Низка населених пунктів Черкаської області перебуває під загрозою затоплення — вважає місцева влада. В зоні ризику — понад 20 сіл. І все через критичний стан захисної греблі на річці Тясмин. Ця гребля — це єдина дорога з Полтави і Кременчука на Чигирин. У разі її прориву під затоплення потрапляють 16,5 тисяч гектарів землі! Місцева влада звинувачує у всьому підприємство, яке рік тому побудувало неподалік зерновий термінал.
Для ремонту греблі потрібні кошти
Власне, гребля на межі Черкаської та Кіровоградської областей давно потребує ремонту. Збудована понад 50 років тому, вона не тішить водіїв, котрі змушені оминали численні ями. Віднедавна ж по греблі невпинно курсує великоваговий транспорт, що далеко не позитивно позначається на її стані.
Як стверджує виконувач обов’язків першого заступника голови Чигиринської районної адміністрації Олексій Чигирик, не останню роль у тому, що гребля поступово руйнується, зіграло відоме підприємство “Нібулон”. За його словами, у селі Стецівка розміщена Тясминська гребля та насосна станція, яка здійснює перекачування води із річки Тясмин у Дніпро. “Усе було добре, великої уваги цій споруді не приділяли, це не було актуально. Але коли порт з’явився, виникли проблеми. Ми промоніторили — за одну добу по дамбі їздить понад 130 автомобілів. І це переважно авто вагою 40 тонн. Вони розбили покриття дороги над греблею”, — вважає чиновник. />
Проблема, зрозуміло, у фінансуванні. Зараз Чигиринська райдержадміністрація готує звернення в Кабінет Міністрів, щоб кошти на експертизу і ремонт дамби надали з держбюджету. Є й інші варіанти розвитку подій. “Оплачувати ремонт греблі має або держава, або головний винуватець її руйнування — “Нібулон”. Адже, підприємство мало врахувати, що може виникнути така ситуація, ще коли проектувало цей зерновий термінал. Проте нічого враховано не було”, — підсумував пан Чигирик.
Над зерновим терміналом уже нависли хмари
У жовтні минулого року в селі Вітове, яке адміністративно належить до сільської ради Рацевого, відбулося відкриття перевантажувального терміналу з відвантаження зернових та олійних культур на річковий транспорт. Тоді на березі Кременчуцького водосховища було збудовано об’єкт, який відвантажує на річковий транспорт 5 тисяч тонн зерна за добу. Підприємство хотіло також збудувати ще один термінал у Каневі, але місцеві жителі почали протестувати проти забудови лівого берега Дніпра. Канівська міська рада відмовила “Нібулону” у наданні земельної ділянки.
Тим часом, хмари нависли вже й над терміналом у Вітовому. Так, сільський голова села Рацеве Олександр Пироженко розповів, що Чигиринська районна прокуратура зацікавилася розміщенням зернового терміналу підприємства “Нібулон” біля села Вітове. За його словами, прокуратурі не сподобалося, що термінал розміщено надто близько до Дніпра, і прокурор почав вимагати від сільської ради скасувати рішення про продаж земельної ділянки підприємству. “Рішення про продаж землі депутати сільської ради приймали рік тому. Були всі погодження, дозволи землевпорядних організацій. “Нібулон” заплатив нам 2 мільйони 386 тисяч. Усі ці кошти ми пустили на розвиток соціальної сфери — на школи, на лікарні, ФАПи та будинки культури. А підприємство вже побудувало термінал, з’явилися нові робочі місця. Аж тут прокуратура вимагає скасувати рішення і повернути землю у власність села. Ми на днях скликали депутатів, провели сесію, і депутати свого рішення не скасували”, — пояснив сільський голова, підкресливши, що консультувався із юристами і переконаний, що жодних порушень з боку сільської ради немає.
На запитання “Із чим, на вашу думку, пов’язана така зацікавленість законністю розміщення терміналу, яка виникла аж через рік після продажу землі?”, сільський голова відповів: “Що тут думати! Ми звикли тут на місці працювати. Цей шматок землі у нас гуляв уже понад 30 років. Там ще було будівництво атомної станції. А тут люди взяли, і робочі місця з’явилися, рік минув. Це ж нелогічно тепер щось повертати назад. Я так розумію, що це політика. Хай розбираються. Я не хочу туди втручатися. Бо знаю, що наші дії правильні. І юристи “Нібулону” це підтверджують. Вони. Навпаки. старалися, щоб до них не було жодних претензій. Настільки скрупульозно розглядали, кожне рішення сесії і депутатів. Усе оформили документально, це ж не те, що там якийсь дядько хату продав, це ж серйозна справа”, — підсумував пан Пироженко.
Щоб почути офіційну позицію компанії, спробували звернтися до юристки “Нібулону” Наталії Мусійчук, проте жінка від коментарів навідріз відмовилася: “Я нічого коментувати не буду. Кожен має займатися своєю справою. Звертайтеся до керівництва” — сказала Н. Мусійчук. Більше вдалося дізнатися від прес-службі центрального офісу СП “Нібулон” (Миколаїв). Звідти надійшла відповідь на інформаційний запит такого змісту: “… сільськогосподарське підприємство здійснює господарську діяльність виключно у відповідності до вимог законодавства, встановлених стандартів, норм і правил, тобто, працює винятково у законодавчо визначеному полі. ТОВ СП «Нібулон» не вважає доцільним і необхідним висловлювати припущення та аналізувати причини такої дивної і запізнілої реакції прокуратури. Підприємство, спираючись на конституційно регламентований принцип верховенства права, впевнене в правомірності зайнятої позиції і вирішенні штучно створеної проблеми на свою користь”.
Заключна ремарка
Як відомо, губернатор Черкащини Сергій Тулуб відразу після свого призначення запропонував головам районних адміністрацій свій спосіб покращення ситуації в кожному районі: “Скрізь є інвестори, підприємці, які вкладають мільйони гривень у маленькі чи великі клаптики землі. То хіба вони не знайдуть кілька тисяч гривень, наприклад, для місцевої амбулаторії. Держава бідна, у неї немає. То нехай вони поділяться. Ми не просимо. Ми вимагаємо. Міцною державною рукою. Але, зрозуміло, що це має бути прозоро, щоб усі про це знали, а не десь там щось робити під ковдрою за стіною”, — зауважив якось очільник області.
Що ж, залишається тільки сподіватися, що невдовзі крапки над “і” в цій історії буде розставлено. Адже греблю таки потрібно ремонтувати не залежно від того, хто виділить кошти на цей ремонт і робитиметься це прозоро чи “під ковдрою”…