Події минулого тижня на українському політичному плацдармі розгортались звично: невтішно — для народу, і бурхливо — для їхніх обранців. /> По – перше: мабуть, вративши терпіння відстежувати розвиток газової війни “українська труба проти російської”, Європа засмучено зронила, що винних не шукатиме і подасть до суду. Відверто роздратовані європейські політики заявили, що Росія втратила довіру в партнерських відносинах “постачальник-споживач”, а Україна, не лише втратила довіру транзитера, але й в очах європейської спільноти погіршила свій загальний імідж.
Віктор Ющенко повівся у притаманній йому манері – я тут ні до чого і “вонючими газовими справами” не займаюсь.Замість глави держави, вже звично винних шукала братія з його Секретаріату, і вже зовсім звично крайньою вийшла Юлія Тимошенко. Її прагнення, за словами Уповноваженого Президента з міжнародних питань енергетичної безпеки Б.Соколовського чи заступника голови Секретаріату Р.Безсмертного, відправити у відставку головного захисника демократії, настільки велике, що прем’єр за допомогу у цьому готова віддати у руки “великого та могутнього старшого брата” контроль за газотранспортною системою України.
Юлія Тимошенко теж не була оригінальною, вирішивши взяти на себе всю відповідальність, у вихідні “залізна леді” українського покрою полетіла на переговори до Москви, попередньо назвавши всі звинувачення на свою адресу “балачками клерків”.
Вирішили взяти на себе відповідальність і завсідники будинку на вулиці Грушевського, 5, котрі формально відмовились від зимових канікул, поперемінно звинувачуюючи один одного у жагучому бажанні відпочити на Мальдівах. Засмаглі нардепи, вирішили, що новорічного відпочинку досить і 15 січня бадьоро ухвалили закон про Тимчасові слідчі комісії, продемонструвавши, що Президентові таки є чого боятись. Депутатка Інна Богословська, яка очолила тимчасову слідчу комісію у зв”язку із газовою кризою, виступила із таким собі звітом в ефірі телеканалу “Інтер”. Конкретних відповідей цей звіт не дав, але головну винуватицю закоркування “труби” було знайдено, хоча її, на думку Інни Германівни, “Інтерпол” шукає ще досі.
Очікуваною була і поведінка лідера уряду “Ми проти!” — Віктора Януковича, котрий вирішив, що і Президента і Прем”єра давно “труба кличе” у відставку.
Бажаючи стерти незаслужені плями зі свого чесного авторитету на арену вийшов і всім відомий в Україні, як кажуть у народі,- олігарх або, як кажуть в світських колах, — бізнесмен і один з найбагатших наших людей — Дмитро Фірташ. Спочатку він намагався прорватись із виступом до парламенту, але народні депутати вирішили, що це вже занадто, тому пан Дмитро прийшов на вже згаданий ефір телеканалу “Інтер” та перетворив “Свободу на Інтері”, як висловився ще один гість програми Олександр Турчинов, на “Свободу з Фірташем”.
Тим часом у Москві, після 5-ти годинних переговорів у режимі те-а-тет Юлія Тимошенко і Володимир Путін вийшли до засобів масової інформації і повідомили, що у питаннях газу Україна і Росія переходять на європейську формулу ціноутворення, а Україна у цьому році отримає 20% знижку на природний газ за умови збереження пільгового тарифу транзиту російського газу до європейського споживача.
Звісно, можна було поставити крапку у газовій війні, але пригадується,що для політиків звичним є не одна, а цілих три крапки. З одного боку, здається, що Прем’єр про все домовилась з російським коллегою, а з іншого — коментарі настільки нечіткі, що навіть спеціалісти заплутались в них. Чітко зрозумілим є хіба що той факт, що Україні доведеться платити більше, ніж вона хотіла, а враховуючи нинішній курс долара навіть із знижкою у 20% газ буде дорогим задоволенням.