Занижений курс національної валюти по відношенню до іноземної, чомусь став для українців явищем звичним, начебто так воно і повинно бути: 5 до одного. Але гривнева лихоманка останніх трьох місяців таки сколихнула Україну, поставивши під загрозу заощадження маленького українця. Скажімо, в перший день зими Національний банк встановив найменші за всю історію сучасної України курси гривні щодо долара та євро. За 100 американських доларів треба було віддати 687,77 гривні, за 100 євро – 875,3249 гривні.То ж ситуація змусила замислитись: чому так швидко знецінюється наша національна валюта і які фактори тиснуть на неї?
Як відомо, унаслідок скорочення притоку до країни експортної валютної виручки через погіршення світової конь’юктури для металургів виник девальваційний тиск на нацвалюту. У вересні гривня почала відчутно втрачати. Окрім того, далися взнаки проблеми в банківському секторі.
На початку жовтня курс знизився до 5,22-5,24 грн/дол. Національний Банк заявив, що не допустить використання валютних резервів для задоволення спекулятивних операцій учасників валютного ринку і здійснюватиме політику щодо резервів міжнародної ліквідності винятково з метою внутрішньої та зовнішньої стабільності гривні, забезпечення розрахунків за критичним імпортом і виплат за зовнішніми борговими зобов’язаннями держави. Тобто підтримувати курс гривні не входило в плани НБУ. Згодом, поки гривня невпинно продовжувала падати, НБУ то брав участь у міжбанківських торгах, то ні. /> 13 жовтня він ухвалив рішення, яке забороняло комерційним банкам повертати достроково депозити.
У листопаді ситуація на валютному ринку тільки погіршилась, НБУ проводить низку достатньо суперечливих заходів, більше схожих на паніку. Посприяв” подальшому падінню курсу гривні щодо основних валют світу перехід до її плаваючого курсу, який і було започатковано головним фінансовим відомством країни минулого тижня. Слід сказати, що це було однією із основних умов Міжнародного валютного фонду, які він висував українським можновладцям протягом останніх років.
Але сталося це, як у нас завжди і робиться, в дуже тяжкий час для країни, коли ця новація вдарила як по курсу, так і по валютно-фінансовому ринку. Загалом за три останні місяці гривня порівняно з доларом, який, до речі, на міжнародних ринках сам втрачає вагу, схудла на 42%, і Україна загрузла у низці пов»язаних з цим проблем — коливання курсу, відсутність координації дій НБУ та уряду, активізація чорного ринку. І, як кажуть експерти, цілком можливо, що найближчим часом одна гривня коштуватиме всього 11 американських центів.
А тим часом політики та економісти підгодовували населення обіцянками, що «адекватний» курс доллара лежить в площині 6 гривень і ні копійки більше. "Усе, що за межами 6 гривень — на совісті уряду та Нацбанку. Але більш за все — політичної ситуації, заручником якої ми є", — вважає заступник голови Нацбанку Олександр Савченко. На його думку, гривня має коштувати доволі дорого, залишаючись найбільш недооціненою валютою в світі, більше ніж юань і російський рубль. Савченко прогнозував, що Україна "повернеться до фундаментальних пропорцій, щойно закінчиться економічна невизначеність і політична вакханалія".
Українська влада в особі Президента України пригрозила «жорсткими кадровими рішеннями» Голові Нацбанку Володимиру Стельмаху у разі, якщо курс гривні не стане стабільним по відношенню до долара та дав декілька днів для вирішення проблеми. Причинами девальвації Ющенко вважає спекуляцію банків і купівлю валюти під фіктивні імпортні контракти. Що заважало Президенту раніше помітити такий безлад і втрутитися в ситуацію, він не уточнив.
Ситуацію зі зростанням попиту на валютному ринку, Президент пояснив тим, що в даному випадку найбільше спрацював психологічний фактор, а значна частина цього попиту є спекулятивною. За його словами, жодних економічних торговельних, платіжних і фінансових проблем для глибокої девальвації гривні не існує. Він закликав НБУ, Мінфін, Мінекономіки, не зволікаючи, зайняти позицію, яка б дала змогу зафіксувати чітку курсову позицію і відкинути ті панічні настрої, які сформувалися на валютно-фінансовому ринку України. Водночас Президент висловив переконання, що найближчим часом ситуацію на валютному ринку буде врегульовано.
Керівник групи радників Національного банку України Валерій Литвицький вважає, що нинішня ситуація на валютному ринку — зумовлена об»єктивними причинами. На його думку в Україні значно послабшала економіка і відтік валюти лише за жовтень 4 млрд. дол., чого не було в історії не тільки гривні, але й карбованця і купона. За його словами, відтік валюти з країни відбувався за торговельним операціями, відтік з банківської системи через втрату довіри в населення до банків, у банків один до одного, а у західних банків і інвесторів також один до одного та ще й до України. Тож не слід дивуватись чому з країни вийшло коштів на 4 млрд. і нічого не зайшло і чому відбувається знецінення гривні.
Голова Союзу промисловіців і підприємців Людмила Жук, коментуючи різке зниження курсу гривні, робить наголос на суб»єктивні чинники. На її думку, сильна національна валюта може бути лише в країні, в якій сильна економіка та фактори, які дозволяють їй міцніти в кризових ситуаціях. В Україні такої ситуації зараз немає. Сьогодні, як стверджує експерт, кредитні ресурси не спрямовуються в економіку і наша економіка гола та знекровлена, тому говорити про, те, що якимось чином гривня зараз зміцніє не можна. Другий фактор, який наводить Людмила Жук, це те, що на міжбанківському валютному ринку відбуваються спекулятивні дії, котрі дуже важко зрозуміти та охарактеризувати, а також безсистемні хаотичні дії, непогодженість заходів різних гілок влади, у першу чергу уряду і Національного банку. Експкрт вважає, що якщо подібне ставлення до кризи з боку влади не зміниться, ситуація ще більш загостриться та призведе до погіршення умов життя людей.
Тим часом фінасовий аналітик «Ві Ей Бі груп» Олег Шейко переконаний, що головна причина ослаблення гривні — не стільки в світовій фінансовій кризі, скільки в платіжному балансі держави України і негативному торговельному сальдо. Аналітик нагадав, що у минулі роки приріст валютних резервів Національного банку ереважно здійснювався за рахунок як і експортних надходжень, так і інвестування в економіку України, але враховуючи, що на сьогодні для зовнішнього ринку Україна залишається ще ризиковим ринком, цей приплив капіталу був зумовлений бажанням отримати більший прибуток. Та ситуація, яка склалась на початку осені, характеризується тим, що наші експортери отримали негативні тенденції на своєму ринку, приплив валюти зменшився, при цьому настали часи, коли і український корпоратив і держава мають виплачувати борги, зокрема банківська система, яка останні два, три роки потужно розвивалась на фоні кредитування, і це кредитування за доволі обмеженого внутрішнього ресурсу потребувало залучення коштів від нерезидентів. В цих умовах, наголосив аналітик, наші експортери раніше почали скуповувати валюту, бачачи певний «навіс» попиту. Всі ці фактори разом з інфляцією привели до нестачі іноземної валюти.
Щодо заходів влади у цій ситуації, Олег Шейко охарактеризував їх як «пожежні». Президент впливає на поточну ситуацію, яка розвивається на валютному ринку і всі його «попередження» стосуються більше стосуються тих заходів, які вживає і не вживає банк. Національний Банк сьогодні намагається різними методами збити, як і спекулятивний наплив, так і визначити реальну вартість гривні, але методи, якими він це робить повинні були бути застосовані трішки раніше і в не такій редакції, — вважає Олег Шейко.
На думку Людмили Жук, вихід України із нинішньої кризи лежить, перш за все, на шляху стимулювання власної економіки і виробника. Вона відзначила, що слід негайно почати втілювати в життя пакет антикризових заходів.Україні слід брати приклад з інших країн Європи, які працюють на «оживлення» економіки, дати можливість працювати заводам, компаніям, фірмам підприємствам, малому та середньому бізнесу.
Слід сказати, що після рішення НБУ щодо плаваючого курсу валюта на ринку все ж таки стала з’являтися. Таким чином, люди, які взяли доларові чи єврокредити в комерційних банках можуть купляти дуже дорогу валюту і хоч якось розраховуватися за позиками. То ж і виходить, що заручниками цієї кризи стали, як завжди, прості «фізичні особи» і саме вони несуть на собі весь її тягар та розплачуються за недолугу політику і Нацбанку, і комерційних банків, яку ті проводили протягом останніх років.
Безперечно оптимісти можуть стверджувати, що зростання курсу долара є необ’єктивним і за місяць-другий валютний ринок України перестане лихоманити і курс українського «Титаніка» перестане бути спрямований на айсберг. Проте експерти переконані, що без національної стратегії виходу з кризи, системних дій уряду, основаних на консенсусі всіх політичних сил гривня й надалі падатиме, тягнучи за собою у прірву всю вітчизняну економіку. І завуальовані реформи чи одноразові інтервенції тут не допоможуть, лише жорстка валютна політика Нацбанку із залученням всіх механізмів впливу може кинути рятівний круг потопаючій гривні.
Серед найочевидніших рецептів порятунку провідні економісти називають підтримку вітчизняного товаровиробника, а для цього має бути розгорнута спеціальна інформаційна кампанія, режим суворої економії та вчасної сплати по своїх боргових зобов’язаннях. Наївно сподіватися, що країна швидко і без значних втрат вийде з економічної кризи, так само як і на швидку стабілізацію валютного курсу, особливо в умовах сьогоднішньої політичної вакханалії.