуризація «Нафтогазу»
неминучі.
«Припинення
існування «Нафтогазу», як холдингу, і
його розукрупнення, тобто існування
окремих, незалежних компаній по транзиту,
облгазів неминучі. Тоді буде видно ті
компанії холдингу, які є дійсно збитковими,
і де треба щось вирішувати. Це допоможе
Україні залучати кредити, тому що одна
з вимог Євросоюзу для їх надання –
збільшення прозорості компанії
«Нафтогаз»».
Однією
з умов газового компромісу з Росією
знавці називають і можливі домовленості
в області ядерної енергетики. Новий
український уряд може відмовитися від
співпраці в цій сфері з американськими
на користь російських компаній.
Експерти
вважають, що Україні у питанні ціни на
газ не варто поспішати і йти на великі
поступки росіянам. До того ж існує думка,
що сама Росія не надто зацікавлена в
участі у консорціумі з Україною та ЄС,
бо вже серйозно “вклалася” у газогони
в обхід України. До того ж,наголошують
фахівці, ціна російського газу для
України має бути не вищою і не нижчою
за європейську, і ніяких додаткових
вимог бути при цьому не може. Тож,
“знижки”, які отримає Україна у
результаті переговорів, поки невідомі.
У одному експерти одностайні: ціни на
газ для населення і "комуналку" в
Україні будуть підвищені вже через пару
місяців. Незалежно від того, чи вдасться
домовитися з Росією про зниження вартості
газу, чи ні.