«Що таке рідна земля? Це країна, яку поважають. Це робота, яка дає гроші і задоволення. Це порядок і чистота. Це віра Ми з вами заслуговуємо на таку країну. Але ми її не маємо.» />
Це 30-секундне звернення до українського народу, кандидата в Президенти Інни Богословської сповіщало про її бажання дати громадянам України життя і умови на які воно заслуговує, і стало першою політичною рекламою на передодні “виборів-2010”.
Чого їй вдалося досягти? Близько 70% населення, що має право голосу, побачили Інну Богословську один раз. Переглянули і почули повідомлення.
Згідно з «найоптимістичнішими» (мінімальними) оцінками, компанія пані Богословської коштувала 500 тис. гривень (за даними “Телекритики”, яка посилається на оцінки Cortex). Проте пам’ять людська коротка. Хто зараз пригадає цей ролик? Хоча не виключено, що його запустили лише для зняття інформації про сприйняття Інни Богословської населенням і, можливо, якоюсь вузькою цільовою аудиторією. Так чи інакше, але попри те, що до початку осені і старту передвиборчої кампанії залишається чимало часу, політики уже закликають громадян з блакитних екранів та бігбордів на вулицях звернути на них увагу.
Миш`як від Лаврентія чи опіум для народу?
Список потенційних кандидатів на майбутніх виборах за останні два роки ( з 2007 р., коли в країні відбувалися останні електоральні перегони – позачергові вибори до парламенту) змінився несуттєво. Натомість змінилися стартові можливості окремих кандидатів.
Мабуть, найбільш гучним стартом у сенсі реклами стала передвиборча кампанія молодого та амбітного Арсенія Яценюка. Уже всі встигли побачити та оцінити, а більшість і розкритикувати, масово розвішане на болотяно–зеленому тлі бігбордів обличчя екс-спікера.
Використання, м’яко кажучи, несподіваних кольорів, жорстка графіка, трафаретні шрифти — здатні спантеличити будь-якого потенційного виборця навіть без дизайнерської освіти. Однозначно щось військове; деякі навіть вбачають фашистські мотиви — ймовірно, працюють асоціації родом з радянських часів. Загалом, народ в подиві — як таке могло статися? На тлі сюжетів інших політичних сил, де «все буде добре, а наші опоненти — погані».
Що ж думають люди, дивлячись на це? Думки, згідно з опитуванням, неоднозначні. У будь-якому випадку всі задумаються — «що б це означало?». Ті, хто не любить Яценюка, безумовно, сміються, називатимуть це повним провалом. Ті, хто лояльний до нього — безумовно, спантеличені. Однак, схоже, політтехнологи Арсенія Петровича не особливо напружували фантазію — подібну політрекламу можна знайти і в інших політичних діячів.
За даними багтьох ЗМІ, функції головного політтехнолога виконує фахівець із Москви В. Грановський Саме через нього, після зміни кількох команд до Яценюка найнялася московська група технологів на чолі з Іскандером Валітовим, до складу якої входять Т. Сєргєйцев і Д. Куліков, які працювали на виборчу кампанію Віктора Януковича.
Вважається, що саме ця російська команда і винайшла нетрадиційні зелено-коричневі кольори. Щодо слова «Арсеній», то як пояснив сам Яценюк, мовляв, в таблиці Менделєєва є такий елемент арсеніум – миш’як, а «колись саме миш’яком лікували». «Отже, ми вилікуємо всіх, кого треба вилікувати», – запевнив “найзеленіший” кандидат в президенти України, чим,схоже, остаточно закріпив за собою прізвисько Лаврентій. Народ натяк зрозумів: все-таки миш’яком частіше труїли.
А тим часом, на вулицях деяких міст уже з`явились також «воєнного» кольору намети, з яких роздають агітки юного політика. Тому, напевно, в цілому кампанія А. Яценюка на, зовнішню рекламу, якої вже витрачено 3 мільйони гривень буде технологічною, яскравою, але достатньо віртуальною.
Чи потрібний тільки Литвин?
Другою людиною за активністю у медіапрострі є Голова Верховної Ради Володимир Литвин. До початку виборчої кампанії Володимир Литвин йде з нестійким особистим рейтингом, джерело якого – неадекватність поведінки політичних суперників та невизначеною стратегією. Звісно, його обличчя не всміхається з усіх можливих листівок та плакатів, але за кількістю появ у телевізійних проектах з різноманітними коментарями подій спікер не поступається своєму попереднику на посаді голови парламенту.
Незважаючи на те, що В. Литвин не має досвіду роботи у виконавчій владі, на відміну від інших претендентів, він є одним із найдосвідченіших українських політиків. Та все ж, стартові позиції В. Литвина, попри це не слід оцінювати оптимістично.
Сьогоднішня посада Голови Верховної Ради вигідна в контексті ресурсних можливостей, доступу до ЗМІ, проте є вкрай невдалою для побудови позитивного виборчого іміджу, адже спікер українського парламенту, в першу чергу, асоціюється із непродуктивною роботою самої Верховної Ради. Тому стартові позиції Володимира Литвина вважаються вразливими. Кістяк команди Володимира Литвина, очевидно, складатимуть переважно ті, хто допоміг йому подолати в 2007 році 3-відсотковий бар`єр на виборах до Верховної Ради. Тоді, в 2007 році команда спікера змінилась досить суттєво після програних виборів 2006.
У 2006 році Народний блок Литвина, спробував відійти від зображень лідерів, і почав розвивати "ціннісні орієнтири". Здебільшого, звичайно, ностальгічного плану. Його кампанія була спланована таким чином, що на першому етапі виборів "цінності" прив’язувалися до слова "Ми", а на другому "Ми" прив’язувалася до Народного блоку Литвина. Таким чином, за задумом спеціалістів, згідно з правилом трьох паралельних прямих, набагато легше й простіше згадані цінності мали б асоціюватися з Литвином – завдяки буферу "Ми". Як стверджують, ключовою фігурою у виборчому штабі буде Ігор Шаров, за інформаційну роботу відповідатиме Олег Зарубінський.
Нові політтехнологи не будуть використовувати старий лозунг «Країні потрібний Литвин», запозичений в американців («Країні потрібен Гор»), проте вони залишили сам зміст відомого гасла, замінивши його на «Тільки Литвин». Основний акцент буде зроблений на економічну кризу, безробіття, боротьбу з бездіяльністю уряду і всієї влади, тобто, як і у 2007 році голова парламенту виступатиме з радикальними лозунгами з більш широкою соціальною риторикою. Цьому сприятимуть і фінансові негаразди в країні, і позиціонування Народної Партії як лівоцентриської.За оцінками експертів, основні електоральні зусилля спрямуються на центральну Україну. Зважаючи на брак коштів, регіони, де позиції Володимира Литвина слабкі, взагалі не фінансуватимуться, а перевага надаватиметься особистим зустрічам із виборцями, які сам спікер називає найкращою рекламою.
Треба зазначити, що на виборчу кампанію Володимира Литвина може чинити вплив Петро Порошенко, який або офіційно очолить виборчий штаб, або ж лише фінансуватиме кампанію.
Мовчання Вікторів…
Певне рекламне затишшя спостерігається з боку Президента Віктора Ющенко та лідера опозиції Віктора Януковича. Чи то вічні опоненти награлись рекламою під час виборів 2004, чи то вичікують вдалого моменту.
Віктор Ющенко – політична біографія якого є ідеальною для реклами, має у собі одну, але суттєву прогалину – часи президентства. Саме тоді його рейтинг впав до нищівного, а образ самого Президента став асоціюватися з людиною бездіяльною та неспроможною впливати на державні процеси. Виходячи з цього можна припустити, що основний акцент виборчої кампанії Віктора Ющенко стане не його особистість як лідера та сильного керівника, здатного вивести країну з кризи, а на здобутках останніх 5 років і на патріотичності глави держави. Тобто буде формуватися абсолютно новий імідж.
Експерти і політологи зазначають, що основними гаслами стануть «Ющенко – перший український президент», «Ющенко – вивів українські війська з Іраку», «За президентства Ющенка Україна вступила до СОТ», «За Ющенка зросла свобода слова», і.т.д. Однією з тем виборчої кампанії стане ідея необхідності проведення конституційної реформи.
Ключовими фігурами у штабі В. Ющенка стануть Віра Ульянченко, Юрій Єхануров, Роман Безсмертний та Ігор Тарасюк. Взагалі, сам виборчий штаб Віктора Ющенка є досить умовним, оскільки цілком очевидним є його розгалуження на кілька паралельних штабів. Завдяки співпраці із судами та ЦВК не виключено, що у команді Президента розглядатимуть сценарії визнання виборів нелегітимними.
Що ж стосується політичного вичікування Віктора Януковича — то це, можливо, пов`язано з тим, що лідер регіоналів удруге йде на вибори в статусі формального фаворита. І тут грає роль чи не головний психологічний бар`єр його команди. Його гасло «Тому що послідовний…” зіграло не на руку регіоналам і швидше стало жартівливим висловлювання у народній переробці. У своїй політичній агітації, на думку експертів, лідер опозиції не відійде від старих гасел. На руку Віктору Януковичу сьогоднішня нестабільність у політичному житті і повний крах помаранчевих ідеалів Майдану. Він як політик, який після поразки у 2004 році на певний час зник з політичної арени (нібито лікуватись у Москві) виглядає на тлі розбрату колишніх «любих друзів», як людина, яка з впевненістю може сказати « А я ж вам говорив – голосуйте за мене!».
Та все ж, “виборець-2010” суттєво змінився і у політичних негараздах він винуватить всіх без винятку представників влади. Тепер український громадянин не довіряє нікому і все частіше звертається до третіх сил. Окрім, того опозиційну фракцію роздирають внутрішні негаразди, викликані боротьбою кількох груп : Колесніков-Табачник, Колесніков-Фірташ, Бойко-Горбаль, Шуфрич-Льовчкін.
На минулих позачергових виборах Партія регіонів вдалася до перевірених методів мобілізації власного електорату – питання російської мови, непрофесіоналізму помаранчевої влади, взаємин з Російською Фдерацією. На цих виборах, за оцінками фахівців, Віктор Янукович спробує не грати на утриманні власного виборця, а перейти на пошук нового електорату, використовуючи ті ж самі, але дещо доповнені гасла. Таким доповненням може стати соціальний популізм ( прожитковий мінімум) та демонстративна релігійність Віктора Януковича, що особливо проявилось під час візиту в Україну Московського Патріарха Кирила.
Щодо команди – то Віктор Янукович уже оголосив, що керівником штабу є Микола Азаров, його заступниками Борис Колесников та Андрій Клюєв, за інформаційний напрямок відповідатиме Анна Герман. Але перебування на чолі штабу Микола Азарова є швидше певним компромісом, небажанням повністю переходити на фінансові ресурси Дмитра Фірташа та втрати підтримки Ріната Ахметова. Очевидно, ресурси Ріната Ахметова так чи інакше не будуть у повній мірі задіяні в кампанії Партії регіонів. До того ж, у порівнянні з минулими виборами не все спокійно в регіональних організаціях біло-блакитних. Це стосується луганської, київської, кримської, харківської організацій. Сходяться у своїх висновках провідні політологи й у тому, що на Віктора Януковича не робитиме ставку Росія.
А "вона" все працює
А тим часом у щоденній передвиборчій роботі не складає рук і Прем`єр-міністр України Юлія Тимошенко. Так, нещодавно на вулицях з`явились написи на щитах, де “вони” — зрозуміло, погані, а “вона” — невтомно працює.
Сама залізна леді заперечила свої зв’язки з американськими політтехнологами, які їй приписували у ЗМІ та заявила, що працює саме вона: «Ми з великою кількістю професійних агенцій сьогодні зустрічаємось, в тому числі і з іноземними. Коли буде вирішено питання із підписанням контракту, я обов’язково повідомлю про це пресі», — зауважила вона.
Також Прем’єр наголосила, що реклама, яка з’явилася на вулицях, є не політичною, а соціальною. За словами Тимошенко, вона покликана підтримати людей під час кризи.
Претендент зауважила, що ця реклама оплачена за рахунок її політичної сили, і жодних імен в ній немає.
Президент Центру соціальних досліджень «Софія» Андрій Ермолаєв відзначив, що «не вперше команда Тимошенко використовує психолінгвістичні технології, у тому числі з елементами нейролінгвістичного програмування – виконані всі вимоги: збережена і анонімність визначення, і асоціативний ряд».
Втім, експерт вважає таку рекламу в містах малоефективною. «З точки зору можливостей, які з’являтимуться надалі, – ми вже бачимо, що якщо раніше виборча кампанія була кампанією війни слоганів і різних установок десь усередині, то зараз вона починається з війни слоганів: один рятує країну, інша — працює. Думаю, що вже актуальні подібні знахідки Ющенка і інших. У цьому є загроза того, що, почавши із слоганів, кампанія може вдатися до хаосу взаємних звинувачень і дискредитацій», — сказав політолог. Водночас він вважає, що про наявність серйозної класичної передвиборчої розробки у БЮТ поки говорити не доводиться.
Заява про намір висунути кандидатом в Президенти від Компартії України її лідера Петра Симоненка помітно вплинули на увагу до нього засобів масової інформації. Однак збільшення згадок про нього у ЗМІ має поки що односторонній характер — мас-медіа самі демонструють інтерес до його позиції з того чи іншого питання. Це виглядає виграшним — Петру Симоненку немає потреби вдаватися до рекламних витівок — його поява в інформпросторі завжди відбувається по суті, у зв”язку з питаннями, які викликають значний громадський інтерес. Помітний іміджевий і практичний вплив викликала ініціатива комуністів об”єднати усі ліві сили для спільних дій під час виборів Президента і визнання, що єдиними реальним кандидатом від лівих є П.Симоненко.
Що ж сьогодні перемогти на виборах можна лише завдяки вмілій і доцільній рекламній, інформаційній та психологічній обробці електорату. Застосувавши ефективні методики та залучивши фахівців у галузі реклами, сучасний політичний діяч може спати спокійно – назавтра він обов’язково прокинеться народним улюбленцем чи героєм. Варто лише вдало підібрати імідж, поставити телекамеру з правильного боку, найняти “правильного” журналіста і виголосити те, що хочуть почути виборці, або переконати їх, що вони хочуть саме цього.