Те, що об’єднання БЮТ і Партії регіонів так і не відбулось, не завадило їм спільно проголосувати за подолання вето Президента на закон «Про заборону грального бізнесу». Тема закриття в Україні ігрових автоматів встигла набити оскомину і не тільки тому, що це важлива соціальна проблема. Питання захисту громадян від небезпеки, звісно ж, без будь-якого перебільшення, є завданням держави. І ця теза не потребує окремого роз’яснення. Але — все за маленьким «але». Нормальна цивілізована держава може і має право застосовувати примусові, а той каральні заходи для захисту громадян.. Та от біда – в Україні у великі азартні ігри звикла грати сама влада. />
Верховна Рада таки подолала вето Президента на Закон «Про заборону грального бізнесу в Україні». “За” проголосували 390 із 429 народних депутатів, зареєстрованих у сесійній залі. Нагадаємо, 7 травня Кабінет Міністрів України видав розпорядження про перевірку всіх гральних закладів України і призупинення їх діяльності на місяць. Приводом до цієї заборони стала пожежа в залі гральних автоматів мережі "Метро-Джек-пот", яка сталася вночі 7 травня у Дніпропетровську. Внаслідок пожежі загинули дев’ять осіб, ще 11 були шпиталізовані із травмами різного ступеня тяжкості. Для декого трагедія крім усього стала піар-приводом для популярної "боротьби за духовність та моральність" як для чиновників, так і для депутатів. Тож у парламенті почали одночасно просувати кілька законопроектів про обмеження, винесення за межі населених пунктів і взагалі заборону грального бізнесу. А 15 травня депутати більшістю ухвалили закон про заборону грального бізнесу в Україні. 4 червня Президент ветував цей закон і запропонував парламенту доопрацювати його з метою реальної заборони цієї діяльності на певний період часу до її жорсткого законодавчого врегулювання.
«Коли ті або інші закони порушують права громадян або Конституцію України і Президент ветує їх – це зрозуміло. Зовсім інше, коли таке вето не відповідає інтересам суспільства. Це вже на совісті, в даному випадку – Президента. Я особисто не знаю, чим він аргументував таке рішення», — прокоментував рішення Президента один із авторів законопроекту, народний депутат Григорій Смітюх. При цьому він нагадав результати опитування, проведеного Київським інститутом ім. Горшеніна, згідно з яким, 73% українців негативно ставляться до грального бізнесу, а 81,8% схвалюють закон про його заборону на території України. «Наша фракція одноголосно ухвалила рішення підтримати подолання вето Президента», — пояснив він та підкреслив, що таке рішення — винятково громадянська позиція депутатів. На його думку, позицію заборони грального бізнесу зобов`язані були відстояти і депутати інших фракцій.
Під час обговорення питання народний депутат від БЮТ Валерій Писаренко, звертаючись до представника Президента у Верховній Раді Ігоря Попова, назвав дивною ситуацію, коли Президент України Віктор Ющенко спочатку пообіцяв підписати даний закон, а в останній день терміну підписання або накладення вето все ж таки скористався правом вето. «Скільки сьогодні коштує вето Президента на такий важливий закон для держави?», — запитав Валерій Писаренко, звертаючись до представника глави держави.
У відповідь той заявив: «Вето Президента коштує дещо дешевше, ніж закони, ухвалені у Верховній Раді України». Він додав, що це тому, «що у Президента працює дещо менше людей, вони опрацьовують дещо більше інформації». «І тому, я думаю, не будемо мірятися, чиї рішення дорожче коштують для платників податків в Україні», — додав Ігор Попов. При цьому він наголосив, що на рішення Президента щодо вето вплинули масові акції працівників грального бізнесу. За його словами, це були «непроплачені демонстрації, люди живі, вони реально протестували і не могли зрозуміти свого майбутнього на найближчі кілька місяців».
За необхідність прийняття такого закону говорить багато чинників. Так, за оцінками соціологів і маркетологів, у сферу азартних ігор втягнено до 20 % дорослого населення країни, котре витрачає на них понад 1 млрд дол. на рік. Таким чином, обсяг ринку азартних ігор в Україні можна оцінити в 1-1,5 млрд дол. на рік. При цьому загалом по ринку азартних ігор, за оцінками на початок минулого року, легальний сектор становив приблизно 40 %, решта, зрозуміло, працювали в тіні. Динаміка прибутку гральної індустрії в Україні за останні три роки стабільно тримається на відмітці 15 % щороку, а з початком економічної кризи ще стрімкіше піднімається вгору. Адже очевидно, що з поглибленням фінансових труднощів постійних клієнтів азартно-розважальних закладів помітно більшає, а гральна істерія зростає. Доступність азартних ігор для дітей залишається надзвичайно великою. За статистикою, не менше 75 % клієнтів гральних автоматів, — це студенти і школярі. Фахівці вважають, що в містах з населенням близько 500 тис. Осіб — 25 тис. (5 %) залежні від азартних ігор. Кожний четвертий з тих, хто програв, думає про самогубство і часом вдається до таких спроб.
Висновки медиків доводять небезпеку розвитку у суспільстві залежності від азартних ігор практично всіх вікових категорій населення. Особлива небезпечність психологічної залежності людини від азартних ігор полягає у тому, що з часом вона прогресує, призводить до психологічних розладів та переростає в хворобу. У медичній практиці вирізняють дві стадії ігрової залежності: лудоманія і гемблінг. Ця хвороба внесена до списку Всесвітньої організації охорони здоров’я, як психічне захворювання. Залежність від азартних ігор завдає значної шкоди суспільним інтересам країни, адже вона призводить до складнощів у міжособистісних стосунках громадян, до суїцидальних думок, наркоманії, зловживання алкоголем, сімейних розлучень, порушень трудової дисципліни тощо. У багатьох країнах світу гральний бізнес заборонено. Це Китай, Туреччина, Саудівська Аравія, Іран, Ізраїль, Індонезія .
Звісно все це вагомі аргументи, але проблема українського грального бізнесу полягає, ще й в тому, що пов’язана з багатьма політиками і те, що демонструється , як захист інтересів населення насправді, може виявитись лише чергова війна між політиками.
Після того, як депутати проголосували за подолання вето, народний депутат від “НУ-НС” Ірина Геращенко оголосила це рішення популістськм, аргументувавши це тим, що, мовляв, до трагедії у Дніпропетровську народні депутати не розглядали ті чотири законопроекти, які були зареєстровані. За її словами, профільний комітет «не розглядав ці законопроекти, їх систематично завалювали на погоджувальній раді, щоб не ставити в порядок денний». За словами Ірини Геращенко, за тиждень до трагедії у Дніпропетровську «уряд тут благав, щоб ми у залі розглянули комплексний законопроект, але цього не трапилося». «І сьогодні заради популізму приймається закон, який у тінь заганяє гральний бізнес, який працює саме на всіх тих, хто «кришує» гральний бізнес», — додала депутат.
Свою позицію висловила і фракція Компартії, запевнивши, що гральний бізнес необхідно повністю заборонити без винесення його в окремі зони і без закриття окремих підприємств. Депутат від КПУ, перший заступник голови Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Петро Цибенко висловися з цього приводу досить категорично — ігровий бізнес має бути тотально заборонений. Водночас він вважає, що прийняти рішення про це — цілком реально, проте виникає проблема виконання такого закону. «Парадокс української політики в тому, що такі закони, як цей, приймають, а потім вони не діють». Як приклад, депутат навів законодавство із соціального захисту ветеранів війни. «Одне з найдосконаліших законодавств із захисту ветеранів, але в реальності наші ветерани не на перших місцях», — сказав він.
Після закриття гральних салонів постає проблема робочих місць. Працівники цієї сфери уже неодноразово пікетували та протестували проти закону. Не виключено, що такі протести триватимуть. Депутат від фракції БЮТ Наталія Королевська запевнила, що через проблему втрати робочих місць пройшли всі країни, які заборонили гральний бізнес. Політик переконана, що робочі місця можна буде знайти і інших сферах, зокрема в тих закладах, які відкриватимуться на місці салонів. "Ми були єдиною державою у світі, в якій не було державного регулювання грального бізнесу", — сказала Наталія Королевська, зауваживши, що впродовж трьох місяців необхідно докласти зусиль для прийняття відповідного регуляторного законодавства у цій сфері і надати представникам грального бізнесу працювати у спеціально створених гральних зонах на нормальних цивілізованих умовах.
Водночас, як зауважила народний депутат, особи, які втратять роботу в гральному бізнесі, повинні на загальних засадах зареєструватися як безробітні. На запитання журналістів, яким чином власники грального бізнесу, які вклали у нього значні кошти, можуть отримати компенсації, Королевська зауважила, що 70% цього бізнесу діяло у тіні. "Звичайно, ті суми, які були оплачені легально, є судова практика, будь ласка, подавайте до суду, і згідно з рішенням суду повертайте ці кошти", — порадила підприємцям народний депутат.
Проте самі представники азартних ігор такого прогнозу категорично не сприймають. «Наші компанії вже зараз подали сотні позовів проти держави з претензією на повернення грошей», – зазначила член Української асоціації діячів грального бізнесу Ірина Смирнова. «Повернення грошей одному маленькому казино повинно скласти близько 1,5 млн грн. За приблизними підрахунками, в цілому по галузі повернення суми, яку сплачено за патенти, становить приблизно 0,5 млрд грн, причому ці кошти повинні повернути місцеві бюджети.
Смирнова також зазначила, що суб’єкти грального бізнесу мають усі підстави вимагати повернення цих грошей, які вони сплатили раніше. Вона також заявила, що заборона грального бізнесу розширить його тіньову частину. «Тіньовики і зараз працюють. На них не вплинули ні накази Мінфіну, ні цей закон. Цей бізнес як існував, так і буде існувати. Можливе збільшення тіньового ринку за рахунок того, що закрито всі легальні компанії. Тобто, тіньовий бізнес буде розширюватися».
Із подоланням вето парламентаріїв встигла привітати Юлія Тимошенко — їй тепер потрібно з”являтися на публіці із “позитивними месиджами” частіше. При цьому не зрозуміло від чого Прем’єр-міністр зраділа більше – чергового провалу Віктора Ющенко, чи підтримці закону. «Місяць тому ми закрили гральний бізнес постановою уряду, але одночасно подали до Верховної Ради проект закону про повне закриття і заборону в Україні усіх гральних автоматів, усього грального бізнесу. І тоді, за нашої ініціативи, парламент проголосував, і рішення було прийнято. Потім законопроект пішов на підпис Президенту, і вся гральна мафія знайшла аргументи для Президента, щоб він наклав вето».
«Але сьогодні відбулася добра і знакова подія. Якраз об’єднання парламенту, об’єднання всіх політичних сил дало можливість подолати вето Президента, корумповане вето, і дати можливість країні жити спокійно без мафіозного грального бізнесу», — заявила вона.
«Дехто говорить, що це бізнес, і що хтось втратив доходи, прибутки і роботу. Якщо так говорять, то і розповсюдження наркотиків – це бізнес, який дає прибутки і дає роботу. Я сприймаю однаково наркобізнес і гральний бізнес. Сьогодні на гральному бізнесі поставлена остаточна крапка. Його не буде в Україні. Україна буде жити спокійно, духовно, морально. І я переконана, що це піде на користь народові України», — зауважила Юлія Тимошенко. Втім важко сказати напевне чи гру завершено остаточно, бо поки що для когось випало “зеро”, а це не завжди означає завершення.