Три гілки влади – Кабмін, Президент та Верховна Рада — навипередки пропонували кожна свою програми виходу із економічної кризи, яка, як вже очікується, таки прийде в Україну. Найпродуктивнішим, звичайно, був парламент: чи не кожна фракція якого видала “на-гора» власні рецепти порятунку країни.
Тимошенко «знесоціалила» свій соціальний бюджет
Як відомо, ще минулої п’ятниці світ побачив кабмінівський законопроект «Про мінімізацію впливу світової фінансової кризи на економіку України». Якщо коротко характеризувати цей документ, то слід зазначити, що найбільша його стаття присвячена банківській системі. Так, Кабмін пропонував викупляти акції додаткової емісії неплатоспроможних банків за державні цінні папери, державні запозичення або просто коштом бюджету. Опоненти цієї ідеї вважають, що за умов економічних потрясінь державні цінні папери можуть просто знецінитися і стати пшиком. />
Уряд також пропонував створити стабілізаційний фонд, який збирається фінансувати за рахунок все тих же державних запозичень. Крім того Кабмін планує скоротити фінансування органів державної влади.
Але головна пропозиція — заморожування мінімальних зарплат та пенсій до 1 січня 2011 року. Це все пропонував “самий соціальний уряд” країни, як його назвала сама керівник Юлія Тимошенко. До всього цього Кабмін збирався значно розширити сфери свого впливу, а економіку фактично перевести в ручний режим управління. Хоча зрештою урядова команда пристала на президентський проект, який з"явився згодом.
Від БЮТу через НУНС до Партії регіонів та комуністів
Партійний побратим Юлії Тимошенко та народний депутат Сергій Терьохін також запропонував документ для подолання кризи. За його словами, цей законопроект лише доповнював і дещо уточнював урядовий. Так, народний обранець пропонував прирівняти іноземну валюту до товару, а також запровадити в практику оперативний лізинг. Останній, на думку Сергія Терьохіна, повинен допомогти громадянам в придбанні житла через оренду із правом викупу. Також така схема, вважає він, допомогла б тим громадянам, які заплатили кредити і не отримали житло чи авто. Однак народний депутат, схоже, не врахував, що люди навряд чи будуть купувати квартири чи засоби пересування в такий спосіб, адже тоді їм доведеться сплачувати подвійний ПДВ.
“Наша Україна-Народна Самооборона” також готова зробити свій внесок в справу рятування країни від кризи. Однак кожен депутат по-своєму. Так, Станіслав Аржевітін запропонував наповнювати все той же Стабілізаційний фонд та Фонд гарантування вкладів за рахунок коштів від приватизації та продажу цінних паперів. А от його колега по фракції Ксенія Ляпіна пропонує спрямовувати у ці фонди гроші від понадпланової приватизації.
Партія регіонів в своєму законопроекті пропонує передавати гроші Стабілізаційного фонду комерційним банкам та підприємствам через державні банки. З цього ж джерела передбачається фінансувати інвестпроекти та малий і середній бізнес шляхом надання їм вигідних кредитів. Парламентська фракція комуністів у своєму законопроекті пропонує, зокрема, повернути в економіку країни гроші олігархів, які осіли в офшорних зонах, в тому числі і для наповнення Стабілізацйного фонду.
Крім того комуністи запропонували встановити державну монополію на горілчані та тютюнові вироби. Як відомо, саме ці галузі приносять в казну країни чи найбільші гроші за рахунок акцизів та податків. Втім, негативом від реалізації цієї ідеї може стати те, що іноземні тютюнові компанії підуть з нашого ринку. Монополію на горілку запровадити менш складно, оскільки спиртова промисловість є державною. Комуністи також пропонують встановити державну монополію на видобуток корисних копалин і націоналізувати приватизовані енергогенеруючі компанії.
Дехто із незалежних експертів — навіть тих, кого важко запідозрити у великій любові до комуністів, погоджуються, що в складних умовах такої великої кризи, в якій опинився світ, пропозиції депутатів-комуністів є і прийнятними, і професійними. Адже в скрутну годину саме держава має взяти на себе роль власника тієї частки національної економіки, яка дасть їй можливість впливати на найбільш важливі процеси. Щоправда, завадити отриманню від цього належних результатів може корупція у владних структурах.
Стабілізаційному фонду бути, соціальні стандарти збережено
28 жовтня на офіційному сайті глави держави з’явився антикризовий документ від Президента України, підписаний Віктором Ющенком. Президент також виступає за створення Стабілізаційного фонду та спрямування до нього надходжень від приватизації, які будуть отримані до кінця цього року. та коштів від розміщення облігацій внутрішніх державних позик — і саме в цьому він нагадує законопроект Станіслава Аржевітіна від НУ-НС. Президент пропонує зберегти всі соціальні стандарти, які було передбачено законопроектом про державний бюджет на 2009 рік. Отже, на відміну від Юлії Тимошенко Віктор Ющенко не збирається заморожувати зарплату та пенсії. Глава держави також зобов’язує Кабмін тимчасово запровадити обмеження на імпорт. Отже слід чекати, що ввезення більш дешевого товару, який після вступу України до СОТ став активніше з’являтися на полицях наших магазинів та ринків, буде обмежене. І, хочеться думати, що робиться це задля захисту вітчизняних товаровиробників. Щоправда, саме з цієї причини можна чекати підвищення цін на деякі види товарів
Земля — лише через аукціони
Крім іншого, Президент вимагає якнайшвидшого скасування мораторію на продаж землі сільгоспризначення та пропонує запровадити вільний продаж земельних ділянок на аукціонах для реалізації інвестпроектів.
Великий розділ, як і в урядовому документі, стосується банківської системи. Так, президентське рішення обмежує верхню межу ставки залучення банківськими установами депозитів фізичних осіб. Робиться це зазвичай для того, щоб не луснули самі банки, які високою ставкою збираються «зазивати» довірливих клієнтів. Також документом збільшено суму гарантування вкладів фізичних осіб до 100 тисяч грн. Загалом, президентський варіант є лаконічним і водночас найбільш повним. На відміну від кабмінівського законопроекту він начебто не передбачає ручного управління економікою, нічого в ньому не говориться і про націоналізацію банків, у разі їхнього банкрутства. Президент пропонує уряду вести і надалі переговори щодо отримання позик від різних міжнародних фінустанов.